Згадуємо автомобілі, які допомогли здобути перемогу над нацизмом
В Україні 8 та 9 травня відзначають Дні пам'яті та примирення, а також День перемоги над нацизмом.
АвтоОбоз пропонує згадати автомобілі, які наблизили настання миру та закінчення Другої світової війни.
80 років тому у США прийняли дуже важливий закон про ленд-ліз, відповідно до якого країнам учасникам антигітлерівської коаліції надавалася військова допомога, забезпечувалися поставки озброєння та різної техніки, у тому числі, автомобільної. Відповідно до ленд-лізу до Радянського Союзу у період з 1941 по 1945 рік надходили близько 50 моделей 25 автомобільних брендів. Загальна кількість американських, англійських та канадських автомобілів, що надійшли у радянську армію, за різними оцінками склала від 420 до 477,8 тисяч.
Найбільше поставили вантажних автомобілів Studebaker US6 – понад 150 тисяч примірників. Ця тривісна армійська вантажівка, створена в межах програми уніфікації транспорту армії США вироблявся з 1941 року, а в 1943-му його випуск організували на заводі компанії REO. За роки війни було створено близько 219 тисяч Studebaker US6 у різних модифікаціях. Ще 22,2 тисячі зробила компанія REO. Більшість з них були відправлені у СРСР у вигляді машинокомплектів. Ці машини використовувалися для перевезення особового складу і техніки, для буксирування гармат і гаубиць, а також для створення легендарних "Катюш" – БМ-13Н.
Друге місце за чисельністю посідали легкі уніфіковані позашляховики Willys MB, Ford GPW та Bantam RC. У роки війни у СРСР надіслали понад 50 тисяч таких всюдиходів. Найбільшим за чисельністю був Willys, яких у США випустили накладом понад 360 тисяч. Він використовувався як командирська машина, розвідувальними та спецпідрозділами, службою зв'язку, для перевезення поранених, а також для буксирування протитанкових гармат калібру 45 мм.
Широке застосування в радянській армії знайшли вантажівки сімейства Dodge WC. Ці машини поставлялися в різних модифікаціях. Більшість мали стандартний бортовий кузов з брезентовим тентом (WC 51/52). Переважно вони служили для буксирування протитанкових гармат та мінометів.
Також поставлялися версії з закритими суцільнометалевими кузовами фургон. Вони використовувалися для перевезення хворих та поранених (WC 54), для пересувних ремонтних майстерень, для служби зв'язку, а також як командно-штабна машина (WC 53). Автомобіль мав дуже добру прохідність та достатній запас ходу.
Ще один герой-війни Chevrolet G7107. Цей двовісний повнопривідний автомобіль активно надходив по ленд-лізу в різних модифікаціях, включаючи бортові вантажівки, шасі для установки реактивних мінометів, санітарні фургони та спецмашини для прокладки телефонних кабелів.
Компанія Ford в роки війни випускала широкий спектр автомобільної техніки для потреб армії. Крім уже згаданих легких всюдиходів Ford GPW в РККА надходили задньопривідні двовісні вантажівки Ford G8T. Ці машини використовувалися в першу чергу для перевезень вантажів та особового складу, рідше – для буксирування артсистем. Крім того, шасі використовували для установки спеціалізованих кузовів та пересувних майстерень. Ця модель відрізнялася простотою експлуатації та надійністю.
Великий асортимент військових автомобілів пропонувала компанія GMC, яка відправляла по ленд-лізу тривісні важкі вантажівки GMC CCKW 353, а також створені на їх базі амфібії DUKW.
Варто також згадати тягачі компаній REO та Daimond-T. Вони використовувалися для перевезення танків та САУ. Перший використовувався для транспортування техніки вагою до 20 тонн, а другий – для більш важких бойових машин вагою до 45 тонн. Один з баластних тягачів Daimond-T використовувався після війни на Київському трамвайному заводі (КТЗ).
Великобританія поставила у роки війни Радянському Союзу близько 7 тисяч вантажних автомобілів, переважно марок Austin та Bedford. Вони почали надходити на озброєння вже восени 1941 року. З Канади прибуло 1590 автомобілів. В основному це були спецмашини з різним обладнанням для ремонту та технічного обслуговування.
Радянська техніка часів війни була представлена продукцією марок ГАЗ та ЗІС. Наймасовішим вантажівкою була знаменита "полуторка" – ГАЗ-АА та її модифікації ГАЗ-ММ. Станом на 20 червня 1941 року у радянській армії налічувалося 151,1 тисяча таких вантажівок, тобто більше половини автопарку Червоної армії. На базі "полуторки" створювалися численні модифікації, включаючи санітарний ГАЗ-55, газогенераторний ГАЗ-42, напівгусеничний ГАЗ-60. Автомобілі використовувалися як для перевезення особового складу та вантажів, так і для створення спеціалізованих версій.
Другою за чисельністю вантажівкою у СРСР був ЗІС-5. У 1941 році їх налічувалося в армії 104,2 тисячі. За рахунок більш високої вантажопідйомності (3 т) ця модель мала більш широке застосування. ЗІС-5 широко використовувався для перевезення технічних засобів інженерних, будівельних, хімічних та інших військ. На його базі випускалися також напівгусеничні і повнопривідні автомобілі.
Не можна не згадати "Іван-Вілліс" – легкий всюдихід ГАЗ-67Б та його попередників ГАЗ-64 та ГАЗ-67. Автомобілі цього сімейства було нечисленними, у порівнянні зі своїми американськими аналогами. Так, 64-х виготовили всього 672 примірники, а моделі 67/67Б (до 9 травня 1945 г.) – 4851 авто. Також на його базі будували легкі бронеавтомобілі БА-64.
Як розповідав раніше OBOZREVATEL, всюдихід генерала Паттона виставили на аукціон.