У США заговорили про можливість кинути Україну заради Тайваню: чим він такий важливий для Штатів і наскільки це реально
У США на тлі проблем з допомогою Україні набирає обертів така собі "піар-кампанія" під назвою "захистити всіх не вийде, тому ми вибираємо Азію і Тайвань".
Спочатку "хвилю розігнав" своїм виступом американський сенатор Джеймс Венс, який на Мюнхенській безпековій конференції прямо заявив, що США "хочуть сконцентруватись на південно-східній Азії, а Європа має врегулювати свої справи самостійно".
Його меседж підхопило видання The New York Times, яке наводить факти того, що саме захист Тайваню, а не України є більш стратегічно важливою справою для Штатів.
Мовляв, Тайвань – одна з найрозвиненіших економік світу, а тому масштабні бойові дії можуть надломити всю світову економіку. Острівна держава – найбільший виробник стратегічно важливих напівпровідників та чипів, що робить її значно вагомішим економічним призом, ніж Україна. Американські безпекові зобов'язання перед Тайванем налічують майже 70 років. І наостанок, саме Китай, а не Росія є головним глобальним конкурентом Штатів на роки вперед.
Такий підхід може сягнути апогею на початку 2025 року, якщо у Білий дім повернеться Дональд Трамп.
Про те, чому США можуть віддати пріоритет Тайваню та потенційній небезпеці у Східній Азії, а не реальній війні в Україні, – у матеріалі OBOZ.UA.
Замало ресурсів для всіх
Виступ Джеймса Венса на Мюнхенській конференції вкотре вказав на ймовірний шлях, яким Штати можуть піти зовсім скоро, навіть не зважаючи на те, хто виграє президентські вибори. За його словами, в США "немає виробничих потужностей, щоби підтримувати сухопутну війну в Східній Європі на невизначений термін". Навіть якщо Палата представників у підсумку схвалить пакет допомоги Україні, "це не змінює фундаментальних фактів, що американці обмежені в озброєнні, яке до того ж потрібне їм самим".
Ключова фраза з виступу Венса – "світ дефіциту", яку сенатор використав п'ять разів, щоб описати американську стратегічну ситуацію. Мовляв, сьогодні США не в змозі підтримати Україну, одночасно зберігаючи свої позиції на Близькому Сході і готуючись до війни у Східній Азії, і тому змушені заощаджувати власні ресурси та очікувати, що союзники у Європі самостійно протистоятимуть агресії Росії.
"Ми не виробляємо боєприпасів стільки, скільки би хотілося. При цьому в нас є ще Ізраїль та Газа. Україна витрачає боєприпаси настільки швидко, що добігають кінця вже п'ятирічні запаси. Це знак для Європи – беріть та робіть це самостійно, розвивайте свою обороноздатність. США хочуть сконцентруватись на південно-східній Азії. Європа має врегулювати свої справи самостійно", – зазначає сенатор.
Поразка Тайваню для США набагато гірша за поразку України
Видання The New York Times наводить аргументи, чому через деякий час пріоритет, ймовірно, буде віддано Тайваню, а не Україні та реальній війні у Європі.
Перший полягає в тому, що Китай серйозно налаштований не просто повернути Тайвань, а зробити це найближчим часом. Про це свідчить нарощування військового потенціалу та дедалі більш войовничі заяви. Мовляв, у той час як Америка пов'язана іншими кризами, внутрішньо поділена і потенційно прямує до ще більших політичних проблем всередині країни, це робить Китай більш схильним до загарбницьких авантюр вже найближчим часом.
"Той факт, що ми зараз будуємо протитанкові та зенітні ракети тільки для того, щоби спалити їх в Україні, означає, що ми, по суті, запрошуємо китайців зробити свій хід, причому скоро", – йдеться у статті.
Другий аргумент від американського ЗМІ – падіння Тайваню на користь Китаю змінить світ на гірше у більших масштабах, ніж поступка Україною частини своєї території чи навіть її повна поразка. Мовляв, якщо розглядати ці дві країни, то вони не еквівалентні для Штатів. Американські зобов'язання перед Тайванем налічують майже 70 років, чого ніколи не було щодо України, а напівпровідникова промисловість Тайваню робить його значно привабливішим економічним призом, ніж Україна сьогодні.
Якщо потенційна перемога Росії в Україні лише зашкодить американським інтересам, то падіння Тайваню зруйнує їх, – констатує The New York Times.
Чому Тайвань такий важливий для світу
Економіка Тайваню дійсно має величезне значення. З населенням у половину України він перебуває на 19 місці у світі за ВВП, обганяючи Швейцарію та трохи не дотягуючи до Саудівської Аравії. За оцінками експертів, можливе вторгнення КНР на острів призведе до щорічного скорочення світової економіки до $1 трлн у перші кілька років війни.
Значна частина повсякденного електронного обладнання у світі – від телефонів до ноутбуків, годинників та ігрових приставок – працює на комп'ютерних мікросхемах, виготовлених у Тайвані. Лише одна тамтешня компанія TSMC з капіталом $600 млрд доларів має більше половини світового ринку напівпровідників.
Китай також залежний від Тайваню. Його імпорт лише напівпровідників у 2023 році становив більше $300 млрд. Поглинання Китаєм Тайваню могло би дати Пекіну контроль над однією з найважливіших галузей промисловості світу.
Не менш важливим фактором є і те, що Китай не еквівалентний Росії у масштабах своєї загрози для США. Завоювання Тайваню дозволило би Пекіну вирватися вперед у військово-морській могутності, значно збільшити свій вплив і перекроїти економічні відносини в Азії та й в усьому світі. Звичайно, Путіна не скидають з рахунків, але, як вважають американці, його стримати може і Європа, економічні можливості якої значно перевершують російські.
Відмовившись від підтримки України, американці зроблять стратегічну помилку
"Розвиток подій, за якого США переключають повністю свою допомогу з України на Тайвань, звісно, матиме дуже негативні наслідки для нашої країни і Європи", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
"Треба нагадати американським політикам, що дві світові війни у Європі закінчилися лише через активне втручання саме США. Якщо вони думають, що цього разу їм вдасться відсидітися десь у Техасі, то вони стратегічно помиляються, їм це не вдасться.
У той же час, дивлячись навіть не на проблему в питанні виділення допомоги для України, а на розмір пакету у 61,4 млрд доларів, можна вже зробити висновок, що ми і сьогодні не є пріоритетом для США. Адже якщо дивитися на інтенсивність бойових дій, розмір російської військової небезпеки, нашу територію, населення тощо, то цей пакет пропорційно не йде ні в яке порівняння із допомогою для Ізраїлю і Тайваню. Тобто острівна держава, ймовірно, отримає 7 млрд лише для первинної підготовки до можливої війни, тоді як Україна вже воює з півмільйонною російською армією та захищає усю Європу третій рік.
Треба нагадати американським політикам, що Путін воює, за його ж словами, із Заходом. Якщо вони думають, що він зупиниться в Україні, то можу їх розчарувати – він піде набагато далі.
Отримавши Україну, Росія набуває великого ресурсу для подальшої агресії. Це дозволить їй забрати собі Молдову, Казахстан, країни Балтії та замахнутися на інші країни Європи. А американці нехай і далі стережуть Тайвань. Якщо США все ж таки зроблять цей фатальний крок, то в майбутньому втратять набагато більше, аніж 61,4 млрд доларів", – констатував Олександр Левченко.