Загроза ядерної війни між Індією та Пакистаном: про що йдеться у доктринах та скільки ракет мають країни

Юлія Хоменко
Світ
2,5 т.
Загроза ядерної війни між Індією та Пакистаном: про що йдеться у доктринах та скільки ракет мають країни

Міністр оборони Пакистану Хаваджа Аси заявив, що на цей момент країна не розглядає можливість застосування свого ядерного арсеналу. Однак, конфлікт з Індією щодо Кашміру продовжує бути джерелом напруги в Південній Азії, що загрожує регіональній та світовій безпеці. Обидві країни володіють ядерною зброєю, що робить будь-який збройний конфлікт вкрай небезпечним для всього світу.

Як повідомляє Al Jazeera, ситуація в регіоні залишається надзвичайно напруженою. Видання зазначає, що з одного боку – Індія, що заявляє про непорушність своїх кордонів, з іншого – Пакистан, який десятиліттями наполягає на праві кашмірців на самовизначення.

Індія вперше провела ядерне випробування в 1974 році, а Пакистан – у 1998-му, майже одразу після того, як Індія здійснила друге випробування. З того часу обидві країни не тільки не скорочували свої арсенали, а й удосконалювали ракети, мобільні платформи та систему стримування.

Доктрина Індії базується на принципі "не застосовувати першими". Це означає, що Індія не буде застосовувати ядерну зброю без попередньої ядерної атаки. Однак після подій 2019 року, коли Індія здійснила авіаудар по Пакистану у відповідь на терористичний акт, в Індії почали з'являтися заклики переглянути цю стратегію.

Основні принципи ядерної доктрини Індії

  1. Принцип "Не застосовувати першими" (NFU) – Індія зобов'язується не застосовувати ядерну зброю першою, і її арсенал використовуватиметься лише у разі ядерної атаки. Це зменшує ризик ескалації ядерного конфлікту, хоча є можливість змінити цей принцип у разі змін зовнішньої обстановки.
  2. Мінімальний рівень стримування – країна не прагне до величезних запасів ядерної зброї, а зосереджується на створенні мінімального, але надійного арсеналу для стримування загроз.
  3. Масована відплата – індійська держава залишає за собою право завдати масованого ядерного удару у відповідь на ядерну агресію, зокрема знищити критичні об'єкти супротивника.
  4. Виключення для біологічної та хімічної зброї – Індія може застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування біологічної чи хімічної зброї.

За даними Стокгольмського інституту SIPRI, станом на 2024 рік Індія має близько 172 ядерних боєголовок, а Пакистан – близько 170. Однак найбільша загроза полягає не тільки в кількості боєголовок, але й у способі їх можливого використання.

Пакистан не зобов'язується не застосовувати ядерну зброю першими і залишає за собою можливість застосування ядерної зброї на будь-якому етапі конфлікту. Пакистан активно розвиває тактичні ядерні боєприпаси, що дає змогу використовувати їх навіть у звичайних бойових діях. Такі озброєння мають меншу потужність і можуть бути застосовані на полі бою.

Основні аспекти ядерної доктрини Пакистану

  1. Стратегічна неоднозначність – країна не публікує чітких умов застосування ядерної зброї, щоб зберегти можливість реагувати на різноманітні загрози.
  2. Чотири тригери для застосування ядерної зброї – Пакистан визначив чотири основні ситуації, при яких може бути застосована ядерна зброя.
  3. Розвиток тактичних ядерних озброєнь (ТЯО) – держава активно працює над створенням тактичних ядерних боєприпасів, які можуть бути використані навіть на полі бою.

Наразі обидві країни мають ракети дальнього та середнього радіусу дії. Індія володіє міжконтинентальною ракетою Agni-V, що може вразити навіть Пекін, тоді як Пакистан має ракети середньої дальності з мобільними пусковими установками.

Індійська стратегія зосереджена на повномасштабній відповіді, в той час як пакистанська – на швидкому ударі, щоб змусити противника до відступу ще до розгортання великої війни. Це створює значну асиметрію та робить ситуацію надзвичайно нестабільною.

Загрозу також підсилює інформаційний фон: політична риторика в обох країнах останніми роками стає дедалі агресивнішою, що може призвести до популістських рішень, які не завжди приймаються холоднокровно.

Міжнародна спільнота неодноразово закликала до деескалації, однак через відсутність ефективних механізмів впливу ситуація залишатиметься критичною. Обидві країни не є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і продовжують розробляти та вдосконалювати свої ядерні системи. Тому регіон, зокрема Кашмір, залишається однією з найнебезпечніших точок на карті світу.

Як повідомляв OBOZ.UA, що ввечері 6 травня Індія розпочала "Операцію Сіндур", завдавши ударів по території Пакистану. Ісламабад відповів, після чого сторони продовжили обмінюватися ударами й обидві заявили про жертви серед цивільних.

Після цього Індія закрила аеропорти, які розташовані поблизу кордону з Пакистаном. Згідно з NOTAM – повідомленням для пілотів, виданим авіакомпаніям урядом Індії, у північних та північно-західних індійських регіонах кілька десятків аеропортів буде повністю закрито.

В ніч на 10 травня Індія знову атакувала Пакістан, а Ісламабад у відповідь оголосив про проведення воєнної операції.

На тлі ескалації між Індією та Пакистаном різко зросла загроза нанесення ядерного удару однією зі сторін конфліктів. Зокрема, прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф скликає засідання органу, який контролює ядерний арсенал.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!