Як Байден і Трамп виглядали в молодості: архівні фото кандидатів на пост президента США

На виборах-2020 у США за президентське крісло борються чинний лідер країни Дональд Трамп і колишній віцепрезидент Джо Байден. І республіканець, і демократ вже далеко не молоді, протягом декількох десятків років вони будували свої кар'єри і особисте життя, а в разі перемоги можуть встановити рекорд.

Так, Трамп має шанси побити "планку" Рональда Рейгана за віком перебування у владі (до початку другого терміну йому буде 74 роки), а Байден – стати найстаршим президентом на першому терміні в історії Штатів (на момент інавгурації йому буде 78 років). Після голосування 3 листопада Байден уже встиг заручитися підтримкою 264 вибірників за необхідних 270, а Трамп – 214.

OBOZREVATEL пропонує серію фотографій двох американських політиків, що ілюструють ключові події в їхній біографії, від юності до наших днів (щоб подивитися, доскрлльте новину до кінця).

ЧИТАЙТЕ ВСІ ДЕТАЛІ ПРО ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА США

Дитинство і юність

Дональд Трамп

Дональд Джон Трамп – американський підприємець, мільярдер, будівельний магнат, власник великої мережі готелів і казино. Автор значної низки книг про бізнес і саморозвиток. Член Республіканської партії. 8 листопада 2016 року був обраний 45-м президентом США.

Трамп народився невдовзі після закінчення Другої світової війни, 14 червня 1946 року. Він був четвертою дитиною в сім'ї уродженки шотландського села Мері Маклауд і Фреда Трампа, сина німецьких іммігрантів, який вже у 25-річному віці володів власною будівельною компанією.

Успадкувавши від батька жорсткий і напористий характер, звикати до ролі молодшого брата Дональд не збирався. Впоратися з нестерпним хлопчиськом не могли ні батьки, ні шкільні вчителі, тому в 13 років його поставили перед фактом: малий Трамп вирушив у Нью-Йоркську військову академію.

Будучи кадетом, Дональд проявив себе як дисциплінований учень, який міг похвалитися як добрими оцінками, так і високими навичками соціальної адаптації та спортивними успіхами. Батьки не могли натішитися сином, який різко взявся за розум, і навіть почали ставити його в приклад іншим дітям.

У 1964 році Трамп блискуче закінчив військову академію і пішов вчитися до Фордгамського університет. Після чотирьох семестрів він перевівся до Уортонської бізнес-школу при Пенсільванському університеті. У 1968 році отримав ступінь бакалавра економічних наук, після чого батько прийняв сина в сімейний бізнес. Дональд серйозно зацікавився нерухомістю, сподівався в майбутньому стати спадкоємцем будівельної імперії Трампів і багаторазово примножити батьківський статок.

Першим довіреним Дональду проєктом став грандіозний житловий комплекс Swifton Village у штаті Огайо, розрахований на 1200 квартир для "середнього класу". Під керівництвом молодшого Трампа компанія зуміла закінчити його протягом року, витративши на будівництво $6 мільйонів і виручивши з продажу апартаментів $12 млн.

Подвійний дохід – більш ніж хороший початок кар'єри, однак Трамп не збирався зупинятися на досягнутому. Будівництво квартир в Огайо було проспонсоровано державою, але Дональд розумів, що за фінансовою підтримкою для серйозніших проєктів варто звертатися не до урядових організацій, а до сильних світу цього: банкірів, топменеджерів, нафтових магнатів. У 1971 році він зняв апартаменти в самісінькому серці Нью-Йорка – на острові Манхеттен. Тут його коло знайомств швидко поповнилося впливовими людьми.

Джо Байден

Джозеф Робінетт Байден-молодший – американський політик, демократ, названий за результатами його діяльності в Комітеті Сенату з міжнародних відносин одним із людей, які змінили світ. Сенатор США від штату Делавер (1973-2009 роки), віцепрезидент США за Барака Обами (2009-2017 роки). У 2020 році він від Демократичної партії втретє висунув свою кандидатуру на посаду президента США, ставши головним конкурентом чинного президента країни Дональда Трампа.

Байден-молодший, перша дитина Джозефа Робінетт Байдена і Кетрін Юджин Байден (в дівоцтві Фіннеган), з'явився на світ у штаті Пенсільванія, в робочому містечку Скрентон, 20 листопада 1942 року. Джо, як його називали в сім'ї, ріс із сестрою і двома братами. Батьки виховували їх у католицькій вірі. З материнської лінії хлопчик успадкував ірландське коріння, а з батьківської – англійське та французьке.

Хоча рідні політика належали до вищих верств суспільства, батько Джо, який спочатку володів хорошим статком, успадкованим від свого батька, в 50-ті роки збанкрутував, зазнавши декількох фінансових невдач поспіль.

Повністю відновити фінансовий стан Байден-старший не зміг, однак йому вдалося влаштуватися в компанію, в якій він став продавцем уживаних автомобілів, чим зміг забезпечити сім'ї гідний рівень життя середнього класу. Джозеф же із дитинства сильно заїкався, що ускладнювало і спілкування з однолітками, і навчання, але він зміг побороти цей недолік, проводячи декілька годин на день перед дзеркалом і читаючи вірші.

Навчався майбутній політик у Вілмінгтонській школі святої Олени, а закінчивши її, вступив до Академії Арчмер, де став членом студентської футбольної команди і показував непогані успіхи у футболі. Також Джо займався бейсболом. За спогадами однокурсників, студентом він був посереднім, але у нього були дійсно видатні лідерські якості: Байден брав безпосередню участь у студентському житті й декілька разів обирався президентом класу.

У 1965 році Джо закінчив університет Делавера зі ступенем бакалавра в галузі політології та історії, але вирішив за необхідне отримати й освіту в галузі юриспруденції, тому три наступні роки він витратив на навчання в юридичному коледжі при Сіракузькому університеті в Нью-Йорку, ставши в 1968 році доктором права.

1970-ті

У 1974 році Трамп, не без допомоги нових зв'язків, виграв тендер на відновлення напівзруйнованого готелю Commodore. Оскільки багато будинків біля готелю теж перебували в жалюгідному стані й потребували фінансового вливання, як, втім, і саме місто, що перебувало на межі банкрутства, Дональд зумів домогтися від мерії податкових пільг терміном на 40 років. Ба більше, найбільші банки Нью-Йорка виділили йому іпотечний кредит на загальну суму $70 мільйонів. Умова була одна – Трамп мав навести лад у районі.

Фірма Дональда взялася за справу, і через шість років жителі Манхеттена змогли побачити 25-поверховий моноліт зі скла і сталі, який прийшов на зміну смутному жовтому будинку, в оточенні новеньких, функціональних і зручних для життя кварталів. Значно пізніше, в жовтні 1996 року, половину прав на готель викупила одна з найбільших готельних мереж Hyatt, збільшивши статки Трампа на $142 млн.

У 1979 році Дональд поклав око на ділянку землі на 5-ій авеню, напроти ювелірного магазину Tiffany&Co. Коли бізнесмена запитали, що змусило викупити його саме це місце, він відповів: "У магазинів Тіффані завжди крутяться найбільш забезпечені люди Нью-Йорка". До 1983 року на цій ділянці виріс 58-поверховий хмарочос Trump Tower, який заввишки перевершив всі міські будівлі.

Початком політичної діяльності Джо Байдена слід вважати 1969 рік, коли він балотувався до ради четвертого округу Ньюкасл від демократів і виграв – багато в чому завдяки програмі, яка ґрунтувалася на підтримці малозабезпечених і розвитку будівництва державного житла. В окружній раді Байден, не припиняючи юридичної практики, працював з 1970 по 1972 рік включно.

У листопаді 1973 року Джо став сенатором від штату Делавер. В історію Сполучених Штатів Америки він увійшов як наймолодший сенатор – йому було всього 30 років.

Політологи зазначають, що у кампанії молодого політика шансів практично не було. Вона ставила на меті припинення війни у В'єтнамі, а також охорону та збереження навколишнього середовища і природних ресурсів, захист цивільних прав населення країни, розвиток охорону здоров'я та впровадження справедливішого оподаткування.

Ні підтримки, ні фінансування у кампанії не було, керувала нею Валері Байден Оуенс, сестра Джо, і майже всі члени сім'ї працювали там. Програму було викладено на газетному папері. Скромні листівки члени кампанії роздавали людям на вулицях і вручали виборцям під час особистих зустрічей.

Головним суперником Джо був республіканець Джеймс Калеб Боггс, який користувався підтримкою президента Ніксона. Але його авторитет не встояв перед енергійністю Байдена, привабливістю його політичної програми і здатністю молодого демократа впливати на емоції громадян.

У 1974 році Джо, названий виданням Times "одним із людей майбутнього", охарактеризував себе і як ліберала, маючи на увазі демократичне ставлення до громадянських прав, і як консерватора, відзначаючи негативне ставлення до абортів.

1980-ті

Коли в 1977 році в Нью-Джерсі легалізували азартні ігри, Трамп зрозумів, що перед ним – ласий шматочок, який у жодному разі не можна упускати. У 1980 році він придбав ділянку землі в Атлантік-Сіті, доручивши отримання ліцензії на гральний бізнес брату Роберту. У 1982 році відбулося відкриття грандіозного готельно-розважального комплексу Trump Plaza Hotel&Casino вартістю $250 мільйонів. У 1986 році Дональд викупив міський готель мережі Хілтон і звів на його місці $320-мільйонний "Замок Трампа" (Trump's Castle). Паралельно він почав будівництво найбільшого готелю-казино світу "Тадж-Махал", який відкрив двері для відвідувачів у 1990 році.

Нові проєкти фінансувалися за рахунок позикових коштів, що було досить ризиковано. Кредиторами Трампа були великі банки та інвестиційні компанії, борги бізнесмена стрімко росли, загрозу банкрутства підігрівала назріваюча в сфері нерухомості криза.

Під час сенаторства Джо Байден взяв участь у розробленні та впровадженні багатьох законопроєктів, серед яких був гучний і надзвичайно жорсткий "Закон про боротьбу зі злочинністю" 1984 року. Він розширював кримінальну відповідальність за кібершахрайство і захоплення заручників, збільшував відповідальність за вирощування і продаж марихуани, дозволяв конфіскувати майно в учасників ОЗГ.

Політик голосував за закон, який забороняє гомосексуалам службу в армії, і про заборону одностатевих шлюбів, які згодом, за президента Барака Обами, було скасовано.

Також Байден був лютим противником расової інтеграції в школах (коли чорношкірих школярів примусово змушували відвідувати школи для білих). Він вважав, що "невпорядковане скасування сегрегації перетворить школи в расові джунглі". Що, до речі, викликало протести з боку його виборців.

Вперше на посаду президента Байден балотувався в 1988 році. Підтримку нацменшин він отримав після критики на адресу держсекретаря Джорджа Шульца, який виступав за підтримку систему апартеїду в ПАР. Однак акцент в кампанії робив на молодих фахівців і представників єврейської діаспори. Він закликав американців відмовитися від "простого споживання матеріального" і "нестриманого індивідуалізму".

Однак мріям Байдена стати наймолодшим президентом і, подібно Кеннеді, новою фігурою, яка надихнула американське суспільство, збутися не судилося. Він знявся з виборів через звинувачення в плагіаті, які пізніше було скасовано рішенням Верховного суду Делавера.

1990-ті

На початку 90-х років борги компанії Трампа перед кредиторами досягли $9,8 мільярда, з них $900 мільйонів він повинен був заплатити з власної кишені. На межі банкрутства бізнесмен був змушений закласти хмарочос Trump Tower. Преса підливала масла у вогонь, критикуючи кожен крок Дональда.

Проте завдяки вродженому завзятості йому вдалося вибратися з боргової ями. Доходи від грального бізнесу покрили більшу частину заборгованостей, до 1997 року магнат повністю погасив борги і приступив до роботи над новими проєктами. У 2001 році компанія Трампа спільно з корейським підприємством Daewoo закінчила будівництво 72-поверхової будівлі Trump World Tower. 262-метровий хмарочос виріс рівно навпаки штаб-квартири ООН на Манхеттені.

Трамп у 1996 році став власником трьох конкурсів краси: "Міс Всесвіт", "Міс США" і "Міс Тінейджер США". Також будівельний магнат засвітився в декількох кінофільмах і серіалах, наприклад, у комедії "Один вдома 2: Загублений у Нью-Йорку" він пояснював юному Маколею Калкіну, як пройти в хол.

У 90-ті роки Джо Байден був серед політиків, які закликали надати фінансову підтримку Вірменії і Нагірному Карабаху. У наступному десятилітті він протестував проти політики Джорджа Буша-молодшого щодо виходу з радянсько-американського договору щодо ПРО від 1972 року.

11 жовтня 1991-го американська громадськість була прикута до телеекранів. Професорка права з Університету Оклахоми Аніта Хілл давала свідчення перед Юридичним комітетом сенату. Слухання стосувалося кандидата до Верховного суду США Кларенса Томаса. Хілл стверджувала, що той багато разів сексуально домагався її, коли вони разом працювали в адміністрації Рейгана.

Тоді Джо Байден був головою комітету, і його рішення під час процесу критикують донині. Всі учасники панелі були білими чоловіками середнього віку, а Байден відмовився викликати для свідчень декількох інших жінок, які були готові підтвердити слова Хілл.

2000-ні

У 2002 році Трамп запустив у прайм-тайм реаліті-шоу "Кандидат". Учасникам треба було змагатися між собою за право стати топменеджером в його компанії. Невдачливих конкурсантів чекала фірмова фраза бізнесмена: "Вас звільнено!" (у 2004 році він навіть подав заявку на реєстрацію торгової марки "You are fired!"). За кожен випуск першого сезону Дональд отримував до $50 тисяч, але з початком другого сезону вартість однієї серії зросла до $3 мільйонів – так Трамп став одним із найвисокооплачуваніших ведучих на телебаченні.

У 2006 році він спільно з NBC викупив компанію Miss Universe Organization, яка займалася організацією конкурсів краси "Міс Всесвіт" і "Міс Америка".

У 2007 році в Трампа з'явилася власна зірка на голлівудській "Алеї слави", яку бізнесмен отримав за створення "Кандидата".

Прикметно, що Трампа пророкували в президенти США ще з 80-х років, однак на той час стрілка політичного компаса Дональда постійно металася між правим і лівим полюсом. До 2009 року він більш-менш визначився в своїх поглядах і приєднався до Республіканської партії.

Після терактів 11 вересня 2001 року Байден підтримав військове втручання в Афганістан. Крім цього, він вважав припустимим вторгнення в Ірак.

В середині 2007-го, коли демократи повернули собі більшість у Сенаті, Джо Байден знову очолив зовнішньополітичний комітет. Він заявив, що підтримує іракський федералізм і бажає поділу Іраку між курдами, шиїтами і сунітами.

Залишаючись членом правового комітету Сенату політик став одним із авторів нового закону про кримінальні злочини, який був спрямований на посилення відповідальності за злом комп'ютерів, файлообмін матеріалами, захищеними авторськими правами, і дитячу порнографію.

Також Байден став автором законопроєктів про посилення відповідальності за поширення і застосування кетаміну, флунітразепаму і "екстазі". Паралельно з цим він прагнув розробити план, згідно з яким здобуття вищої освіти для американців стало би доступнішим.

Напередодні президентських виборів 2008 року він боровся за крісло глави Білого дому, але незабаром добровільно залишив передвиборчу гонку, в якій переміг Барак Обама. Останній вибрав його кандидатом на пост віцепрезидента, який Байден обіймав із 2009 по 2017 рік.

2010-ті

У 2011 році видатного економіста і керівника Дональда Трампа намагалися висунути для участі у виборах президента, але бізнесмен заявив, що не готовий покинути приватний сектор.

16 червня 2015 року Трамп дав жителям США зрозуміти, що передумав, повідомивши про готовність битися за президентське крісло. Кампанія Трампа була чітко продумана: насамперед він відвідав штат Нью-Гемпшир, який традиційно вважається оплотом республіканців, потім зробив тур Невадою і Каліфорнією – штатами, які раніше отримали солідне фінансове вливання з боку Дональда. Також Трамп неодноразово проводив мітинги на свою підтримку для розваги електорату.

На популярність кандидата вплинув його характер: новоспечений політик звик говорити відкрито, не маскуючи свою промову евфемізмами. Через цю особливість він здобув славу ексцентричного правдоруба.

Дональд вимагав скасування медичної програми Барака Обами, заявивши, що її забезпечення обходиться державі надто дорого, і що він без проблем знайде ефективніші та дешеві для платників податків методи.

В економічному секторі до мільярдера прислухалися навіть демократи, він стверджував про необхідність повернути виробництво на територію США, підвищивши мита на товари американських компаній, виготовлені за кордоном, а також доводив необхідність торгової війни з Китаєм. Докладніше він виклав свою точку зору в книзі "Понівечена Америка", виданій у 2015 році.

За оцінкою журналу Forbes, в 2016 році статки Дональда Трампа переступили позначку в $4 мільярди. Вони продовжили збільшуватися,зокрема за рахунок ліцензування нерухомості – забудовники самі платили Трампу, щоб будувати й продавати нові проєкти від його імені.

У березні 2016 року Дональда назвали найбільш ймовірним кандидатом в президенти від партії республіканців, передбачивши, що в заключному турі виборів він зіткнеться з Хілларі Клінтон.

Підсумки виборів 45-го президента США були непередбачуваними. За місяць до фінального дня обидва кандидати отримали добрячу порцію "чорного піару". Клінтон опинилася замішана в скандалі за участю ФБР, Трампа звинувачували в сексуальних домаганнях. Перемогу впевнено пророкували Клінтон, особливо після третіх, фінальних дебатів. Однак результати здивували всіх – Трамп обійшов свою конкурентку, набравши 306 голосів виборників із необхідних для перемоги 270, забезпечивши собі крісло в Овальному кабінеті Білого дому.

19 грудня 2016 року Колегія виборників підтвердила результати виборів, віддавши 304 голоси Трампу. Лише двоє виборців відмовилися від початкового рішення.

Інавгурація президента відбулася 20 січня 2017 року. Під час інавгураційної промови Трамп закликав "подолати розкол між правлячою верхівкою, корумпованим істеблішментом і американським суспільством", радикально змінити ринок праці, вигнавши з країни всіх нелегальних мігрантів, покинути невигідні США політичні блоки, досягти взаєморозуміння з Росією, переправити всі ресурси на благо країни і знищити ісламістських терористів. Правою рукою Трампа став республіканець Майкл Пенс.

За перші два роки президентства Трамп підписав безліч указів, спрямованих на економічні та зовнішньополітичні реформи. Але всередині Америки особливо запеклі суперечки викликав неодноразово висловлений ним намір побудувати стіну між США і Мексикою, щоб обмежити приплив в країну нелегалів.

Водночас опоненти Трампа не втомлювалися говорити про його зв'язки з РФ і звинувачували в отриманні голосів через непряме втручання російської "фабрики тролів" в передвиборчу агітацію в соціальній мережі Facebook.

Із перших днів президентства Дональда Трампа серед демократів йшли розмови про імпічмент. Робилося декілька спроб, однак Палата представників (нижня палата Конгресу США) була під контролем Республіканської партії, тому вони не вийшли за рамки голосування.

У 2018-му опоненти президента отримали можливість дати хід новому антикорупційному розслідуванню проти нього. Трампа, як відомо, звинуватили і в тиску на президента України Володимира Зеленського протягом двох місяців (з травня по вересень 2019-го). Американський лідер хотів отримати компромат на Джо Байдена (потенційно його головного конкурента на майбутніх президентських виборах), а натомість обіцяв Україні фінансову і військову допомогу.

Втім у лютому 2020-го Сенат, більшість у якому з 2018 року обіймали республіканці, розглянув претензії, і чинного президента було повністю виправдано.

В останні дні свого президентства Барак Обама нагородив Джо Байдена Президентською медаллю Свободи – вищою нагородою США для цивільних осіб.

Під час успішної роботи віцепрезидентом в тандемі з Обамою в особистому житті Байдена трапилася трагедія. У 2015 році його старший син Бо помер від раку мозку у віці 46 років. Чоловіка вважали новою зіркою в політиці, незадовго до смерті він оголосив про намір балотуватися на пост губернатора штату Делавер в 2016-м.

Особисте життя Дональда Трампа

Дональд Трамп був одружений декілька разів. Його перша дружина – чехословацька модель Івана Зельнічкова. Вони побралися в 1977 році. Того ж року народився первісток Трампа Дональд-молодший, чотири роки опісля бізнесмен став батьком Іванки Трамп, а в 1984-му – другого сина Еріка. Шлюб Дональда й Івани розпався в 1992 році. Після розлучення ексдружина закріпила за ним прізвисько The Donald, яке дуже сподобалося представникам преси.

Із другою дружиною, актрисою Марлою Мейплз, Трамп почав зустрічатися ще в 1989 році, а одразу після розлучення з Іваною зробив їй пропозицію. Вона подарувала мільярдеру доньку Тіффані. Але шлюб прожив недовго – в 1999-му вони розлучилися. Тіффані виросла разом із мамою в Каліфорнії, але батько теж брав участь у її вихованні.

На початку 2005 року Трамп одружився зі ще однією фотомоделлю зі Східної Європи – 34-річною Мелані Кнаусс. Його третя дружина була родом зі Словенії, "світилася" на сторінках глянцевих журналів, не соромлячись зніматися в дуже відвертому вигляді. Їхнє весілля потрапило до списку найдорожчих шлюбних церемоній із бюджетом $45 мільйонів. У 2006 році на світ з'явився їхній спільний син Беррон Вільям Трамп.

Особисте життя Джо Байдена

Зі своєю першою дружиною Джо познайомився в 1964 році. Нелія Хантер, як і він, вчилася в Сіракузькому університеті. В шлюбі з нею народилися троє дітей Байдена: донька Наомі й сини Хантер і Бо.

Незадовго до Різдва 1972 року, що було незабаром після обрання Байдена сенатором, Нелія і маленька Наомі загинули в ДТП, а синам політика вдалося вижити, не дивлячись на серйозні травми. Залишившись вдівцем із двома маленькими дітьми, Джо думав про те, щоб залишити політику. Але в 1975 році доля познайомила його з Джилл Трейсі Джейкобс, молодою вчителькою, яка, за його ж словами, і повернула йому інтерес до політичної діяльності. Джо і Джилл обвінчалися в 1977-му, а через чотири роки у них народилася донька Ешлі Блейзер Байден.

У 46 років у політика було виявлено аневризму двох судин головного мозку. Лікарі успішно провели операцію, після якої він проходив реабілітацію протягом пів року.

Молодший син політика Хантер Байден – юрист, замішаний в "українському скандалі". Він працював у нафтогазовидобувній компанії Burisma і був замішаний у корупційному скандалі. Ешлі Блейзер – соціальна працівниця, підприємиця і меценатка.

ЧИТАЙТЕ: Що потрібно знати про претендентку на посаду нової першої леді США Джилл Байден

2020-й

Нинішня кампанія Трампа, який бажає переобратися на другий термін, проходила на фоні пандемії коронавірусу. Більше 230 тис. американців померли від COVID-19, і сам президент перехворів на нього за декілька тижнів до виборів. Перша леді Меланія і син президентського подружжя, Беррон, теж заразилися коронавірусом, як і низка працівників Білого дому.

У дні перед виборами, які пройшли 3 листопада, Трамп закликав місцеву владу уникати введення карантину. Він продовжував виступати перед численними прихильниками в невизначених штатах.

25 квітня 2019 року Байден оголосив про участь у президентських виборах-2020. Дональд Трамп поставився до його висунення критично, заявивши, що той "не зможе впоратися з роботою президента", і назвав його "сонним Джо". Сам Байден називає нинішнього главу Білого Дому "найбільш корумпованим" і "навіженим та божевільним" президентом, а також звинувачує його в підтримці тільки багатих американців.

Своїм виборцям Байден обіцяє повернутися до програми обов'язкового медичного страхування Obamacare. Він має намір повернути колишню максимальну ставку податку на дохід громадян у розмірі 39,6% і забезпечити податкові пільги для американського середнього класу. Його програма передбачає "гуманну імміграційну політику", зокрема полегшення отримання громадянства для 12 мільйонів нелегальних іммігрантів. Він виступає проти обмежень на в'їзд громадян із ісламських країн і пропонує збільшити щорічний ліміт приймання біженців з 18 до 125 тисяч. Байден все так само підтримує право на аборт, службу трансгендерів в армії США і одностатеві шлюби.

Його зовнішньополітична програма передбачає збереження тиску на Росію. Він критикує Трампа за недостатню твердість щодо РФ, зокрема за те, що той не ввів "належну кількість" санкцій проти Кремля.

Кардинально протилежні погляди у Байдена і на боротьбу з пандемією. Він заявляв, що бездіяльність Трампа під час посиленої кризи образливо для всіх постраждалих від коронавірусу.

Після провальних для обох політиків дебатів попередні опитування показали, що за рівнем підтримки Байден лідирував: 52% проти 42% у Трампа (за даними на 2.11.20 р.). Через пандемію коронавірусу можна було проголосувати достроково, зокрема поштою. До третини виборців скористалися цим правом. Соціологічні дослідження показували, що поштою голосували в основному прихильники Байдена, мобільніші та прогресивніші кандидати-демократи. Тоді як прихильники Трампа, як очікувалося, віддали перевагу традиційному способу голосування. Все це, як стверджували політологи, загрожувало непростою ситуацією і зростанням народних хвилювань в і так неспокійній обстановці. Втім, так і трапилося – після виборів у США продовжилися протести і погроми.

Як повідомлявOBOZREVATEL:

• обираючи президента, громадяни США також вибирають нових членів до Конгресу – законодавчий орган, що складається з двох палат: Палати представників і Сенату. У 2020 році на вибори було виставлено всі 435 місць у Палаті представників і 33 місця в Сенаті.

• Крім того, в день голосування громадяни США змогли вибрати віцепрезидента, 13 губернаторів штатів і територій, а також місцеві органи влади.

• Напередодні виборів американські ЗМІ заявили, що близькі до глави США Дональда Трампа співробітники Білого дому нібито таємно опрацьовували схему передачі влади кандидату в президенти від Демократичної партії Джо Байдену.

• Колишній глава МЗС Володимир Огризко впевнений, що Україна повинна заручитися підтримкою як республіканців, так і демократів у США.