Штовхають до війни? Чому в Німеччині звучить антиукраїнська риторика
В останні дні українське суспільство з тривогою спостерігає за позицією Німеччини щодо нашої країни: на тлі загрози російського вторгнення німецький уряд відмовився ділитися з Україною озброєнням, а міністерка закордонних справ Анналена Бербок підтвердила – влада виступає проти відключення РФ від міжбанківської системи SWIFT.
Пікової точки обурення досягло після висловлювань командувача військово-морських сил ФРН Кай-Ахіма Шенбаха, який заявив: приймати в НАТО Україну та Грузію – не можна, Крим втрачено назавжди, а Путіна потрібно поважати.
Цю новину одразу підхопили прокремлівські ЗМІ та зробили однозначний висновок: Німеччина показала своє справжнє обличчя і більше не збирається захищати Україну. Чи так це насправді – спробував розібратися OBOZREVATEL.
Парад антиукраїнських заяв
"Сходив у світову політику" – так газета Welt назвала матеріал про відставку віцеадмірала Кая-Ахіма Шенбаха. Причиною стала низка "пропутінських", за словами німецьких ЗМІ, заяв військового, які він зробив напередодні.
Шенбах сказав, що окупований Крим втрачений для України назавжди і ніколи не повернеться до її складу, що Путіна потрібно "шанувати", а тривоги щодо вторгнення російських військ в Україну назвав "абсурдними". І взагалі з Росією треба, на думку адмірала, "кооперуватись".
"Кримський півострів втрачено, і він ніколи не повернеться. Це факт... Росія стара країна, Росія важлива країна... Нам потрібна Росія... Звичайно, ми не можемо погодитися з тим, що робить РФ і в Чечні, і в інших точках – це стосується й того, що сталося в Україні. І ми маємо зрозуміти, що політичні питання – це фактичні питання", – сказав адмірал, відповідаючи на запитання про позицію Німеччини щодо розширення НАТО на схід.
Через день пролунало ще одне неоднозначне висловлювання: цього разу прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер заявив, що Росія – не ворог Європи. Він зазначив, що Україна ще довго не зможе вступити до НАТО, а також виступив проти приєднання Києва до Альянсу.
Чиновник додав, що потрібно поважати територіальну цілісність та незалежність України відповідно до міжнародного права. Проте наголосив, що санкції проти Кремля малоефективні та шкодять Німеччині. Серед них – відключення РФ від системи SWIFT, закриття "Північного потоку-2" та припинення постачання газу з Росії.
Практично одночасно зі скандалом із Шенбахом розпочалося обговорення заборони, накладеної урядом ФРН на реекспорт озброєння в Україну з Естонії. Йдеться про протитанкові ракетні комплекси та 122-міліметрові гаубиці – ще з арсеналів Національної народної армії НДР.
Реекспорт в Україну має схвалити німецька влада, але вони Естонії в цьому відмовили. У грудні минулого року відбулася схожа ситуація: видання Financial Times написало, що Німеччина скористалася своїм правом вето та заблокувала передачу Україні протидронових комплексів EDM4S-UA та снайперських гвинтівок Barrett M82, куплених через Агентство підтримки та закупівель НАТО.
Хвиля хейту в Україні та подарунок для Кремля
У Києві очікувано були вражені та обурені цими заявами. Посол Андрій Мельник наголосив, не особливо соромлячись у висловлюваннях, що подібний "цинізм" і "німецька зарозумілість" змушують згадувати про часи нацизму, коли до українців ставилися як до "недолюдей".
"Що стосується тези глави баварського уряду про те, що Росія – це "складний партнер, але не ворог Європи", то нагадуємо про цілу низку відверто ворожих дій Кремля щодо Німеччини: вбивство російськими спецслужбами опонентів у самому центрі Берліна, хакерські атаки на депутатів Бундестагу, масові кампанії з дезінформації німецького суспільства", – оцінили слова Зедера в українському МЗС.
Там також додали, що Москва зараз прагне "руйнування єдності у стримуванні Росії", щоб продовжувати агресію, а підігравати їй у цьому "означає підривати безпеку і України, і Німеччини та Європи загалом".
Натомість для пропагандистських ЗМІ заяви, що пролунали у Німеччині, стали справжнім подарунком. Новину про відставку адмірала Шенбаха вони назвали демонстрацією розколу у західному співтоваристві. Мовляв, військовий виголосив уголос те, що насправді думають у Німеччині.
"Мати справу з Україною стає небезпечно, і ті самі німці починають це розуміти – Берлін офіційно оформляє Києву відмову у військовій допомозі", – стверджує російський телеканал РенТВ.
"Шенбаха, який реально оцінив ситуацію, змушують піти зі своєї посади. Але, з іншого боку, це символізує той розкол, який сьогодні є в західному політичному суспільстві... Останні висловлювання німецьких політиків про Україну та належність Криму можна розцінити як сигнал того, що уявлення про ситуацію в цій країні на Заході поступово змінюється", – вважають "експерти" видання RT.
Давня позиція Німеччини
Позиція Німеччини дійсно відрізняється від позиції її партнерів по НАТО – зокрема, США та Великобританії, які останнім часом активно надають Україні зброю, дипломатичну та фінансову допомогу. Проте вся справа в тому, що німецька влада вже протягом багатьох років проводить жорстку рестриктивну політику в галузі експорту озброєнь.
Не тільки летальна, а й оборонна зброя, якщо її можна використовувати як летальну, не експортується безпосередньо і не реекспортується з третіх країн до держав, які беруть участь у збройних конфліктах. Україна – не перша країна, якій Німеччина тут відмовляє. Є ще один приклад – Саудівська Аравія, яка постачала німецьку зброю воюючим сторонам Ємену.
Таку інформацію у коментарі OBOZREVATEL підтвердив і український політик Тарас Чорновіл: "Це те, чого ми добитися, на жаль, не зможемо. Ми можемо обурюватися, говорити, що це неправильно. Але це та річ, яку Німеччина задекларувала ще задовго до того, як на нас напала Росія. Вони там мають свої певні комплекси і не продають зброю учасникам воїн та збройних конфліктів на території Європи. Ще Порошенко намагався домогтися від німецької влади передачі їхніх надлишкових озброєнь. Але Німеччина не відходить від принципу невтручання у збройові сфери".
Все ж таки варто наголосити, що не всі в Німеччині згодні з такою позицією. Наприклад, голова парламентського комітету з оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерман переконана, що у випадку України уряд має зробити виняток. "Йдеться про агресію Росії. Є багато можливостей їй протистояти. Постачання оборонної зброї – одна з них", – зазначала вона.
"Якщо Україна просить оборонну зброю, щоб мати можливість відбити можливий напад Росії, ми не повинні відхиляти це прохання", – заявляв християнський демократ Геннінг Отте, член комітету бундестагу з оборони.
Ще один прихильник надання Україні зброї – лідер християнських демократів Юрген Гардт. Він навіть називає конкретні види оборонної зброї, які, на його думку, навіть Росія не може серйозно оцінити як частину агресивних дій, – протитанкові ракети та ракети "земля-повітря".
Аналогічного погляду дотримуються і багато німецьких ЗМІ. Так, авторитетна газета Frankfurter Allgemeine Zeitung називає відмову від військової допомоги Україні такою, "що не відповідає духу часу", і наголошує, що ця допомога відповідала б інтересам усієї Європи.
Заяви про "зраду" перебільшені?
Що ж до недавніх заяв, які мають явно антиукраїнський характер, то експерти закликають не надавати їм великого значення. Чорновіл наголошує, що скандальні висловлювання не є відображенням офіційної державної політики Німеччини.
"Лідер Баварії завжди був налаштований проросійськи. Цей підрозділ ХСС завжди грав у цю брудну гру. Вони перебувають занадто далеко, щоб розуміти що таке Росія. Подібні заяви звучали і раніше, але вони ніяк не впливали на німецьку політику. Слова адмірала закінчилися тим, що він пішов у відставку. Жодних проблем немає", – сказав він.
Водночас військовий експерт Юрій Кочевенко зазначає, що в Німеччині дуже сильне російське лобі, яке заважає Україні просто бути сильнішою. "Самі німці це дивним чином пов'язують із небажанням ескалації конфлікту", – констатував він.
Багато західних фахівців також критикують Німеччину за слабку позицію щодо протистояння російській агресії. Зокрема, зовсім недавно 73 експерти зі Східної Європи та політики безпеки з академічних, політичних та громадських кіл закликали німецьку владу взяти на себе відповідальність у питаннях стримування Росії та підтримки держав, розчленованих та переслідуваних Москвою.
У відкритому листі вони розкритикували позицію ФРН, яка "будучи найбільшою європейською економічною державою, вже три десятиліття критично, але переважно бездіяльно спостерігає за діями Кремля". Зокрема, експерти вказали, що економічні санкції ЄС після окупації Криму були "м'якою та недостатньою відповіддю на дедалі агресивніший курс РФ".
Підписанти зробили висновок, що напад Путіна на Україну в 2014 році став логічним наслідком 20 років пасивності Німеччини щодо "російського неоімперіалізму". В інтересах міжнародної безпеки експерти закликали Берлін ліквідувати розрив між своєю публічною риторикою та реальною практикою у Східній Європі.
Що зрештою? Попри все, Німеччина продовжує залишатися одним із основних європейських союзників України. Істерія у прокремлівських ЗМІ про те, що відмова від передачі озброєнь означає відмову від підтримки нашої країни, надто перебільшена. Як мінімум, твердження пропагандистів можна спростувати нещодавними заявами німецького керівництва про те, що у разі нової військової агресії Кремль "заплатить високу ціну". До того ж Міноборони ФРН має намір відправити в Україну повністю оснащений польовий шпиталь та навчити медичний персонал. Все це коштуватиме 5,3 млн євро. Також обговорюються постачання "небойового" спорядження, бронежилетів, захисних шоломів та іншого обладнання, про нестачу якого нещодавно говорив посол Андрій Мельник.