Чи можливий сценарій Криму на Закарпатті? Ми розібралися, хто і навіщо спровокував новий конфлікт

У Європейському Союзі Угорщину завжди називали "складним партнером". Вона легко може накласти вето на спільні рішення офіційного Брюсселя, часто торгується і шантажує європейських чиновників. До того ж постійно конфліктує з усіма своїми сусідами, особливо з Україною: всіляко втручається в наші внутрішні справи та періодично перешкоджає діалогу з НАТО.

Будапешт вимагає створення автономного району на Закарпатті, роздає там угорські паспорти, агітує за партію угорців "КМКС", а нещодавно в регіоні й зовсім спровокували скандал, коли депутати Сюртівської ОТГ заспівали гімн Угорщини під час своєї присяги.

А чи планує Угорщина відрубати Закарпаття в України так, як це зробила Росія у 2014-му році з Кримом, а потім і з Донбасом? Ми дізналися відповідь на це питання, читайте докладніше в матеріалі OBOZREVATEL.

Конфлікти між Києвом і Будапештом час від часу виникають останні 10 років, коли прем'єр-міністром в угорців став Віктор Орбан. Він – прихильник теорії "великої Угорщини" і належить до тих, хто вважає її розпад після поразки Австро-Угорської імперії в Першій світовій війні "великою раною" для держави.

Так, наприклад, у травні цього року він опублікував фото Великої Угорщини, в яку колись входили частини Сербії, Румунії, Словаччини та Хорватії, чим спровокував дипломатичний скандал.

На Закарпатті співали гімн Угорщини. Що це було?

21 листопада кілька новообраних депутатів Сюртівської ОТГ начебто за ініціативи голови Арпада Пушкаря, який неодноразово говорив про "вороже ставлення українців до закарпатських угорців", заспівали національний гімн Угорщини.

СБУ вбачає в цьому факті ознаки протиправної діяльності. Інцидент мало не переріс у гучний дипломатичний скандал: український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав таку ситуацію "неприпустимою", а в Будапешті заговорили про антиугорську позицію з боку Києва та "залякування їхньої громади".

"Угорці не є поганими сусідами, вони просто складні сусіди. Але їхні викиди не можна порівняти із сепаратизмом на сході країни чи в Криму. Йде політична гра. В області 7 грудня має бути засідання обласної ради, де сформується більшість, і депутати від угорської партії "КМКС" мають визначитися, з ким вони. Від цього залежить, якою ж буде більшість.

Щодо сюртівських депутатів, як мені здається, вони самі до кінця не зрозуміли, куди потрапили і що роблять. Там навіть не всі угорську мову знають. Не думаю, що гімн співали всі, можливо, кілька осіб. У будь-якому разі це неприпустимо, і це добряче попсувало нам відносини з Угорщиною", – запевнив OBOZREVATEL депутат від "Слуги народу", який представляє інтереси Закарпаття у Верховній Раді, Анатолій Костюх.

Позицію про чисто місцеві політичні розбірки, шантажі й тиск розділяє також колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Мовляв, там дійсно йде боротьба за більшість в обласній раді та за крісло голови ради. У "Слуги народу" разом із місцевою партією "Рідне Закарпаття" є всього лише 23 голоси. А для формування більшості необхідно мати на 10 більше, тобто 33. Якраз стільки депутатів є в партії "КМКС".

"От "Слуги" думали, що інтригами, обшуками (маються на увазі недавні обшуки у функціонерів одного з місцевих благодійних фондів. – Ред.) зможуть загнати їх під себе. Вони ж там наобіцяли і Зеленському, і Офісу президента, а тепер вже самі не знають, що із цим робити.

У чому там сепаратизм? Наскільки я знаю, спочатку в Сюртівській ОТГ виконали гімн України, а потім угорський. Стаття 6 Закону про національні меншини говорить "національні меншини можуть створювати культурну автономію, використовувати символіку, співати пісні, ходити у національному одязі". У чому проблема? Проблема у дурних "Слугах", – сказав він.

Чи є загроза сепаратизму на Закарпатті?

Загалом на Закарпатті серед 1 млн 200 тис. осіб мешкає 150 тис. угорців. Не складно порахувати, що це далеко не домінуюча більшість. Експерти переконані, що угорці не зазіхають на територіальну цілісність України і не збираються окуповувати Закарпаття.

Проте вони мають на меті будь-якими способами робити так, щоб українці угорського походження дивилися не в бік України, а в бік Угорщини. До того ж з їхньою допомогою політичних балів собі заробляє панівна партія в країні ЄС "Фідес" та її лідер, прем'єр-міністр Віктор Орбан. Вони неабияк зацікавлені в підтримці закордонних угорців, які мають право голосувати на виборах.

Думки експертів

Анатолій Костюх, депутат від партії "Слуга народу":

• Закарпатські угорці не зазіхають на незалежність України. Більшість моїх знайомих з угорської меншини радіють економічній і культурній підтримці угорського уряду, що на них звертають увагу, але вони не поспішають в Угорщину. Цим ця ситуація відрізняється від тієї, що відбувалась на сході України, де люди брали в руки зброю.

• У 2014-му році, коли почалась війна, проросійські організації активно підливали масла в огонь, проте закарпатські угорці сказали, що не порушують питання суверенної цілісності України.

• Орбан проводить політику великої Угорщини, їм потрібна політична підтримка та активність нацменшин за кордоном.

Володимир Огризко, експерт-міжнародник, ексміністр закордонних справ України:

• Сумна історія, бо виходить так, що Угорщина вирішила діяти будь-якими способами і зробити так, щоб українці угорського походження дивилися не так у бік України, як у бік Угорщини.

• Владі необхідно чітко і ясно сформулювати свою позицію і дати зрозуміти, що спроби втручатися в наші внутрішні справи закінчуватимуться так, як зараз. Це заборона на в'їзд і навіть кримінальні провадження для тих посадовців, хто виступає проти територіальної цілісності України.

Павло Клімкін, ексміністр закордонних справ України:

• Угорщина хоче, щоб частина нашої території юридично була українською, а фактично політично – угорською з відповідним фінансуванням, часовим і мовним простором.

• Тому це абсолютно свідома логіка провокації, яка вигідна в контексті торгівлі для угорського уряду всередині ЄС, де зараз йдуть не прості процеси у зв'язку з ухваленням бюджету.

• Угорці розуміють, що Україна і їхній спільний успіх важливі для наступної адміністрації Байдена, тому збираються торгуватися ще й з ними. Це абсолютно свідоме підняття ставок.

• Але 100%, що тут не варто проводити паралелі з Кримом чи Донбасом, бо Росія – країна-агресор. А угорці – сусіди та партнери, хоч і складні. Маємо з ними якось залагодити ситуацію. Ці рішення будуть не прості, чутливі. Проте маємо дійти до спільного інтересу, а не до "угорської логіки, як кажуть, за наші гроші".

Чи може Угорщина зупинити рух України в НАТО?

Через ухвалений Україною Закон про освіту та Закон про мову офіційний Будапешт більш ніж два роки блокував засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів і президентів. Проте такі зустрічі проходили, просто не у форматі "засідання комісії", а, наприклад, у форматі "робочих сніданків".

Перегорнути сторінку непорозумінь обидві сторони домовились навесні цього року, однак після реакції України на виконання угорського гімну на Закарпатті, Угорщина знову пригрозила, що "проситиме колег по Альянсу не змушувати відмовитись від вето на проведення засідань Ради Україна-НАТО".

На нове загострення відносин між Україною та Угорщиною відреагував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, дипломатично заявивши, що обидві країни мають вирішити конфлікт у двосторонньому порядку.

НАТО не втручатиметься і надалі продовжуватиме зміцнювати партнерство з Україною, надаючи їй свою підтримку.

То чи можна домовитися з угорцями?

Можна, кажуть наші спікери, хоч це може бути не просто. Однак такі перемовини варто вести виключно із сильної позиції України і домовитися з Угорщиною про спільне та прозоре фінансування їхніх організацій, освітніх проєктів, товариств на території Закарпаття.

"Це фінансування має бути прозорим, відкритим і за погодженим із нами механізмом. Не варто віддавати цей процес тільки угорцям, щоб потім не було взаємних звинувачень, обшуків. Усе має бути прозоро. От на такій логіці потрібно наполягати. Якщо угорці її приймають – все буде добре. Так, цього не станеться завтра чи післязавтра, але це наша стратегічна мета", – підсумував Клімкін.

У середу, 2 грудня, коментуючи скандал з угорським гімном під час присяги, посольство Угорщини в Україні вже наголосило, що новообрані депутати Сюртівської ОТГ насправді заспівали давню молитву. Однак у СБУ пообіцяли перевірити всі матеріали, пов'язані з цим інцидентом.