У США розповіли, чи взаємодіяли з Путіним під час підготовки до великого обміну ув'язненими
Під час переговорів щодо проведення великого обміну засуджених у країнах Заходу російських шпигунів, кілерів та злочинців на захоплених Кремлем у заручники громадян США й Німеччини, а також низки політв'язнів-росіян, Білий дім не мав жодних контактів з російським диктатором Володимиром Путіним. Усі комунікації відбувалися з "російськими офіційними особами".
Про це під час брифінгу у Вашингтоні заявив радник адміністрації президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван. Подробиці він розкривати відмовився, аби зберегти можливості для проведення наступних обмінів у разі потреби.
Коли журналісти поцікавилися у нього, чи доводилося Білому дому контактувати безпосередньо з Путіним з питань обміну, Салліван такі контакти заперечив.
"Жодної взаємодії безпосередньо з Володимиром Путіним", – підкреслив радник з нацбезпеки.
Усі контакти відбувалися з російськими чиновниками.
"У ході цього була активна взаємодія з російськими офіційними особами. Я не збираюся вдаватися в подробиці, тому що ці канали є чутливими і потребують захисту саме з цієї причини, тому що наявність цих чутливих каналів дозволяє нам отримувати такі результати, як сьогодні", – заявив Салліван.
Також про те, що потреби у діалозі з російським диктатором немає, говорив і президент США Джо Байден
"Мені не потрібно говорити з Путіним", – відповів глава держави журналістам під час брифінгу.
За словами Саллівана, проведення цього обміну для Байдена було одним з пріоритетних питань, однак не тому, що він хотів домогтися цього досягнення перед тим, як скласти повноваження президента.
"Чесно кажучи, я не думаю, що він думав про це так: "Я повинен це отримати, перш ніж я піду з посади". Він думав про це з точки зору сімей, а саме: "Кожен день — це втрачений день, тому я хочу зробити це якомога швидше. Я хочу прискорити це, тому що чим довше цих американців утримують за кордоном, тим більший ризик і тим більший біль". Отже, для нього було справді важливо укласти угоду, але це було менше пов’язано з часом перебування на посаді, а більше з повноваженнями та відповідальністю, яку він мав і хотів застосувати, щоб зробити це якомога швидше", – відповів Салліван.
Натомість радник з нацбезпеки заперечив, що успіх у переговорах про обмін ув'язненими з Росією означає, що США відкриті до переговорів з Москвою щодо України, хоча Вашингтон вітає будь-які кроки до припинення війни шляхом дипломатії.
"Ми не бачимо зв’язку між переговорами щодо заручників або щодо утримуваних осіб і будь-якою потенційною дипломатією щодо війни в Україні. Ми вважаємо, що вони діють на різних напрямках. Одна стосується практичного питання створення цього обміну. Інше – це набагато складніше питання, коли українці будуть лідирувати, і Сполучені Штати тісно консультуватимуться з усіма нашими союзниками, щоб підтримати їх, коли вони будуть готові виступити вперед і залучитися до такого роду дипломатії", – наголосив Салліван.
Тим часом видання Reuters з посиланням на власні джерела повідомило: великому обміну ув'язненими, що відбувся 1 серпня 2024-го, передували понад два роки переговорів.
Так, перші спроби домовитися відбулися після затримання американської баскетболістки Бріттні Грінер у Росії в лютому 2022 року. З відповідними пропозиціями до Вашингтона тоді упродовж кількох місяців неодноразово зверталася Москва. Окрім Грінер росіяни пропонували передати колишнього морпіха США Пола Вілана, якого у РФ звинуватили у шпигунстві. Натомість Росія хотіла забрати кілера Вадима Красікова, що вбив борця за незалежність Ічкерії Зелімхана Хангошвілі у Берліні. Однак, зважаючи на те, що Красіков відбував пожиттєве позбавлення волі у Німеччині, пропозицію РФ у США не сприйняли серйозно.
Однак згодом Салліван таки зустрівся зі своїм німецьким колегою Єнсом Плетнером, аби обговорити варіанти зі звільненням Вілана. Грінер тим часом у грудні 2022-го обміняли на російського торговця зброєю Віктора Бута.
Новий етап переговорного процесу стартував після зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена з міністеркою Німеччини Анналеною Бербок у Японії 17 квітня 2023 року. Тоді з'явилася ідея віддати Москві Красікова, витягнувши натомість з російської в'язниці опозиційного діяча РФ Олексія Навального, у звільненні якого був зацікавлений Берлін.
Тим часом у РФ часу не гаяли і активно захоплювали нових заручників, за допомогою яких Кремль планував торгуватися зі США. У березня 2023-го росіяни затримали репортера WSJ Евана Гершковича, а у жовтні того ж року було затримано Алсу Курмашову, російсько-американську журналістку "Радіо Свобода".
Вашингтон після того зробив Москві ще одну пропозицію щодо обміну. Однак кілера Красікова до неї не включили, тож Кремль цю пропозицію відкинув.
У січні 2024-го Байден запросив канцлера Німеччини Олафа Шольца на зустріч у Білому домі, у ході якої сторони обговорили питання обміну ув'язнених. Тоді США та Німеччина досягли попередньої домовленості про угоду, що включала й передачу Красікова Росії.
Але 16 лютого 2024 року Навальний помер у колонії. Тож Сполучені Штати втратили ту частину угоди, яка цікавила німців.
Паралельно на полях Мюнхенської конференції з безпеки віцепрезидентка США Камала Гарріс обговорила з прем'єр-міністром Словенії Робертом Голобом звільнення двох росіян, засуджених за шпигунство, для подальшого обміну.
Лише у червні Вашингтон остаточно домовився з Берліном про участь Красікова у рамках обміну. Після цього пропозицію США було передано Росії. І прискорені судилища у Росії над Гершковичем і Курмашовою дали надію на те, що обмін таки відбудеться.
За два тижні до того, як обмін таки відбувся, Вашингтон отримав від Москви офіційне підтвердження, що РФ готова прийняти угоду.
Видання додає, що робота над проведенням обміну в адміністрації президента США вирувала навіть тоді, коли сам Байден постав перед вибором і тиском з боку власної партії з вимогою знятися з виборчих перегонів. За кілька годин до оголошення про своє рішення відмовитися від участі у виборах Байден обговорював з главою уряду Словенії фінальну частину угоди.
Нагадаємо, 1 серпня Росія та Захід провели обмін ув’язненими. Москва забрала вісьмох шпигунів та злочинців, натомість до США та Німеччини прибули громадяни цих країн, що потрапили у заручники путінського режиму, а також низка російських журналістів та представників російської опозиції. Загалом Захід забрав 16 людей.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!