"У Путіна є велика спокуса": у Росії оцінили загрозу навчань "Захід-2017"
Спільні російсько-білоруські навчання "Захід-2017", заплановані на вересень поточного року, навряд чи приведуть до окупації Білорусі і вторгнення в Україну.
Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написала російський політолог і історик Олена Галкіна.
"Україна, Польща, держави Прибалтики серйозно стурбовані цими навчаннями РФ і Білорусі, які очікуються через місяць. Міністр оборони України Полторак назвав їх загрозою Україні і недружнім кроком. Кілька представників силових відомств країн НАТО також дали публічну тривожну оцінку цих навчань як виклику Заходу. В провідних медіа США і Європи вже більше місяця не вщухає обговорення цих навчань і їхных можливих наслідків, аж до окупації Білорусі", - пише він.
За словами Галкіної, увага до цієї події логічна й обумовлена, перш за все, трьома обставинами:
1) це будуть найбільші маневри на західному кордоні Росії з часів Холодної війни (маються на увазі радянські навчання "Захід-1981");
2) на відміну від навчань "Захід-2013", цей захід проходить на тлі свіжої пам'яті про пряме військове вторгнення в Україну, що спричинило понад 10 тисяч загиблих, тому інші європейські сусіди Росії турбуються набагато більше, ніж після бліцкригу в Грузії;
3) протягом останнього року відносини між Росією і Білоруссю помітно зіпсувалися; країни знаходяться в стані гібридної економічної війни - то в гарячій фазі, то в перемир'я-перепочинку, і дійсно, для Путіна велика спокуса вирішити проблему, просто залишивши війська на території непокірного сусіда. А далі вже, наприклад, готувати наступ на Україну з півночі, зокрема, з Білорусі, проти чого не раз публічно заперечував Лукашенко.
Читайте: Тільки прикриття: волонтери розкрили справжню мету навчань "Захід-2017"
"Чим більше пильні сусіди і чим голосніше публічне обговорення таких заходів і найпохмуріших варіантів розвитку подій, тим менш вірогідні агресивні дії.
Уже тому наразі я вважаю сценарій прямої агресії проти Білорусі, тим більше з подальшим вторгненням в Україну, малоймовірним", - наголосила політолог.
На користь цього, вважає вона, грають і інші чинники:
- внутрішньополітична атмосфера у США, яка змушує адміністрацію Трампа уважно стежити за зовнішньою політикою РФ і жорстко реагувати на її спроби будь-якої експансії, особливо в больових точках;
- відсутність у російських медіа підготовки до силового наступу на Білорусь і Україну, тоді як цей етап гібридної війни обов'язково передує прямому вторгненню; Лукашенко і Білорусь, як і раніше, дуже популярні серед населення РФ;
- захоплення Білорусі - вкрай ризикована історія і тому, що ні еліта, ні маси цієї країни не горять бажанням приєднатися до РФ, а є ймовірність, що суб-медійні настрої суспільства повертаються проти Росії, з якою білоруси можуть пов'язувати різке погіршення свого матеріального становища в останні роки;
- президентська кампанія Путіна, яка де-факто стартувала, йде зараз на внутрішньому порядку з образом чудотворця-творця, завдяки якому відроджується все, від сільського господарства до науки, будується Керченський чудо-міст і стадіони до Чемпіонату світу - 2018. Жорсткі секторальні санкції, які обов'язково підуть за окупацією Білорусі, і перенесення ЧС-2018 у Катар у цю картину ніяк не вписуються;
- Україна в своєму нинішньому стані ідеально відповідає поточним потребам Кремля всередині РФ: у російській пропаганді Україна як країна, якій революція і прагнення суспільства до демократії принесли тільки горе. Буквально щодня на федеральних каналах ідуть ток-шоу, в яких розповідається про катастрофічне падіння рівня життя, зростання корупції, "фашистських молодчиків", "приниження російськомовних" і, звичайно, "громадянську війну". Глядач повинен сумувати й боятися "майдану" в Росії - що він у масі своїй і робить.
"Але 5% я залишаю на суб'єктивний фактор, який ніколи не можна скидати з рахунків в автократії. Si vis pacem, para bellum", - підсумувала Галкіна.
Як повідомляв "Обозреватель", співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що навчання "Захід-2017" можуть грати роль відволікаючого маневру Кремля під час організації нової "маленької переможної війни", або лягти в основу цієї війни.