У гру вступають Китай та Росія: кому дістануться трильйонні копалини Афганістану?
Афганістан прийнято вважати дуже бідною державою, яка виживає за рахунок вирощування опійного маку, використовуваного для виготовлення героїну. Однак насправді ця країна багата ще й природними ресурсами – від золота і коштовних каменів до міді та дефіцитного літію.
Західні експерти оцінюють вартість корисних копалин, що залягають в афганських надрах, в 1-3 трильйони доларів. Кому після приходу до влади "Талібану" дістанеться це багатство – розбирався OBOZREVATEL.
Найбагатша країна
Ще в 2010 році американські геологи виявили на території Афганістану величезні поклади корисних копалин. Серед них:
залізна руда;
золото;
мідь;
боксити;
мармур;
нафта.
Але головним відкриттям став літій. За деякими оцінками, його запаси можна порівняти з родовищами в Болівії – це один із найбільших у світі постачальників сировини для виробництва батарей, використовуваних у смартфонах і електромобілях.
"Афганістан, безумовно, має у своєму розпорядженні одні з найбільш багатих покладів як дорогоцінних металів, так і металів, необхідних для економіки, що розвивається, ХХІ століття", – відзначав у коментарі CNN науковець Рід Шуновер.
За оцінками експертів, загальна вартість корисних копалин оцінюється в 1-3 трильйони доларів. І це тільки на тих 30% афганської території, які змогла дослідити Геологічна служба США.
Однак за всі роки країні так і не вдалося почати розробку і продаж цих цінних ресурсів – щоб витратити виторговані гроші на підвищення рівня життя, медицину, освіту й науку. Сьогодні Афганістан залишається однією з найбільш слаборозвинених і бідних держав світу. І ось головні причини цього:
Відсутність інфраструктури – за роки війни дороги, електростанції, залізниці були повністю зруйновані.
Потрібні величезні вкладення в сучасні технології та фахівців, які б дозволили освоїти рудники, – ні у талібів, ні у минулого уряду таких грошей немає.
Інвесторів відлякують проблеми з безпекою і захистом приватної власності. Це ж стосується і нестабільної політичної і військової ситуації.
Високий рівень корупції – в списку країн, придатних для бізнесу, Світовий банк поставив Афганістан на 173-тє місце з 190. А в рейтингу корумпованих держав від Transparency International він 165-й із 180.
З приходом "Талібану" все може змінитися
Після відходу американців і повернення талібів до влади ситуація може кардинально змінитися – якщо зацікавлені країни знайдуть спільну мову з бойовиками. Свою допомогу вже готові надати Китай, Індія, Пакистан і Росія.
"Ми щойно вийшли з етапу війни та руйнувань і увійшли в нову фазу, коли народу Афганістану необхідна допомога інших країн. Їм потрібно допомогти нам з охороною здоров'я, інфраструктурою, освітою та іншими секторами. Вони можуть прийти і розробляти наші природні копалини", – заявив представник руху Мохаммад Сохаїл Шахін.
Докладні карти родовищ корисних копалин склали ще радянські геологи в 1960-х. Але через війну до будівництва шахт і комбінатів справа так і не дійшла. Добували тільки лазурит, смарагди та рубіни кустарним методом, намивали золото в струмках. Усім цим займалися переважно бойовики на не підконтрольній владі території і вивозили контрабандою в Пакистан.
Кому можуть дістатися багатства Афганістану?
Китай
Активно свої економічні інтереси в Афганістані давно вже просуває КНР. Ще в 2008 році китайські державні металургійні компанії виграли тендер на видобуток протягом 30 років міді на найбільшому в світі неосвоєному родовищі металу в Мес Айнак за сорок кілометрів від Кабула.
Але результату немає й сьогодні через низку затримок – починаючи від проблем із забезпеченням безпеки і закінчуючи виявленням історичних артефактів. До того ж, поблизу як і раніше немає залізної дороги або електростанції.
Але якщо в недалекому майбутньому політична ситуація в країні стабілізується, то китайці можуть повернутися до розробки родовища. Тим більше, зараз через бурхливий розвиток електротехніки попит на мідь і, відповідно, ціни на неї значно зросли. А за талібів вартість робочої сили навряд чи виросте, ймовірніше, навіть навпаки.
"Поки західні країни роблять все можливе для евакуації своїх громадян з Афганістану – Китай, Росія, Пакистан, Іран і Туреччина і не думають покидати Кабул. Навпаки, вони вважають, що їхній час прийшов, і сподіваються на вигідні угоди і можливість експлуатувати цінні корисні копалини країни", – пише німецьке видання Handelsblatt.
Але інтереси КНР не обмежуються тільки видобутком міді. Пекін хоче залучити Афганістан до свого великого проєкту "Один пояс – один шлях". Колишній прозахідний уряд у Кабулі цього не хотів, а ось талібів схилити на свій бік китайцям буде простіше.
І Китай уже веде активні переговори з представниками "Талібану". Видання Financial Times із посиланням на джерела повідомляє, що країна готова надати підтримку бойовикам, якщо вони розірвуть зв'язки з уйгурами, яких Пекін вважає загрозою нацбезпеці.
"Ми відповідаємо за те, що Китай вкладеться у відновлення країни руками "Талібану", зокрема допоможе відновити зруйновану інфраструктуру Афганістану. Кошти будуть надсилати через Пакистан", – заявило джерело з уряду.
Росія
Ще одним великим гравцем на афганському ринку може стати Росія. І зараз Кремль активно намагається налагодити відносини з керівництвом ісламістського руху. Наприклад, 8 липня його представники прибули до Москви з офіційним візитом. Незважаючи на те, що це угруповання офіційно в РФ заборонене, делегація талібів говорила про "дуже хороші відносини" з росіянами.
Якщо ці зусилля увінчаються успіхом, то цілком можливо, що російські енергетичні компанії захочуть видобувати нафту, газ та уран в Афганістані.
Ще один великий проєкт, який би хотіла реалізувати Росія, – газопровід "Туркменістан – Афганістан – Пакистан – Індія" потужністю 33 млрд кубометрів на рік. "Таліби зацікавлені в будівництві газопроводу ТАПІ", – повідомляли російські ЗМІ з посиланням на офіційного представника політичного офісу руху.
"Таліби відкриті до нашої участі в економіці, включно з освоєнням надр. Це питання до нашого бізнесу", – заявив посол РФ у Кабулі Дмитро Жирнов. За словами дипломата, бойовики "зацікавлені в мирному кордоні з Середньою Азією, щоб налагоджувати торгівлю і економічне співробітництво".
Індія
Ця країна теж зацікавлена в будівництві газопроводу ТАПІ, а також у родовищах залізної руди і вугілля. Для цього Індія навіть зобов'язалася інвестувати в будівництво рудника і прямої залізниці до Чахбехара десять мільярдів доларів. Але цей проєкт зупинили через загострення ситуації в країні.
Наркобізнес залишиться головною галуззю економіки
Основою економіки Афганістану сьогодні залишається опій – речовина, з якої роблять героїн та інші наркотики. За даними ООН, у 2017 році до її виробництва було залучено до 350 тисяч осіб. Це фермери, сезонні робітники, водії.
Протягом останнього тижня таліби за кожного зручного випадку обіцяють, що будуть боротися з наркоторгівлею. Однак західні експерти не сумніваються, що рух, який і раніше заробляв величезні гроші на незаконній торгівлі, буде й далі розвивати цю високоприбуткову "галузь".
"Таліби зараз демонструють все, щоб не створювати проблеми. Вони виявилися розумнішими, ніж про них думали. Бойовики готові домовлятися, з росіянами зокрема. Вони готові пообіцяти, що ніякого наркотрафіку більше не буде. Але як воно буде насправді, ніхто не знає. Жодному уряду, зокрема й талібам, не вдалося зупинити наркотрафік. Я думаю, що ситуація повториться", – зазначив у коментарі OBOZREVATEL директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Наркотики, постійні військові конфлікти та корупція були причиною небажання інвесторів співпрацювати з Афганістаном. Підсумок: багата природними ресурсами країна не має жодного значення в поставках на світовий ринок, зате забезпечує 85% світових поставок опію-сирцю і героїну.
Але можна припустити, що найближчим часом іноземні гравці будуть прагнути налагодити співпрацю з новою владою. Талібан потребує інвестицій і фахівців. Тому боротьба за вплив на Афганістан тільки посилиться.