"У Білорусі – повний терор": як Лукашенко чіпляється за владу та чому став токсичним для Путіна
Багатотисячні протести в Білорусі почалися після проведення президентських виборів у серпні й тривають щонеділі 3 місяці підряд
Досі офіційно невідомо, скільки людей було заарештовано за весь цей час, скільки зникло безвісти, а скільки було вбито
Лукашенко запевняє, що добровільно президентський пост не покине
100 днів тривають протести білорусів проти результатів президентських виборів, на яких нібито переміг Олександр Лукашенко. Протестувальники й опозиція впевнені: він тотально сфальсифікував їх, а насправді виграла опозиціонерка Світлана Тихановська. Але незважаючи на невизнання всього цивілізованого світу, Лукашенко продовжує вважати себе керівником країни та подавляє протести – з кожним разом все жорсткіше й жорсткіше.
Що буде з Лукашенком і коли він перестане бути президентом – читайте в OBOZREVATEL.
Тисячі випадків катувань, жорсткого побиття і низка вбивств
Загалом протести в Білорусі почалися ще з травня цього року, як тільки там стартувала президентська кампанія. Більш масштабними вони стали після проведення голосування 9 серпня і не вщухають досі. Щонеділі тисячі білорусів виходять на площу Змін у Мінську і щоразу силовики б'ють і розганяють протестувальників, затримуючи до того ж сотні з них.
Наприклад, минулої неділі було затримано 1100 білорусів. Силовики відловлювали людей уже не тільки по дворах, але навіть по супермаркетах, били кийками. Правозахисники кажуть про тисячі постраждалих за весь час протистоянь і навіть десятки вбитих і зниклих безвісти.
"У країні цілковитий терор, після виборів сталося вже майже 30 тисяч затримань, тисячі задокументованих випадків катувань і жорсткого побиття, низка вбивств протестувальників, водночас жодної кримінальної справи на силовиків не заведено. Кордони не те, щоб повністю закриті, але ніяких чітких правил немає. Навіть багатьох громадян Білорусі (!) не впускають у країну без пояснення причин, переважно студентів за кордоном. Мабуть, мстять за студентські протести всередині країни", – розповів OBOZREVATEL білоруський політолог Андрій Єлісєєв.
Скільки політичних в'язнів нині перебуває у білоруських в'язницях – ніхто не знає. Такої статистики немає. За даними правозахисного центру "Вясна" на 2 листопада 2020 року відомо про 16 тис. затриманих.
"Терор зростає і, мабуть, Лукашенко все ще розраховує придушити протести силовим методом, залякуючи і тиснучи на людей. Усі його політичні фінти (Лукашенко заявив, що для передачі 70-80 відсотків повноважень парламенту та уряду не потрібно міняти Конституцію країни, і пообіцяв, що до моменту проведення Всебілоруських народних зборів справедливо розподілить владні повноваження між органами влади. – ред) – порожня гра. Ті, хто проти нього протестує, не вірять жодному слову й умова одна – він має піти. Зараз Лукашенко показує, що в будь-якому разі йому закон не писаний, тому що б він там не реформував, його повноваження ніяким законом не обмежені. У країні правовий вакуум у всіх сферах. У людей зараз просто немає іншого виходу – як тільки протести припиняться, терор посилиться", – припустила OBOZREVATEL ще одна білоруська політологиня Наталія Василевич.
Україна і Захід так і не визнали Лукашенка президентом
Незважаючи на таємну інавгурацію Лукашенка в середині вересня, ніхто із західних країн, окрім Росії та її сателітів, досі не визнав його президентом Білорусі, зокрема й Україна.
Президент Володимир Зеленський вирішив не використовувати звернення "президент" щодо Лукашенка, через що той навіть образився.
"Володі Зеленському треба зараз побоюватися, щоб його хтось не назвав просто Зеленським, а не президентом. На мою думку, все до того йде. Треба примудритися, щоб так "обвалити довіру до себе з боку народу", – відреагував він на це.
Результати виборів визнала Росія, Китай, Азербайджан, Вірменія, Венесуела, В'єтнам, Казахстан, Киргизія, Куба, Нікарагуа, Молдавія, Сирія, Узбекистан, Таджикистан, Туреччина. А Європейський Союз невдовзі готується ввести третій пакет санкцій. За словами Тихановської, обговорюється навіть можливість від'єднати Білорусь від міжнародної системи платежів Swift. Були введені персональні санкції проти самого Лукашенка, проте він заявив, що "вони його не парять".
"Знаєте, я все життя під санкціями. Чверть століття під санкціями – живий-здоровий. Я не парюся щодо цього, як кажуть молоді люди", – заявив він ще на початку листопада.
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що незважаючи на невизнання Лукашенка легітимним президентом, спілкування й комунікації йдуть через недипломатичні канали. Мовляв, зазвичай через них здійснюється реальний тиск.
"Упевнений, що цивілізований світ таки дотисне Лукашенка. Він піде, це 100%. Після всіх цих подій, звірячої жорстокості, смішного фарсу він став токсичним активом і для самого Путіна. Він торгуватиме ним із Заходом і в перспективі просто здасть. Для Росії питання Білорусі абсолютно принципове, тому що Путін хоче зберегти повний контроль над нею. Якщо він її втратить, що тоді скаже Росія?" – поставив питання Клімкін.
Що про Лукашенка думають у Кремлі?
Експерти вважають, що Лукашенко давно і повністю перебуває під владою Путіна, а після застосування жорсткого терору проти громадян своєї країни – так тим більше. Якщо раніше він намагався лавіювати між молотом і ковадлом – Заходом і Росією – то тепер, незаконно зайнявши президентське крісло, втратив всі інструменти впливу на РФ.
На переконання російського політолога Дмитра Орешкіна, у нього залишилися тільки силовики та підконтрольні ЗМІ, завдяки яким він ще тримається при владі, поки що, але піти йому доведеться. 1 вересня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Росія не втручається в справи Білорусі, а сприяє вирішенню проблем у республіці. Але тим не менше раніше Лукашенко й Путін домовилися про рефінансування білоруського боргу в розмірі $1 млрд.
"Терор – дороге задоволення, і ресурси швидко закінчуються. Щоб утримувати владу, потрібні гроші. Якщо перекидати їх із "підгодовування" поки ще лояльних груп на силовиків, то база лояльних груп буде скорочуватися, а протести ще більше зростати. Потрібно буде все більше ресурсів, щоб їх стримувати, а чи буде десь їх брати – невідомо. Якщо нічим буде кормити силовиків, ті можуть і "палацовий переворот" влаштувати. Лукашенко останні місяці сам заганяє себе в кут", – підсумувала Василевич.
Намагаючись вкотре розрулити кризу, Лукашенко запланував Всебілоруські народні збори аж на 27-28 січня 2021 року. Однак він неодноразово заявляв, що добровільно не збирається залишати президентський пост.