Блог | Це не про персону, це щодо явища: Нью-Йорк-2025 - апотеоз-тріумф чи прірва

Отже, в місті, де наразі все ще стоїть тітонька з факелом-смолоскипом (і де українців, до речі, мешкає майже удвічі більше, ніж в Ужгороді, а євреїв - майже в півтора рази більше, ніж в Єрусалимі), щойно з’явилося "мандані на майдані" - таке червоне, що аж чорне.

На цьому чудовому політичному тлі демократичного (на честь місцевої партії) верховенства нечуваного маразму складається враження, що сьогодні саме Трамп залишається розумом, честю й совістю нашої епохи, настільки глибинною стала цієї нещасної епохи всесвітня деградація.

Минулого разу подібне демократичне диво відбулося на зовсім іншому континенті 92 роки тому, й тоді, між іншим, теж - навіть за трохи не тих кольорів - без слова "соціалістична" не обійшлося.

Захід доDEIвся, дурна демократія знову з’їла сама себе, а шкода ще й того, хто, бідолашний, перегортається в труні, згадуючи про свою кляту злощасну обмовку "якщо не враховувати всіх решту" після абсолютно правильного "демократія - найгірша форма правління"…