Шанс поставити Путіна на місце: що говорять на Заході про переговори США та Росії в Женеві
У Женеві пройшов перший раунд переговорів США та Росії щодо ультиматумів про нерозширення НАТО та "стратегічну стабільність", які Кремль висунув на тлі концентрації військ біля кордонів України. Закордонні видання розійшлися в оцінці саміту – одні вважають його гарантією того, що РФ не розв'язуватиме нову війну, інші ж відзначили слабку реакцію Заходу на погрози та шантаж російського керівництва.
Що пишуть експерти та ЗМІ про переговори, як оцінюють можливість нової агресії – читайте в добірці OBOZREVATEL.
Тиран отримав хвилину слави
Оглядач німецького видання DW Бернд Рігерт критикує західні країни за пасивну відповідь Кремлю та називає саміт у Женеві "фестивалем Росії", який влаштували з єдиною метою – підтримати гарний настрій Путіна.
"Президенту Росії вдалося змусити Захід крутитися, а також зробити видимими розбіжності в таборі своїх опонентів... Європейці досі не можуть домовитися, якими саме санкціями вони хочуть пригрозити Путіну. Єдине, що ЄС поки що вирішив, – це те, що має бути названа "ціна" за можливі агресивні дії з боку Москви. Зрозуміло, що ЄС не наважується підходити до того сектора, який дійсно зашкодить РФ. Тому що без російського газу та нафти багато країн Європи, зокрема Німеччина, зіткнулися б із суттєвими труднощами", – пише він.
Водночас, журналіст констатує, що главі Кремля розраховувати на серйозні зміни не варто – "російський шантаж не пройде, і Путін це теж знає". З цієї причини Рігерт вважає, що нинішні переговори не останні: США та Європа й надалі робитимуть ставку на дипломатію, а Росія продовжуватиме підігрівати конфлікти в Білорусі, Україні, Грузії, Молдові та Вірменії, щоб завадити цим країнам здійснити подальші кроки у бік Заходу.
"Це буде не останній "фестивальний" тиждень Кремля. Але він цінний сам по собі: якщо ви один з одним розмовляєте, то один в одного не стріляєте", – додає оглядач.
Шанс поставити Путіна на місце
Телеканал CNN називає майбутній саміт НАТО – Росія "одним із найважливіших і визначальних моментів у відносинах між Альянсом і РФ після розпаду СРСР", а також шансом продемонструвати єдність та зупинити російське вторгнення в Україну.
Аналітик дослідницького Центру вивчення конфліктів Пасі Еронен переконаний, що нинішній виток агресії Москви пов'язаний із ослабленням її влади в інших сферах життя. "Путін – автократ, що старіє, він одержимий спадщиною свого правління та наслідками краху Радянського Союзу. А COVID-19 руйнує Росію: майбутнє її економіки, заснованої на експорті вуглеводнів, виглядає похмурим", – каже він.
Саме економічна слабкість РФ може дати можливість Заходу – але тільки якщо він збереже єдність – вплинути на Путіна, вважають експерти CNN.
"Економіка його країни, якщо грубо прикинути, приблизно такого ж розміру, як економіка Нью-Йорка. Якби Захід належним чином і без побоювань скоординував економічні санкції проти Путіна і російського бізнесу, то він був би дуже швидко загнаний у кут", – зазначає фінансист Білл Браудер.
Саме тому, наголошують журналісти, нинішні переговори такі важливі: якщо всі союзники по НАТО будуть одностайні, це може стати найсильнішим із можливих сигналів у критичний момент.
"Якраз у той час, коли Путін знову хоче спробувати щастя, Захід має можливість в офіційній дипломатичній обстановці заявити, що його терпіння вичерпано", – пишуть автори матеріалу.
Причому, щоб досягти по-справжньому ефективних санкцій проти РФ, країнам Заходу слід бути готовими до того, що такі заходи будуть болючими для їхньої економіки. Досі західні держави уникали заходів, спрямованих на суверенний борг РФ та торгівлю енергоносіями.
Однак, за словами Річарда Конноллі, наукового співробітника британського Королівського інституту оборонних досліджень, "підвищення витрат на ведення бізнесу для російських компаній (за рахунок обмеження доступу до капіталу або до технологій)" може вплинути на російську економіку і найближче оточення Путіна, ніж санкції проти окремих осіб, оскільки весь "найважливіший російський бізнес так чи інакше пов'язаний із Кремлем".
Неназвані представники країн-членів НАТО розповіли CNN, що Штати та їхні союзники не конкретизують, які саме інструменти будуть використані проти РФ у разі повномасштабної агресії проти України, щоб не дати Кремлю підготуватися. Відомо лише те, що це буде суміш жорстких економічних санкцій.
Що ж до вимоги нерозширення НАТО, то дипломати, з якими поговорило видання, переконані у сильнішій позиції західних країн на переговорах із РФ 12 січня.
"Нам необхідно об'єднати сили і не боятися. Путін боїться, а не ми. Він боїться власного народу, боїться демократичних виборів", – каже колишній міністр оборони Литви Раса Юкнявічене і зазначає, що настав час прискорити вступ України до НАТО.
"Європа не може повернутися в часи Гітлера та Сталіна, коли нації були розділені. Українцям, а не Кремлю, належить визначати своє майбутнє. Успіх України був би найкращим засобом проти Кремля. Цього вони і бояться найбільше", – додає вона.
Кремлівська пропаганда затихла
Американське агентство Bloomberg констатує, що російські пропагандистські медіа різко знизили негатив на адресу України напередодні переговорів РФ і США.
Якщо на початку грудня індекс настроїв у медіа щодо України опустився майже до мінус 100, то на початок січня він зменшився майже вдвічі до мінус 40 – таким же він був перед черговим витком загострення ситуації на кордоні.
Видання зазначає, що динаміка настроїв у російських ЗМІ цієї осені та взимку ідентична до тієї, що була минулої весни. Тоді негативне ставлення прокремлівських медіа до України досягло свого піку незадовго до того, як наприкінці квітня влада оголосила про припинення чергового великого нарощування сил, і загострення зійшло нанівець.
Стримування ворожого напруження в державних ЗМІ могло б стати кроком, щоб побачити, чи принесуть плоди переговори, припускає видання. Це хороший сигнал – Bloomberg зазначає, що у 2014 році, перед тим як було окуповано Крим, зниження негативу до України не спостерігалося.
"Маленька переможна війна" обернеться проти Путіна
Британська газета Times пише, що становище Путіна вже не здається таким непохитним, як раніше: рейтинг знижується, а молодь або аполітична, або підтримує опозицію, репресії проти якої засуджують і багато зірок шоу-бізнесу.
"Тому, хоч вимога Кремля зупинити розширення НАТО, схоже, і випливає зі щирого переконання російської еліти, що Альянс є для неї загрозою, багато хто боїться, що Путін дивиться на новий виток конфлікту з Україною як на спосіб підштовхнути ентузіазм росіян щодо його правління або як мінімум зупинити спад", – пише видання.
Водночас співрозмовники Times наголошують, що війна з Україною може обійтися Росії так дорого, що, навпаки, розгорне громадську думку проти Путіна.
Подібної думки дотримується і лондонський журналіст Андрій Остальський. За його словами, американська сторона готується до складної шахової партії, а російська до раунду боксу, прагнучи з ходу нокаутувати супротивника.
"Коли ж нарешті російське керівництво позбавиться властивої оперативним співробітникам нездатності прораховувати гру більше ніж на один-два ходи? Адже якщо під приводом вигаданої незговірливості НАТО Росія піде на нову воєнну авантюру, то наслідки виявляться жахливими для всіх. Країна опиниться в становищі міжнародного вигнанця, чого нові покоління її громадян ніколи не відчували, навіть не уявляли такого – як це опинитися за залізною завісою", – констатує він.
Європа боїться наслідків?
Агентство Bloomberg стверджує, що низка європейських країн стурбована можливим негативним впливом на свої економіки через запровадження масштабних санкцій проти Росії у разі її вторгнення до України.
Журналісти також зазначають, що деякі країни Європи побоюються, що Кремль може вжити заходів у відповідь, скоротивши постачання природного газу. "Відмінності наголошують на проблемі, з якою стикаються США та їхні союзники, намагаючись чинити тиск на президента Путіна, щоб змусити його відмовитися від масштабного нарощування військ біля кордону України", – йдеться в матеріалі.
Настав момент істини
Британська газета The Guardian вважає, що за підсумками саміту має стати зрозумілим, чи "зацікавлена Росія в переговорах за своїми пропозиціями або вони були розроблені для того, щоб їх відкинули, створюючи в такий спосіб привід для війни, на яку керівництво Росії вже наважилося".
"Занизьте планку своїх очікувань, а потім зменште її ще трохи", – цитує газета заступника директора Євразійського центру Атлантичної ради Мелінду Гарінг.
Експертка наголосила: "Стежте за вимогами Москви на зустрічах. Якщо Росія наполягатиме на тому, щоб НАТО більше ніколи не розширювалося, ми знатимемо, що Москва готується до війни в Україні".
Що зрештою? Як бачимо, західні ЗМІ розходяться у думках щодо переговорів США, Європи та Росії. Проте все ж таки в одному вони впевнені: якщо Захід згуртується і вдасться до реальних санкцій, то Кремлю нічого не залишиться, як відступити і відвести свої війська від українського кордону.