Відомі українці та очевидець про теракт 9/11: здавалося, що світ падає і буде третя світова війна. Ексклюзив

11 вересня 2001 року стало чорним днем в історії США і назавжди змінило світ, давши відлік новим геополітичним процесам. Чітко спланована атака терористів-смертників "Аль-Каїди" перетворила осінній ранок на криваву трагедію.

2996 загиблих осіб і понад 6000 поранених, 3000 дітей, які втратили хоча б одного з батьків. Як наслідок – війна в Афганістані, яка забрала життя понад 2300 військових. OBOZREVATEL запитав в українських політиків, журналістів, культурних діячів, якими вони пам'ятають події того дня. Крім того, ми поговорили з американським військовим, який на момент атак перебував у Пентагоні, одній із мішеней бойовиків.

Капітан першого рангу ВМС США у відставці Гарі Табах розповів, що спершу не міг подумати про теракт, а пояснював страшні кадри по телебаченню технічною катастрофою.

"У той день я був у Пентагоні. Коли по телевізору показали першу пошкоджену вежу Торгового центру, я подумав, що це якась техногенна аварія. Але коли була зруйнована друга вежа, я зрозумів, що це спланована атака на США. Здійнялася тривога, і я вирішив, що мені потрібно повернутися на свою базу. Я вийшов із Пентагону, сів у свою машину і через кілька хвилин зрозумів, що щось трапилося. Я їхав по дорозі, з якої було видно Пентагон. Я не бачив, як літак врізався, але я бачив, як усе димилося і горіло, як із Пентагону стирчав хвіст літака…".

Костянтин Грищенко, який у той час обіймав посаду посла України в США і також перебував у той день у Вашингтоні, пам’ятає трагічні події дуже добре і підкреслює, що таке не забувається. Дипломат розповів, як дзвонив другому президенту України Леоніду Кучмі та доповів про удар терористів.

"11 вересня я сиджу в своєму кабінеті посла. Раптом мені телефонує мій співробітник, каже: "Увімкніть телевізор!" Я вмикаю, і там показують, як у першу вежу вже врізався літак. Але ніхто нічого ще не розумів. Спочатку думали, що це була якась технічна аварія чи випадковість. Думка, що це може бути теракт, теж промайнула. За кілька хвилин ми побачили, як в другу вежу врізається інший літак.

Тоді мій співробітник пішов шукати нашого президента по закритому зв’язку. Він саме брав участь у якомусь міжнародному заході в Криму. Охорона каже мені: "Він же зайнятий". Я кажу: "Тут терміново треба доповісти". Я доповів, президент почув про це вперше від мене. Згодом я повернувся до кабінету і відчув щось на кшталт землетрусу. Трясонуло достатньо відчутно. Це був удар, який завдали по Пентагону, що розташовувався на відстані кількох кілометрів від посольства. Нам не було видно його з вікна, вже коли піднявся дим", – розповів Грищенко.

Дипломат додав, що потім він зателефонував у Нью-Йорк нашому генконсулу, який був неподалік від місця трагедії. За його словами, в той момент відчувалась величезна напруга, тому що почали надходити повідомлення, що летить четвертий літак, і було невідомо, куди він впаде, чи будуть його збивати.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках розповів, що серед його друзів у США були постраждалі внаслідок терактів.

"День 11 вересня 2001 року я дуже добре пам’ятаю. Щойно я почув новину, я, як і всі, припав до екрана, переживав. Я писав своїм друзям у Нью-Йорку, запитував, як вони, намагався все зрозуміти. Серед моїх знайомих були постраждалі. Ці люди не були саме у вежах, але вони перебували поруч під час атаки. На щастя, вони не зазнали поранення, але через пил у них були великі проблеми з диханням. Ця подія викликала не лише хвилювання, але й бажання допомогти – сто відсотків в Україні, але думаю, і в усьому світі. В усіх з’явилося розуміння, що трапитися може що завгодно, і ми маємо бути готові до цього. Зокрема емоційно", – поділився своїми спогадами Клімкін.

11 вересня 2001 року журналіст Віталій Портников перебував на зустрічі з представником Міноборони США.

"Я дуже добре пам’ятаю цей день, тому що це був неймовірний збіг у моєму професійному житті. В ті хвилини, коли коївся напад на вежі-близнюки і на Пентагон, я був у Москві на пресконференції заступника міністра оборони Сполучених Штатів. Це був дуже важливий візит. Я вже не пам’ятаю, про що саме тоді домовлялося військове керівництво двох країн, але пам’ятаю, що цього візиту досить довго очікували, тому що він означав певне заспокоєння стосунків між адміністраціями Володимира Путіна і Джорджа Буша-молодшого. Коли заступник міністра оборони США вже прийшов, сів на своє місце і ще навіть не почав розповідати про підсумки візиту, раптом до нього почали підходити люди із супроводу і щось йому говорити.

Я запам’ятав вираз його обличчя. Можна зрозуміти, яким він був. Він нічого нам не сказав, а просто перервав зустріч. Пресконференцію було скасовано. Він нічого й не міг сказати, тому що в ці хвилини один із літаків ще наближався до Торговельного центру. Не дуже розуміючи, що сталося, я пішов до свого офісу. Зайшовши туди, я побачив на великому екрані, як літак таранить одну з веж-близнюків. І я все зрозумів", – розповів публіцист.

Своїми спогадами поділився народний артист України, співак Олександр Пономарьов: "Я тоді їхав дорогою в Ялту на фестиваль, слухав новини. Величезна тривога була, я не розумів, що відбувається. Це біда велика. Коли це все чув, здавалося, що світ падає в той момент".

Політик Тарас Чорновіл у день трагедії перебував у Верховній Раді. За його словами, подію у сесійній залі всі сприйняли по-різному.

"Це був пленарний день, я перебував у Верховній Раді. Не пам'ятаю, яке саме питання ми тоді розглядали, але в певну хвилину прийшло повідомлення про теракт у Нью-Йорку. Почуття було таке – все-таки більше шоку, напевно. Всі по-різному сприйняли трагедію, здається, серед комуністів навіть злорадство проскакувало. Але в основній масі депутати були шоковані. Фраза, яку я тоді почув разів із десять від різних депутатів: "це початок Третьої світової". Я не знаю, чому були такі очікування, але в кулуарах побутувала саме така думка", – розповів народний депутат України III, IV, V, VI скликань ВРУ.

Український дипломат Володимир Огризко згадує, що в той час промайнула думка, що "людство перетнуло червону лінію".

"Новину про теракт я побачив в аеропорту "Швехат" у Відні, де я тоді працював послом. У залі очікування був великий монітор, і раптом на ньому ми побачили ці жахливі кадри атаки на вежі-близнюки. Спочатку здавалося, що це зйомки кіно – в перші секунди я навіть не розумів, що відбувається. Але після того, як ввімкнулися коментатори і стало зрозуміло, що це реальні події, виникло почуття, що світ у той момент змінився. Сам факт такого нападу свідчив, що людство перетнуло якусь червону лінію", – розповів міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр.