Блог | Ситуація в Сирії: останні новини

Отже, що ми маємо станом на зараз:

На даний момент ми знаємо про пуски 37 ракет "Томагавк" з 2 американських кораблів USS Monterey і USS Laboon в Червоному морі, 23 "Томагавків" з американського корабля USS Higgins в північній частині Перської затоки, 6 "Томагавків" з американської субмарини USS John Warmer і 3 ракет з французького фрегата в східній частині Середземного моря, 19 ракет JASSM з американських бомбардувальників В-1, 8 ракет з британських літаків Tornado і Typhoon, і 9 ракет SCALP з французьких літаків Rafales і Mirages. Повідомлення про перехоплення ракет сирійськими засобами ППО і ПРО не підтверджуються, російські системи не були активовані.

Якщо говорити про військово-технічні аспекти атаки західної коаліції на Асада, то судячи з наявної на даний момент інформації про обсяги, масштаби і характер ударних засобів і цілей, можна запропонувати кілька простих припущень.

По-перше, незважаючи на заяву про атаку на 10 об'єктів, основними мішенями, очевидно, були три об'єкти (Сирійського науково-дослідного центру і бази зберігання зброї), що виділяються своєю природою - виробництвом хімічної зброї.

Це дозволяє зробити висновок про те, що незважаючи на заяви про те, що деякі інші цілі також були вражені (наприклад, бази республіканської гвардії і окремі авиабази), основною метою атаки була програма розробки хімічної зброї Асада. Отже, акція мала показовий характер відплати.

Читайте: Американцы знают, где начинаются мокрые путинские подгузники

При цьому, коаліція обрала удар по об'єктах, пов'язаних з розробкою і зберіганням хімічної зброї, однак при цьому знехтувала руйнуванням інфраструктури доставки засобів хімічного ураження. При цьому, на підготовчому етапі саме загроза удару по авіабазах змусила Асада і його союзників розосередити свою авіацію.

Навіть у цих - досить специфічних - рамках удари виявилися обмежені: не була порушена вся supply chain хімічної військової промисловості Асада.

При задіяних засобах ураження та зафіксованій відсутності протидії систем ППО і ПРО, збиток, нанесений вибраним об'єктам, тим не менш, є досить значним: судячи з наявних даних, ці об'єкти не підлягають відновленню і можуть бути виключені з подальшого аналізу питань безпеки.

Таким чином, коаліція досягла безперечного тактичного успіху.

Але. Основне питання полягає в тому, чи можна розглядати цей тактичний успіх як "пропорційну відповідь" на озвучений раніше виклик в області регіональної безпеки, а також, чи можна вважати, що він буде сприяти досягненню стратегічних цілей безпеки в регіоні, навіть якщо мета буде сформульована як "стримування".

З огляду на відкладення спільної реакції, явні індикатори відсутності єдиної позиції з військових питань серед західної коаліції, відсутність консенсусу щодо стратегічних цілей воєнної операції, запізнілу і нечітку риторику лідерів, можна припустити, що для Асада і його союзників така атака може розглядатися як "прийнятна ціна" за скоєні військові злочини.

Читайте: Удар по Сирии: предварительные итоги

І це є окремою небезпекою.

В умовах поточного сирійського конфлікту Асад цілком може піти на такий розмін: дозволити коаліції поступово знищувати свої фізичні активи в обмін на знищення опозиції злочинними методами. Дозволити Асаду і Путіну перетворити тероризм і військові злочини на свій актив - сумнівна стратегія і невірна політика з боку західної коаліції.

Щоб дійсно позбавити Асада можливості нести стратегічну загрозу застосування хімічної зброї в регіоні в майбутньому, потрібен більш гнучкий механізм з чітко поставленими стратегічними цілями, заснований не на реактивних рішення, а на більш широкому баченні питань стратегічної безпеки, які виходили б за межі суто регіональних.