Блог | Сирійський калейдоскоп: на все воля Заходу
Ситуація в Сирії залишається напруженою. Останнім часом активно себе в сирійському питанні проявляє і Ізраїль, а 17 травня пройшли переговори Володимира Путіна з Башаром Асадом. Як ця зустріч може змінити ситуацію і що буде далі. - Ред.
Я не думаю, що зустріч Путіна з Асадом може мати якийсь суттєвий вплив на перебіг конфлікту, призвести до радикальних змін із врегулювання кризи в Сирії. Оскільки це лише два гравці – не останні – але лише два гравці, які впливають на ситуацію, як на ескалацію, так і на врегулювання конфлікту. Але коли ми говоримо про врегулювання конфлікту, то якраз це ті два лідери, які мають абсолютно протилежне бачення шляхів врегулювання, ніж інші важливі гравці – США, Європа, Туреччина, Ізраїль.
Як далі розвиватиметься ситуація, залежатиме від того, наскільки сирійська проблема на сьогоднішній день буде пріоритетною для держав Заходу, насамперед для Сполучених Штатів Америки. Це також буде залежати від того, наскільки і якими будуть висновки, наприклад, стосовно застосування хімічної зброї, оскільки ці випадки буди зафіксовані, але можливості реагування на них на міжнародному рівні постійно блокуються Росією.
Але Захід, крім Сполучених Штатів і кількох країн-союзників, маючи негативний досвід по Іраку свого часу, взяв паузу до отримання остаточних висновків міжнародних експертів. І якщо буде дійсно тверда воля для того, щоб зупинити військові злочини, які зараз робляться руками Асада в Сирії, то я думаю, що це певним чином може вплинути на ступінь залучення Росії. Оскільки на сьогоднішній день режим Асада тримається великою мірою на російській зброї.
Читайте: Коли настане мир на Близькому Сході?
Роль Ізраїлю
На мій погляд, навряд чи зараз можна знайти десяток експертів чи політиків, які дійсно розуміються на тому, які інтереси переслідують гравці на "сирійському полі". Вам можуть перерахувати учасників, але розібратися до кінця, які інтереси там переслідуються, навряд чи хто може. Ви згадали Ізраїль. Так само можна згадати Іран, Туреччину. У кожного є якісь певні стратегічні інтереси та ситуативні цілі.
Що стосується інтересів Ізраїлю, то щонайменше йдеться про убезпечення від атак території країни "Хезболою". Але, крім того, у нього там є ще інтереси, які стосуються протистоянню з Іраном.
Там такий калейдоскоп гравців і інтересів, який може сьогодні співпадати між ними, а завтра вони розходяться. Яскравий приклад - трикутник Туреччина - Росія - Ізраїль. На одному полі вони намагаються наче співпрацювати, на іншому полі їхні інтереси настільки розходяться, що лише завдяки взаємній волі вдається уникнути прямого конфлікту. Але Ізраїль відіграє досить незалежну роль, Ізраїль діє в тому стилі, в якому його навчило життя протягом багатьох десятиліть виживання у ворожому оточенні. Ізраїль робить те, що не завжди співпадає з нормами міжнародного права, але Уряд робить те, що вважає важливим з точки зору його національних інтересів.
