Мурад Джафаров
Мурад Джафаров
Заступник голови "Об'єднаної діаспори азербайджанців України"

Блог | Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї

11,5 т.
Баку

Я пам'ятаю цю одну з найбільш жахливих ночей мого дитинства. Нічну тишу розірвала автоматна черга і скрегіт гусениць танків. По звуках можна було тільки здогадуватися, що відбувається щось жахливе. Пам'ятаю, як мені з маленьким братиком було дуже страшно і як батьки нас заспокоювали. Тоді я навчався в п'ятому класі...

Вранці 20-го січня 1990 року по дорозі до школиу ми, побачивши червоні гвоздики на місці вбивства мирних жителів, почали розуміти, який жахливий злочин було скоєно і що пережив за одну ніч азербайджанський народ.

У дворі моєї 175-ї школи були вбиті кілька людей. На місці їх вбивства лежали гвоздики. У цей день ми всією школою порвали піонерські галстуки. У той момент для нас закінчився "совок". У нашій пам'яті СРСР став асоціюватися з кривавою імперією, яка готова пустити під танки своїх громадян заради збереження влади.

З того моменту багато хто з нас стали вільними. Просто ціна цієї свободи виявилася дуже високою. Алея шехідів в Баку кожен раз нагадує нам про одну просту істину – що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї.

До речі, як згадують наші старійшини, які проживають в Україні, саме в той день утворилася азербайджанська діаспора. Студенти-азербайджанці, які навчалися в Києві, дізнавшись про цю трагедію, вранці 21 січня 1990 року вийшли на Майдан, щоб висловити протест радянської влади. Ми прозріли від крові невинних...

Січнева трагедія 1990 року нерозривно пов'язана з нагірно-карабахським конфліктом. Керівництво СРСР хотіло залишити нас своїми рабами, та ще нацькувавши на Азербайджан вірменських націоналістів. Але Азербайджан відновив незалежність, хоча і заплатив за це непомірно високу ціну.

Через багато років, переїхавши в Україну, я знову спостерігаю ці процеси. Замість шехидів з'явилася Небесна сотня, замість Карабаху – Донбас. І тут піднімає голову гідра сепаратизму, палахкотить війна, гинуть кращі сини і дочки українського народу. Але ніхто і ніщо не зможе зламати наш дух. Це і об'єднує азербайджанський і український народи.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...