Президент Ірану Ібрагім Раїсі та міністр закордонних справ країни Хосейн Амір Абдоллахіан загинули внаслідок аварії вертольота, який 19 травня розбився в горах на кордоні з Азербайджаном.
Іран не схожий на країну, де президенти помирають випадково. Але він є країною, в якій розбиваються літаки через плачевний стан інфраструктури та техніки. Так буває, коли в умовах санкцій ти витрачаєш усі гроші на ядерну бомбу, ракети, БПлА та інше озброєння, готуючись до світової війни. У попередні роки в подібних аваріях загинули щонайменше два міністри і два провідні воєначальники.
Раїсі послідовно займав жорстку антиізраїльську позицію і підтримував найтісніше зближення Тегерана з Москвою. Росія в особі президента Ірану втратила свого вірного лобіста. Ніхто так не просував інтереси Кремля, як Раїсі.
По суті, загибель Раїсі навряд щось кардинально змінить у політиці Ірану просто зараз, адже вирішальне слово з будь-якого важливого питання залишається за 85-річним верховним лідером аятолою Алі Хаменеї, який, зрештою, і керує країною.
Про те, чи вплине смерть президента Ірану на внутрішню ситуацію у країні та взаємовідносини з Росією, – у матеріалі OBOZ.UA.
63-річний Раїсі раніше керував судовою системою Ірану. У 2017 році він безуспішно балотувався в президенти, програвши Хасану Рухані, який був значно поміркованішим і домігся укладання Тегераном ядерної угоди зі світовими державами.
У 2021 році Раїсі знову балотувався на виборах, до участі в яких усі його потенційні суперники не були допущені, відповідно до іранської системи перевірки.
Як президент Раїсі підтримував політику створення ядерної зброї та активного протистояння із Заходом. Він дотримувався такої ж жорсткої лінії, як і верховний лідер Ірану – аятола Алі Хаменеї. Його навіть називали одним із двох можливих наступників Хаменеї (другий – син аятоли).
На руках Раїсі, можливо, більше крові, ніж у будь-якого іншого нинішнього чиновника Ісламської Республіки. З 1980-х років в Ірані стратили тисячі дисидентів. Судова влада – орган уряду Ірану, який здійснює цю вбивчу функцію, і Раїсі від початку займав у ній провідні позиції. З 2019 року він стає головою судової влади. У цьому ж році Мінфін США ввів санкції проти Раїсі "за його адміністративний нагляд за стратами осіб, які були неповнолітніми на момент скоєння злочину, а також за тортури та інші жорстокі, нелюдські або принижуючі гідність види поводження та покарання ув'язнених в Ірані, включно з ампутаціями".
Також варто нагадати, що саме Раїсі наважився на прямий удар по території Ізраїлю і переконав у необхідності цих дій аятолу Хаменеї. Жодний із його попередників не йшов на такий авантюрний крок, усвідомлюючи наслідки.
Страшно уявити, яким би був його зовнішньополітичний курс, якби Раїсі таки став аятолою, тобто верховним лідером Ірану.
Згідно з іранською конституцією, після смерті чинного президента його функції виконуватиме віцепрезидент, нині це Мохаммад Мохбер, який повністю поділяє політику Раїсі. Вибори президента Ірану повинні відбутися протягом 50 днів.
Катастрофа вертольота, на борту якого перебував президент Ірану, сталася всього через кілька днів після того, як американські та іранські офіційні особи провели переговори через посередників, щоб спробувати знизити загрозу ширшого конфлікту на Близькому Сході.
Хоча загибель двох високопоставлених іранських політиків доволі знакова подія, тим паче в період, коли в регіоні вирують численні конфлікти, вона, найімовірніше, не вплине на хід близькосхідної війни, оскільки рішення про зовнішню політику перебувають у віданні верховного лідера Алі Хаменеї. Президент Ісламської Республіки є виконавцем, а не особою, яка ухвалює рішення.
Однак очікується, що несподівана загибель все ж відверне увагу від боротьби з Ізраїлем на кількох фронтах. Скоріш за все, Іран певний час буде більше зайнятий собою, занурившись у внутрішню політику.
Смерть президента Ірану – знак потенційного послаблення прокремлівського напряму в іранському керівництві. Саме Раїсі був лідером клану, що орієнтувався на особливі відносини із РФ та був прихильником розвитку ірансько-російського співробітництва, в той час як багато хто з інших представників керівництва Ірану наполягав на балансі між Росією, Заходом та іншими країнами.
Раїсі переконував верховного лідера в необхідності постачання зброї до Росії, щоби використати Україну як полігон для використання іранської зброї в умовах реальної війни. Саме він був одним з головних винуватців масової появи іранських "шахедів" в Україні.
Російський диктатор Путін прекрасно усвідомлює значення Раїсі для співробітництва між двома тоталітарними державами. Невипадково після звістки про загибель партнера він зібрав ключових силовиків посеред ночі, щоб порадитися з послом Ірану в РФ. Про це заявив сам посол виданню IRNA. Окрім Путіна, на зустрічі були міністр оборони Андрій Бєлоусов, секретар Радбезу Сергій Шойгу, голова генштабу Валерій Герасимов, радник президента Ігор Левітін.
Ще до того, як смерть Раїсі була офіційно підтверджена, аятола у своєму дописі в соцмережі повідомив, що "іранському народу не варто турбуватися, жодних збоїв у справах країни не буде".
Але насправді ситуація може загостритися.
Деякі групи можуть використати політичну кризу для відновлення вуличних протестів, які вже неодноразово заважали режиму в минулому. Наприклад, наприкінці 2022 року по всій країні спалахнули найбільші протести з часів заснування Ісламської Республіки. Уряд Раїсі жорстоко їх придушив, але гнів багатьох людей не вщух. Значна частина іранського населення, як і раніше, глибоко озлоблена жорстокістю режиму. Багато молодих іранців відреагували в соцмережах на новину про смерть Раїсі з полегшенням і навіть злістю. Для них Раїсі – один із представників ненависного режиму.
Багато хто передбачав запеклу боротьбу за владу в Ірані, але більшість очікувала, що вона розпочнеться після смерті Хаменеї. Зважаючи, що в конспіративній політичній культурі Ірану мало хто повірить, що смерть Раїсі була випадковою, найімовірніше, скоро відбудеться генеральна репетиція боротьби. Пікантність ситуації полягає в тому, що саме Раїсі і Моджтаб Хаменеї (син 85-річного аятоли Хаменеї) були претендентами на посаду верховного лідера.
"Специфіка конструкції влади в Ірані така, що найбільш впливовою фігурою є верховний рахбар, зараз це Хаменеї. Тому немає ніяких ознак того, що зовнішня політика іранців буде змінюватися – ні регіональна, ні глобальна, ні співпраця з РФ. Зараз ситуація буде на певній паузі якийсь час, бо основні гравці будуть зайняті внутрішньою роботою, скажімо так, але на більше розраховувати навряд можливо" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
"Стосовно внутрішньої політики, це матиме певні наслідки. Сама по собі смерть президента ніяк не вплине на суспільно-політичну активність народу та не стане спусковим гачком для революції. При цьому Раїсі розглядався як можливий спадкоємець Хаменеї, якому 85 років, а одна з версій його смерті – внутрішньо-елітні "розбірки" тих кланів і груп, які хотіли би поборотися за місце верховного лідера. І в цьому сенсі смерть одного з головних претендентів відкриває поле для внутрішньої конкуренції, для її загострення, що може призвести до наслідків.
Зокрема, може активізуватися Корпус вартових Ісламської революції, який хоче з інструменту партії перетворитися на партійного ляльковода. Тобто не виконувати вказівки чи не погоджувати рішення, а віддавати їх", – вважає Сергій Данилов.
Стосовно взаємовідносин із Росією, Сергій Данилов зазначає, що в Ірані, особливо серед технократів-управлінців, існує думка, що співпраця з РФ шкідлива. Але іранці, по-перше, полюбляють створити ситуацію, яку потім можна буде продати тим же американцям в обмін на щось корисне для Ірану. Останнім часом у США просто немає чого їм запропонувати. По-друге, є велика образа за скасування ядерної угоди за часів Трампа, але це поширюється на всі американські адміністрації. Саме тому значною мірою ця співпраця з Росією – результат правління Трампа, і зламати цю тенденцію буде не так просто.
"Іранцям треба була готівка, вони її отримують від РФ. Їм треба була реклама своєї зброї – вони і це отримали. Адже після початку активного використання "Шахедів" Іран отримав безліч замовлень на їх продаж. Тому тут такий дуже прагматичний інтерес у цьому напрямі. Звичайно, для Росії загибель Раїсі – непересічна подія, але все-таки не така трагічна, особливо нічого це не змінить у співпраці.
Стосовно того, що Путін зібрав своїх силовиків та терміново зустрівся з послом Ірану в РФ, то на думку Сергія Данилова, це показує ступінь залежності Росії від Ірану.
"Тобто вони хочуть впевненості в тому, що політика щодо них не зміниться", – зазначив Сергій Данилов.