Блог | Що ще вигадають Путін і Ко, щоб і далі контролювати Угорщину?
Когось, можливо, дивує той шум і гам, який підняв путінський друг Орбан з приводу знайденої біля відгалуження газопроводу "Турецький потік" на території Сербії пари рюкзаків із вибухівкою та запалів до цієї вибухівки. Орбан одразу заявив, що підозрює "український слід" і того ж дня зібрав національну раду оборони Угорщини, де заявив, наче Україна прагне підірвати газопровід, який іде по дну Чорного моря і далі в Європу, транспортуючи туди російський газ. А як приклад навів "Північний потік", який, мовляв, підірвали українці. Відтак угорська армія взяла під охорону газопровід, як іронічно зауважив Гаррі Каспаров, "від усього, що рухається поруч, включаючи вітер і випадкових перехожих".
На що це все схоже? На славнозвісну "візитку Яроша" (пам’ятаєте?) чи на "розіп’ятого хлопчика" (теж знаменний символ російсько-фсбшної міфології зразка 2014 року)? Не має значення, що сербські спецслужби не помітили "український слід" і заявляють: їх хочуть втягнути у брудну гру, що з підривом "Північного потоку" ситуація дуже неясна (після шрьодерів-меркельш, які вочевидь працювали на Кремль, є підстави не довіряти деяким німецьким офіційним особам), - Орбан і далі виконуватиме партитуру, написану для нього на Луб’янці. Бо ж досі вона його на загал не підводила.
Власне, а що тут нового? Совєтсько/російські спецслужби, а згодом і їхні виученики зі "Штазі", вміло організовували більш чи менш масштабні провокації, щоб виправдати агресію своєї держави або ініціювати масштабні заворушення всередині демократичного світу. 1939 рік, Майніла – "обстріл з фінської сторони" групи червоноармійців, щоб обґрунтувати вторгнення до Фінляндії. 1940 рік, Литва, Латвія й Естонія – "зникнення викрадених бійців Червоної армії", окупація цих держав і приєднання їх до СССР. 1941 рік – на сьому ранку 22 червня підготовлена провокація, щоб обґрунтувати напад на Третій Райх, але Гітлер устиг трохи раніше. І так далі, і таке інше. Аж до 1968 року, коли журналіст-чекіст Генріх Боровик друкував у передмісті Праги листівки від імені чеських борців за демократію з кровожерливими антисовєтськими гаслами, щоб Москва могла обґрунтувати вторгнення для придушення "Празької весни", а одночасно у Західному Берліні на мітингу проти війни у В’єтнамі перевдягнені в поліцейську форму агенти "Штазі" вбили студента, щоб звалити це на "клятих буржуїв", що підпалило масові протести, вихід молоді на барикади, зрештою, "червоний" тероризм…
Провокації ж нинішніх "кремлівських чекістів" з метою розв’язання другої війни у Чечні та вторгнення до Грузії – річ загальновідома. Так само, як і створювана Кремлем і Луб’янкою міфологія про "українське вторгнення у Донбас", "заборону російської мови" і "київський нацистський режим".
Отож друзі Орбана можуть організувати щось значно більш серйозне, ніж рюкзаки з вибухівкою, щоб дати можливість "великому другу Трампа" (і Путіна також) оголосити надзвичайний стан і відтермінувати вибори на невизначений термін чи взагалі їх скасувати. Що саме? Обстріл Угорщини з території України? Прикордонну сутичку? Вибух будинку в Будапешті?
А почалося все це не сьогодні. Як розповідають мас-медіа, у 2008 році Орбан, який уже встиг побувати прем’єром Угорщини та привів її в НАТО, але потім програв вибори, мав зустріч із Путіним, після чого істотно змінив риторику та знову став прем’єром – у 2010 році, за дивним збігом обставин, майже одразу за Януковичем. До речі: закарпатські угорці масово голосували за "двічі несудимого", як розказують, їм втовкмачували, наче той такий собі "прихований мадяр" і звуть його Януш Ковач…
А далі Обама зрадив демократичні рухи "арабської весни", Путін улаштував люту масакру в Сирії, чхаючи на обамині "червоні лінії", Меркель запросила втікачів із цієї держави до ФРН – і сотні тисяч здоровенних ґевалів ринули через європейські країни, в тому числі й Угорщину, на німецьку халяву. Ця спецоперація гарантувала Кремлю та Луб’янці чималі вигоди, передусім – підрив економіки та політичної єдності Євросоюзу, а як бонус – владарювання Орбана, "борця з ісламізацією Угорщини", чи не пожиттєво. І забудьте слівце "конспірологія": адже ми маємо справу з КҐБ/ФСБ.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...