Розробляють план реагування: у США готуються до можливого розширення війни на Близькому Сході – Politico

У США готуються до можливого розширення війни на Близькому Сході. В адміністрації президента Джо Байдена наразі розробляють плани відповіді на потенційну ескалацію, зокрема, вони влючають ударі по хуситах, що за підтримки Ірану атакують комерційні судна у Червоному морі.

Водночас американська розвідка працює над своєчасним прогнозуванням та відбиттям атак з боку іранських проксі-сил в Іраку та Сирії. Про причини стурбованості та вірогідну реакцію США на можливе розширення війни на Близькому Сході поза межі сектору Гази пише Рolitico.

Видання поспілкувалося з чотирма американськими посадовцями, серед яких і високопоставлений чиновник президентської адміністрації. І ті розповіли про сценарії втягнення США у нову війну на Близькому Сході, які нині активно обговорюються у високих кабінетах США.

Троє зі співрозмовників Рolitico, які побажали зберегти анонімність, розповіли, що американські військові  нині розробляють плани удару по підтримуваних Іраном бойовикам-хуситам, котрі останнім часом атакують комерційні судна у Червоном морі. Поміж іншого, у США розглядають можливість ударів по об'єктах хуситів у Ємені.

Тим часом представники американської розвідки сконцентрувалися на пошуку способів передбачити і відбити можливі атаки на США з боку підтримуваних Іраном сил в Іраку та Сирії. Вони також працюють над визначенням місця наступного удару бойовиків-хуситів.

Рolitico зазначає, що США упродовж кількох місяців негласно закликали Іран переконати бойовиків зі своїх проксі зменшити атаки. Однак наразі жодних ознак деескалації непомітно, ба більше, є підстави вважати, що атаки найближчим часом посилюватимуться.

Зокрема, загроза ескалації зросла після низки протистоянь в Іраку, Лівані та Ірані за останні дні, що вказує на те, що зусилля США стримати війну у межах сектору Гази можуть виявитися безрезультатними.

Якщо це станеться, констатують журналісти, Байден, який нині вже вступає у передвиборчу кампанію і мав би сконцетруватися на внутрішніх проблемах, буде ще більше втягнутий у події на Близькому Сході. Тож під загрозою опиниться не лише безпека у регіоні, а й шанси чинного президента на переобрання. Адже на перший термін Байден йшов з обіцянкою припинити війни, а після обрання вивів американські війська з Афганістану, де ті перебували 20 років. Натомість до кінця президентського терміну він підійшов як людина, що підтримує Україну у війні з Росією та є, як висловилися у Рolitico, "головним учасником помсти Ізраїля ХАМАС".

І попри те, що американські військові в обох війнах безпосередньої участі не беруть, для американців вибори 2024 року можуть стати роздоріжжям, аби дати собі відповідь на ключове питання: наскільки Америка має бути залучена у зовнішні війни.

Байден неодноразово обіцяв підтримувати  Україну "стільки, скільки буде потрібно", непохитною залишається й його позиція щодо підтримки Ізраїлю. Натомість найвірогідніший суперник чинного президента від Республіканської партії, його попередник Дональд Трамп притримується риторики, що нібито може покласти край російсько-українській війні за лічені години та декларує "безсторонній підхід" США до війним Ізраїлю та ХАМАС.

"Посадових  осіб звинувачують у поганих речах, незалежно від того, чи є вони їхньою провиною, чи ні. Це недолік імперського президентства... Трамп проводитиме передвиборчу кампанію на основі "пам’ятайте дні слави", стверджуючи, що Росії не було б в Україні, Ізраїль не зазнав би нападу, а Китай не націлювався би на Тайвань, якби він керував. Байдену доведеться сказати: "так, вони б це зробили, і це не моя вина. Це не дуже хороша тема для Байдена. Але якщо ситуація не стане значно гіршою, якщо не почнуть гинути американські військові, зовнішня політика все одно навряд чи матиме значний вплив на ці вибори", – вважає дииректор із досліджень оборони та зовнішньої політики в Інституті Катона Джастін Логан.

Натомість проведені у листопаді опитування показують, що 84% американців так чи інакше стурбовані перспективами втягнення США у близькосхідний конфлікт. Стабільно зростає також відсоток громадян США, які вважають, що адміністрація Байдена витрачає забагато грошей на допомогу Україні.

І на цьому тлі Байден, що у рамках передвиборчої кампанії намагається концентруватися на питаннях, важливих для американских виборців, змушений буде все частіше вирішувати проблеми на Близькому Сході.

Так, минулого тижня хусити знову націлилися для атаки на комерційне вантажне судно, тож авіація США мусила втрутитися і потопила три їхніх човни. Тим часом ХАМАС звинуватив Ізраїль у ліквідації високопоставленого командира у Бейруті, а вже наступного дня десятки людей загинули після вибухів на могилі Касема Сулеймані, покійного іранського військового командувача, який загинув у 2019 році під час удару безпілотника США в Кермані, Іран. Відповідальність за атаку взяла на себе "Ісламська держава".

І напруга у регіоні продовжує зростати. Зокрема, після того, як 4 січня американські військові у Багдаді за допомогою безпілотника ліквідували  лідера підтримуваного Іраном ополчення Муштака Талеба аль-Саїді, або "Абу Таква", і щонайменше ще одного бойовика.

"Президент скликав команду національної безпеки вранці на Новий рік, щоб обговорити ситуацію в Червоному морі, обговорити варіанти та шляхи подальших дій, сказав інший високопоставлений чиновник адміністрації. Одним із результатів цієї зустрічі стала спільна заява, оприлюднена одночасно США та їхніми союзниками, у якій хуситів попередили про "наслідки", якщо вони продовжуватимуть "загрожувати життям" і порушувати торговельні потоки в Червоному морі", – процитували неназваного співрозмовника з адміністрації президента США у Рolitico.

Натомість інший посадовець наголошує, що занепокоєння адміністрації можливим розширенням війни з'явилося не вчора: ці побоювання існують уже досить давно, а ознак, що американським військам за кордоном щось загрожує, наразі немає.

"Однак є й інші ознаки того, що адміністрація стурбована зростанням цих загроз. Після нападу в Ірані в середу (3 січня. – Ред.) офіційні особи в адміністрації від Пентагону до Державного департаменту та розвідувальних агенцій почали оцінювати, як Іран або його проксі-сили на Близькому Сході можуть безпосередньо націлитися на США або їхніх союзників у регіоні", – пише Рolitico.

Видання, посилаючись за слова офіційних осіб, додає, що у плани розробляються на випадок непередбачених ситуацій і в умовах підвищеної напруженості на Близькому Сході це абсолютно нормально. Однак той факт, що нині в адміністрації визначають потенційні точки атак і можливі варіанти відповіді на них з боку США, зазначає видання, свідчить, що у Білому домі не виключають:  ескалація зрештою може сягнути рівня, коли США доведеться втрутитися.

Особливо непокоїть Білий дім ескалація у Червоному морі. Напади хуситів на торговельні судна змусили США у грудня оголосити про створення міжнародної коаліції для стримування атак. До неї нині входять понад 20 держав. За даними Пентагону, після створення коаліції через Червоне море з 18 грудня по 4 січня безперешкодно змогли пройти близько 1,5 тисячі комерційних суден.

Однак станом на 4 січня зафіксовано 25 нападів хуситів на торговельні кораблі у південній частині Червоного моря та Аденській затоці.

Ці напади вже змусили великі судноплавні компанії, які представляють значну частину міжнародної морської економіки, змінити маршрути своїх суден, що призвело до збільшення витрат і затримок. Чиновники стурбовані подальшою ескалацією.

"З нашої точки зору, найбільше тривожить те, що хусити можуть потопити корабель. Тоді що станеться?" – сказав один із американських чиновників.

Також занепокоєні в адміністрації Байдена поширенням бойових дій у Газі на Західний берег та Ліван. Ізраїль та бойовики ліванської "Хезболли" вже нині обмінюються ударами на кордоні між двома країнами. А на Західному березі фіксуються сутички між ізраїльськими поселенцями та палестинцями. І ліквідація одного з лідерів ХАМАС у Лівані 2 січня може посилити напруженість, хоча поки ознак намірів "Хезболли" розширити географію війни не спостерігається.

"Хоча США намагалися уникнути перетворення війни в Газі на регіональну, зрештою це рішення залежить не тільки від нас... Знаки блимають червоним, застерігаючи, що це може статися", — розповів Мік Малрой, що за часів президента Трампа працював у Пентагоні.

Нагадаємо, днями стало відомо, що у Багдаді ударом безпілотника ліквідовано лідера іракського воєнізованого формування. Його військові США називали причетним до атак на американські бази в Іраку.

За словами представника служби безпеки Іраку, безпілотник атакував штаб матеріально-технічної підтримки "Хашед аш-Шаабі", який є проіранським воєнізованим формуванням, "значною мірою інтегрованими в збройні сили Іраку". У Багдаді заявили про загибель двох осіб та поранення ще семи людей.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!