Росія забирає в Китаю контроль за КНДР: яку загрозу це становить для України і всього світу
Перший за 20 останніх років візит Володимира Путіна до Північної Кореї очікувано викликав занепокоєння не тільки в західному світі, а в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, безпека якого напряму залежить від рівня адекватності зовнішньої політики КНДР. Як наслідок, вже наступного дня ЗМІ повідомили, що Росія та КНДР уклали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство.
Цей договір передбачає взаємну військову допомогу в разі агресії проти одного з учасників. Фактично цей пункт не тільки наближає вже майже неминучу третю світову війну, а й легітимізує північнокорейську військову допомогу Росії не тільки у вигляді військової техніки та боєприпасів, але й, можливо, військами.
На жаль, можна констатувати, що адміністрація президента США Джо Байдена продовжує недооцінювати небезпеку зближення диктаторських режимів Росії та Північної Кореї. Зокрема, державний секретар США Ентоні Блінкен підкреслив, що візит Путіна до Північної Кореї демонструє його відчай у пошуку підтримки для війни проти України, цю заяву підтримала і прессекретарка Білого дому Карін Жан-П'єр.
З іншого боку, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США непокоїть поглиблення відносин Росії та Північної Кореї на тлі візиту Володимира Путіна до Пхеньяна. Однак з моменту початку тісного військового співробітництва РФ та КНДР восени 2023 року, коли Пхеньян почав напряму постачати снаряди та балістичні ракети Москві, Сполучені Штати не вжили жодних помітних дій для зупинки чи протидії цьому процесові.
Окрім очевидних проблем для України, необхідно зупинитись на впливі швидкого зближення РФ та КНДР на безпеку Азійсько-Тихоокеанського регіону, адже цей візит має важливе демонстративне значення не лише для США, а й для Південної Кореї, Японії та інших "прозахідних" країн регіону. Однак Китай також у перспективі може мати проблеми від тісного альянсу РФ та КНДР, який народжується буквально у нас на очах. Фактично зараз відбувається "перетягування" КНДР з орбіти геополітичного та економічного впливу Китаю в орбіту впливу Росії.
Останні десятиліття КНР не давали Північній Кореї остаточно деградувати, підживлюючи її матеріальними (продовольчими, товарними та паливними) ресурсами, тримаючи небезпечних північнокорейських "маргіналів" під контролем. Відтак зараз Росія перехоплює цей контроль, налагоджуючи набагато більш вигідний для обох сторін обмін. Російська Федерація легко може надати режимові Кім Чен Ина такий же обсяг матеріальної допомоги у вигляді продовольства та енергоресурсів в обмін на зброю та боєприпаси.
Однак на відміну від офіційного Пекіна, який намагається відкрито не порушувати санкційний режим проти КНДР, Кремль не боїться таких порушень, сам перебуваючи під санкціями. Тому Росія готова надавати КНДР ще й весь спектр військово-технічної допомоги, фактично модернізуючи величезну, але застарілу армію Північної Кореї.
Головним же козирем співробітництва РФ та КНДР буде російська допомога в розвитку ядерного арсеналу Пхеньяна, враховуючи те, що він був створений свого часу за таємної допомоги Москви. І якщо для України військовий альянс РФ та КНДР буде великою проблемою, але не принесе нічого неочікуваного, крім більшої кількості снарядів, ракет та застарілих радянських зразків військової техніки 60-70-х років корейського виробництва, то для сусідів КНДР ситуація виглядає значно іншою.
Якщо Північна Корея з російською допомогою швидко модернізує свою армію, особливо авіацію, ракетні війська та безпілотні системи, не кажучи вже ядерні сили, то це вельми сильно похитне військово-стратегічний баланс на Далекому Сході. Передусім це стане величезною проблемою і загрозою як головним союзникам США в регіоні – Південній Кореї, Японії, меншою мірою Філіппінам, так і самим Сполученим Штатам. Тому вчергове потрібно наголосити на тому, що зараз закладаються засади майже неминучої війни в регіоні Далекого Сходу, яка неодмінно втягне в себе по різні сторони провідні держави світу – США, Китай, Росію, Японію та цілу низку їхніх союзників.
Тому зі стратегічного погляду будь-які кроки РФ у геополітичному та військовому аспекті зовнішньої політики мали би отримувати дзеркальну відповідь, як це відбувалось за часів холодної війни. Зокрема, реакцією на постачання росіянам північнокорейської зброї та боєприпасів має бути продаж Україні зброї виробництва Південної Кореї та Японії, дозвіл на застосування далекобійної зброї по території РФ та чимало інших рішень, не кажучи вже про величезний арсенал економічного тиску, який Захід досі не повною мірою використовує проти РФ та КНДР.
Однак Сполучені Штати досі не розуміють загрозу планетарного масштабу від формування альянсу авторитарних режимів Китай-Росія-Іран та їхніх сателітів (Північна Корея, Білорусь, Венесуела, Сирія та інші держави й терористичні угруповання).