Росія може не зупинитися на Україні: названо "найвразливіші" країни – Reuters

Росія, що вдерлася в Україну, може планувати вторгнення й на територію інших держав. Зокрема, у зоні ризику країни Балтії.

Ймовірні наступні цілі Путіна намагаються спрогнозувати у НАТО. Про це повідомляє видання Reuters.

Так, перекриття сухопутного сполучення між Калінінградом та Білоруссю, яке називають Сувальським коридором, боляче вдарить по країнах Балтії. Нині там проходить кордон між Польщею та Литвою.

"Путін може швидко захопити Сувальський коридор. Це відбудеться не сьогодні і не завтра, але це може статися за кілька років", – вважає німецький генерал Ханс-Лотаp Домрьозе.

Підстав для занепокоєння Заходу додає й непередбачуваність дій Путіна. Зокрема, переведення ним 28 лютого у режим підвищеної бойової готовності ядерних сил РФ. Усе це відбувалося на тлі заяв Кремля про "небезпеки для Росії від розширення НАТО" та тез про "приниження Росії" після розпаду СРСР.

А 11 березня міністр оборони РФ Сергій Шойгу доповів Путіну про "нарощування Заходом збройних сил поблизу західних кордонів Росії". Той у відповідь поставив вимогу підготувати доповідь про можливу реакцію РФ на нові "загрози".

"Президент України Володимир Зелінський попередив, що наступною метою Росії стануть країни Балтії. Балтійське море - це великий і жвавий ринок морських перевезень контейнерів та інших вантажів, що сполучає Швецію, Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву та Росію з рештою світу", - пише видання.

Про перетворення Балтійського моря на зону, де "треба діяти обережно" вже заявив головний аналітик платформи для порівняльного аналізу тарифів на повітряні та морські перевезення Xeneta Пітер Санд.

За даними Xeneta, через порушення попиту та логістики збори, які сплачують відправники вантажу за перевезення вантажів з Гамбурга в Санкт-Петербург і Калінінград, після вторгнення знизилися на 15%.

Ще у 1997 році НАТО та Росія підписали так званий "установчий акт", окликаний зміцнити довіру та обмежити військову присутність обох сторін у Східній Європі. Тоді Захід ще вірив, що з РФ можна говорити мовою дипломатії та за допомогою торгівлі з Росією підтримувати стабільність та безпеку в Європі.

Однак після анексії Криму в 2014 році на кордонах НАТО було створено невеликі багатонаціональні бойові підрозділи в Польщі та трьох країнах Балтії, які є передовою присутністю для стримування Москви. Їх недостатньо для захисту від можливої агресії з боку Росії, але згаданий "установчий акт" досі заважає НАТО перекидати війська до країн Балтії та Польщі на постійній основі.

"Ми всі думали, що ворога більше не буде. Зараз ми зіткнулися з нацією, яка показує, що вона агресивна, що має сили, які, як ми думали, більше не будуть використовуватися", - сказав Рейтер адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО.

За час, що минув після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, чисельність в військ під командуванням Верховного головнокомандувача об'єднаними силами НАТО в Європі Тода Уолтерса після збільшилася більш ніж удвічі і становить близько 40 000 осіб.

Союзники НАТО також перекинули п'ять авіаносців у європейські води, Норвегію та Середземне море, збільшили кількість бойових літаків у повітрі в повітряному просторі НАТО і більш ніж удвічі збільшили чисельність бойових частин у країнах Балтії та Польщі. Сили приймаючої країни налічують близько 290 000 осіб у регіоні, але переважно перебувають під національним контролем.

Найсильніше на нові загрози серед країн НАТО наразі реагує Німеччина, яка відмовилася від багаторічного курсу на мінімізацію витрат на оборону. Саме ця країна раніше виступала категорично проти збільшення видатків на оборону до 2% від ВВП, ще торік цей показник у Німеччині склав лише 1,5%.

До того ж, офіційний Берлін системно відмовлявся відправляти свої війська для участі в бойових діях, через що вважався слабким партнером НАТО.

Але Росія змусила Берлін відкинути пацифізм. 27 лютого канцлер Олаф Шольц заявив, що Німеччина тепер досягне мети 2%, і пообіцяв виділити 100 мільярдів євро (110 мільярдів доларів) в армію.

Німеччину деякий час турбувала присутність Москви у Балтійському морі. Після анексії Криму Росією Берлін сформував союз західних військово-морських сил на Балтійському морі. Після початку нового етапу російсько-української війни у Берліні оголосили про плани придбати у США 35 винищувачів Lockheed Martin F-35, щоб замінити свій старий флот Tornado.

До можливого розширення географії агресії РФ Сполучені Штати готуються також, перекидаючи до Європи більше військової техніки, у тому числі транспортні засоби та зброю до Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Польщі, які можуть бути негайно використані новоприбульними американськими військами, замість того, щоб тижнями чекати, доки танки та вантажівки будуть доставлені з баз США. .

Дуглас Лют, колишній посол США в НАТО, сказав Рейтер, що "нова нормальність" НАТО має стати кроком уперед порівняно з тим, що альянс погодив після Криму. Швидше за все, це буде зафіксовано письмово в офіційному стратегічному документі НАТО, відомому як Стратегічна концепція, який буде погоджений на наступному саміті НАТО в Мадриді в червні.

"Ви побачите посилення боєздатності, щоб заспокоїти східних союзників і зробити ще помітніший сигнал стримування Росії", - сказав Лют.

Він зазначив, що існуючі багатонаціональні бойові підрозділи НАТО в країнах Балтії та Польщі, що спочатку налічували близько 5000 військовослужбовців, мають бути значно збільшені. Він сказав, що очікує "досконаліших систем протиповітряної оборони, розташованих попереду", включаючи Patriot та інші системи у країнах Балтії та Польщі.А в Європі, за його словами, буде заздалегідь розміщено більше американської зброї та військової техніки. Додаткові війська НАТО можуть бути розміщені в Румунії, Болгарії, Словаччині та Угорщині.

Тож НАТО працює над підсиленням бойових позицій у Центральній та Східній Європі. І планує при цьому підтримувати зв'язок з Росією, вважаючи, що так вдаться запобігти розширенню російської агресії.

"НАТО відповідає за щось більше, ніж просто спроби не допустити Росію", - сказав Адам Томсон, колишній посол Великобританії в НАТО, а нині директор аналітичного центру European Leadership Network у Лондоні. "Йдеться про управління неминучою стратегічною нестабільністю", - цитують аналітика журналісти.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що на найближчому саміті НАТО розглянуть питання щодо введення миротворчої місії в Україну.

Тільки перевірена інформація у нас в Telegram-каналі obozrevatel. Не ведіться на фейки!