Росія кинула розвідників та шпигунів "на Європу" через війну в Україні: де вони вже провалилися
Після потужного удару, завданого спецслужбам РФ минулого року, Кремль намагається відновити їхню злочинну діяльність у країнах Європи. Сьогодні головний пріоритет російських шпигунів (і диверсантів) – у будь-який спосіб "обрізати" військову допомогу Україні, проте безпрецедентна взаємодія західних спецслужб зводить усі ці спроби нанівець.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Рекордний улов
2022-й став рекордним із висилки з європейських країн російських дипломатів: додому вирушили 600, причому 400 з них займалися шпигунством. Але західні спецслужби вирахували співробітників ГРУ (воєнної розвідки РФ), які вели свою підривну діяльність не лише під дипломатичним прикриттям, а й як "нелегали".
Це стало найсерйознішим стратегічним ударом по розвідувальних службах Росії у новітній європейській історії та різко скоротило сферу впливу й можливості Кремля зі шпигунства в Європі.
Проте думати, що після такого провалу Кремль просто втреться, а російські спецслужби згорнуть свою злочинну діяльність у європейських країнах, було б наївно.
Цікавий факт: за даними центру "Досьє", серед висланих співробітників російських посольств (із Бельгії, Естонії та Швеції) було багато фахівців із радіорозвідки – співробітників ФСБ і ГРУ.
"На дахах російських посольств по всьому світу можна помітити безліч різноманітних антен. Спецзасоби для зв'язку з батьківщиною використовують посольства й інших країн, але на російських будівлях їх підозріло багато. Номінально ці антени використовують для спецзв'язку. Насправді багато з них легко пристосувати для радіоперехоплення – наприклад, розмов по супутникових телефонах". На дахах деяких посольств, зокрема у Варшаві, помічено пристрої, які можуть прослуховувати і мобільний зв'язок", – ідеться у новому розслідуванні ESPIOMATS.
Війна на всіх фронтах і "медові пастки"
Про активізацію діяльності країни-агресора вже кажуть відкрито. Керівник Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс заявив, що "російські спецслужби прагнуть відновити чи створити нові можливості для своєї розвідувальної діяльності в Європі". За його словами, вони вивчають "інші методи збору розвідданих: кібер, нетрадиційне прикриття, онлайн-операції".
За даними Служби воєнної розвідки Німеччини, російські шпигунки використовують додаток для знайомств Tinder для вербування політиків та співробітників Бундесверу (збройних сил Німеччини).
Дівчата самі виходили на "об'єктів", знайомилися, а потім у процесі спілкування цікавилися даними про Німеччину та війну в Україні. Проблему з використанням "медових пасток" навіть порушили на спеціальній нараді в Німеччині, в якій взяли участь представники кількох країн НАТО.
Керівник латвійської спецслужби Яунішкіс розповів авторитетному виданню Politico, що важливою мішенню для росіян є збір інформації про критичну інфраструктуру Європи, а пріоритетом – моніторинг виробництва та постачання західної зброї в Україну.
Яскравий приклад: у березні 2023 р. у Польщі виявили понад 50 електронних пристроїв стеження на важливих залізничних вузлах у Підкарпатському воєводстві, зокрема в районі аеропорту Ясенка у Жешуві. "Це головний логістичний пункт західного озброєння та боєприпасів для України", – йдеться у повідомленні польського RMF24.
Аеропорт вважають настільки важливим, що армія США розмістила для його охорони установки ППО Patriot. Саме сюди прилетів із Вашингтона президент США Джо Байден, який потім вирушив із візитом до Києва.
Завдяки успішній спецоперації Агентства внутрішньої безпеки Польщі було затримано шістьох іноземців – учасників групи, яка працювала на російські спецслужби. Причому вони не лише займалися шпигунством, а й вели підготовку до диверсій. А чим це загрожувало – пояснювати не треба.
У квітні спецслужби країни-агресора отримали ще один серйозний удар: із Норвегії вислали 15 російських "дипломатів". За шпигунами тривалий час вели спостереження, перш ніж оголосити їх персонами нон ґрата.
Серед них був і співробітник Служби зовнішньої розвідки РФ Едуард Пілька, який приїхав працювати до посольства Норвегії в 2021 році. Розвідник шукав джерела серед норвезьких бізнес-еліт і зустрічався з "кандидатами" на лавці у парку – як у фільмах про шпигунів.
Міністерка закордонних справ Аннікен Хюітфельд, коментуючи подію, заявила, що Норвегія не дозволить Москві використовувати посольство для таємної розвідувальної діяльності.
Влада Норвегії переконана, що Росія становить "найсерйознішу розвідувальну загрозу", з якою сьогодні зіткнулася країна.
В останні місяці десяткам росіян, звинувачених у зловживанні дипломатичними привілеями для ведення розвідувальної роботи, було наказано залишити країни Європи – серед них Нідерланди, Ірландія, Чехія, Австрія, Бельгія та ін. Враховуючи безпрецедентну взаємодію західних спецслужб щодо вилову російських шпигунів, найближчим часом варто очікувати нових викриттів.