Блог | Риксдаг і Рійгікогу: чи то нари напрокат, чи то оренда в’язнів

Як повідомляють, 3 червня шведський парламент Риксдаг ратифікував підписану ще рік тому угоду між Естонією та Швецією про оренду в'язниць, а 10 червня її 52 голосами проти 42 ратифікував і парламент Естонії – Рійгікогу.

У Тюремній службі Естонії розповіли, що шведські ув’язнені прибуватимуть поступово. Передбачається, що в серпні прибудуть тільки 100, але вже до кінця року в Тартуській в’язниці буде до 200 ув’язнених, а приблизно до того ж часу наступного року, згідно з угодою, в Тарту перебуватиме до 600 шведських ув’язнених.

Договір передбачає, що Швеція виплачуватиме Естонії 30,6 млн євро на рік за утримання до 300 ув'язнених і 8500 євро на місяць за кожного додаткового ув'язненого.

У перший рік Швеція виплатить 23 млн євро, або 75% від річного обсягу – при тому, що в'язниця буде заповнена до межі лише до кінця року.

Це дозволить зберегти роботу Тартуської тюрми й забезпечити збереження відповідних робочих місць, ба більше: Тюремна служба планує навіть додатково найняти протягом року понад 300 нових місцевих співробітників, які працюватимуть зі шведськими ув’язненими в Тарту.

Зазначені "гості Балтії" мають бути повернені до Швеції не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну покарання, щоб їх звільнення відбувалося вже "вдома".

Крім того, уряд Бельгії також веде перемовини з Естонією щодо оренди камер в естонських в’язницях.

Справа в тому, що Естонія входить до четвірки країн Євросоюзу з найнижчим рівнем злочинності, – тому половина камер в естонських в'язницях порожня, тоді як у багатьох країнах ситуація протилежна. 

Так от, 30,6 млн євро на рік за 300 в’язнів це ті ж самі 8500 євро на місяць за кожного, тобто десь 280 євро на день за людину, а це вартість проживання в п’ятизірковому готелі в Туреччині, в Україні ж – звісно, нижче, хоча й не будь-де.

Охоронці ж у нас – приміром, судові – заробляють аж ніяк не більше за адміністраторів у "п’яти зірках".

Тож держава мала б оголосити тендер і не тільки дати можливість заробити готелям, але ще й мати з цього прибуток.

Принаймні зробити з п’ятизіркового готелю тюрму, напевно, простіше, ніж було б навпаки.

Втім, це, зрозуміло, – не під час війни. Це – на майбутнє. 

Естонці, до речі, й не дуже сперечатимуться: 52 проти 42 (див. вище) замість, здавалося б, природної для такого бізнесу одностайності – це було зовсім не випадково, адже народ там ще й активно протестував…