Режим проросійського президента Мадуро на межі поразки: два варіанти розвитку подальших подій у Венесуелі
Нещодавно американська преса, зокрема видання The Wall Street Journal, повідомила про спроби Сполучених Штатів Америки схилити президента Венесуели Ніколаса Мадуро до добровільної відмови від влади. Натомість йому пропонують амністію, адже результати президентських виборів у Венесуелі не визнає більшість країн світу.
Тож для укладення означеної угоди Вашингтон має приблизно 5 місяців, саме стільки залишається до інавгурації президента Венесуели. Водночас багато залежатиме від результатів виборів президента Америки, які відбудуться у листопаді цього року. Однак обрання Дональда Трампа може значно ускладнити процес перемовин із Венесуелою. При цьому повідомляється, що Ніколас Мадуро відкритий до переговорів, якщо Білий дім "проявить до нього повагу".
США пропонують Мадуро добровільно відмовитись від влади
Отже, є підстави вважати, що сценарій усунення проросійського й антиамериканського президента, а фактично диктатора й узурпатора влади Мадуро вже є майже безальтернативним. Питання залишається лише в тому, яким шляхом доведеться цей сценарій реалізовувати. Перший є добровільним, і, як вже повідомляло наше видання, до нього закономірно схиляються в адміністрацій американського президента, не бажаючи викликати загострення ситуації, яка може перерости у громадянський конфлікт у Венесуелі. Тож саме такого розвитку подій старанно намагаються уникнути у Білому домі, адже Південноамериканський регіон завжди вважався виключною зоною впливу та стратегічних політико-економічних інтересів США.
Опозиція тримає своїх прихильників у режимі готовності до масштабних протестів
Другим шляхом, який менш бажаний, але цілком ймовірний, є усунення Мадуро через масові протести населення. Очікувано, що до 10 січня 2025 року, дати закінчення офіційних повноважень Ніколаса Мадуро на посту президента, венесуельська опозиція радикальних кроків не планує. При цьому головна опозиціонерка Корина Мачадо, якій режим Мадуро заборонив балотуватись на виборах, вже висловила впевненість, що 10 січня 2025 року буде інавгурація кандидата від об’єднаної опозиції Едмундо Гонсалеса.
Варто зазначити, що рівень протестних настроїв у Венесуелі опозиція підтримує в належному тонусі, адже протестні акції в країні проходять декілька разів на тиждень, мобілізуючи суспільство. Як зазначається, з моменту виступів проти режиму Мадуро було заарештовано понад 2000 осіб, близько трьох десятків людей загинуло, зокрема як представників національної гвардії, так і протестувальників. Однак, попри потужний соціальний резерв, лідери опозиції Мачадо та Гонсалес не переходять до активних дій, зберігаючи опцію "мирних" домовленостей Мадуро напряму зі Сполученими Штатами Америки.
Країни Південної Америки пропонують провести перевибори у Венесуелі
Фактично на цей час венесуельська опозиція виконала свої першочергові завдання, отримавши доволі велику підтримку всередині країни та політичну легітимність на рівні визнання багатьма демократичними країнами світу. Одним з найголовніших чинників успіху опозиції стало те, що країни-лідери Південноамериканського регіону – Бразилія, Колумбія, Мексика та Аргентина – не визнали результати виборів, які оголосив режим Мадуро. Відмова венесуельського уряду надати протоколи та документальні підтвердження перемоги Мадуро на виборах фактично стала фактором погіршення відносин із сусідами в Латинській Америці. Відтак зараз більшість країн континенту вимагають провести перевибори або повторний тур виборів, адже результати попередніх неможливо визнати за відсутності документів. Варто зазначити, що сусіди Венесуели, особливо Колумбія та Бразилія, дуже не бажають спалаху громадянського конфлікту поблизу своїх кордонів, що може призвести до гуманітарної кризи, потоку біженців та ускладнення економічних зв’язків у регіоні.
Мадуро ще вагається між добровільною відмовою або боротьбою з народними протестами опозиції
Цікавим є і той факт, що Центральна виборча комісія Венесуели досі офіційно не оприлюднила результати виборів, посилаючись на технічні труднощі. Саме це є ознакою того, що Мадуро ще не наважується на цей крок, побоюючись остаточно зіпсувати відносини з країнами Південної Америки. Також необхідно зазначити, що об’єднана опозиція Венесуели декларує позицію проти "перевиборів", які пропонуються Бразилією та партнерами, адже впевнені в законності своєї перемоги на виборах, що відбулись. Саме тому вони віддають перевагу "американському варіанту", сподіваючись на добровільну відмову Мадуро від претензій на владу.
Тому у Мадуро залишається опція прийняти "бразильський варіант" із перевиборами, але якісніше підготувати адмінресурс і краще приховати фальсифікації. Однак вимога допустити на вибори спостерігачів з Європи та США може закінчитися вже офіційним визнанням масових порушень під час виборчого процесу, що знову поставить питання нелегітимності Мадуро. Якщо Мадуро як типовий диктатор відкине "американський варіант" добровільної відмови від влади під гарантії, то на початку січня 2025 року його інавгурація може перерости в масштабні акції протести, які нерідко в Латинській Америці закінчуються силовим поваленням влади.