Путін свою гру тільки починає, і ходів у нього багато - Фельштинський

Уже цієї неділі в Росії пройдуть президентські вибори, на яких, на думку численних експертів, перемогу здобуде Володимир Путін. Якщо він залишиться при владі до 2024-го, то буде правити країною 24 роки, поступаючись лише Сталіну.

Чи зможе Путін стати "вічним вождем" - розповів американський історик Юрій Фельштинський в інтерв'ю "Обозревателю".

- Серед нинішніх 8 кандидатів на президентських виборах в Росії є справжні, тобто ідейні? Чи всі вони ставленики Кремля та ФСБ?

- Єдиний серйозний кандидат - Володимир Путін. І суть не в тому, що він чинний президент Росії. Суть в тому, що починаючи з 2000 року Путін "витоптував" навколо себе політичний майданчик таким чином, що жоден - я підкреслюю - жоден серйозний політичний лідер, з'явитися і піднятися не міг.

Читайте: Світ чекають нові вбивства: приватна розвідка США дізналася, на що піде Путін

Цей майданчик витоптували завчасно і в превентивному порядку. Кращий тому приклад - вбивство Бориса Нємцова, колишнього першого віце-прем'єра Росії у часи Бориса Єльцина, реального конкурента Путіна. Компрометуючий відеозапис колишнього прем'єр-міністра Росії Михайла Касьянова - ще одного ймовірного претендента на посаду Путіна і, врешті, арешт за сфабрикованим звинуваченням, засудження та відсторонення від виборів основного критика Кремля Олексія Навального. Так що конкурентів на владу в Путіна просто немає.

Володимир Жириновський і його партія - це старий проект ФСБ по створенню підконтрольної партії на чолі з агентом ФСБ Володимиром Жириновським... Кандидат від комуністичної партії за традицією відбере на себе голоси прокомуністичного електорату (їх не багато). Григорій Явлінський рухомий нереальними амбіціями стати президентом Росії, перемогти теж не може.

Справедливості заради слід зазначити, що Путін позбавляється не тільки від опозиційних політиків, але і від ймовірних конкурентів по лінії ФСБ. Зокрема, напередодні виборів були (теж завчасно) відправлені у відставку два високопоставлених генерала ФСБ, які претендували на політичну владу в Росії: Сергій Іванов і Віктор Іванов.

Читайте: Россия попала в ловушку

Політичні партії в Росії теж ослаблені. Ми звикли до того, що в державі за владу зазвичай борються політичні партії. У Росії це не так. Путін керує країною не як представник політичної партії, а як представник ФСБ. Він знаходиться поза партіями і над партіями.

Виборчий комп'ютер, який видає результати голосування, теж знаходиться під контролем ФСБ. І єдина проблема, з якою зараз стикається Кремль, це визначення відсотка, з яким Путіну потрібно "пристойно" перемогти на виборах. І не тому, що він не може перемогти на цих виборах "чесно" - при нинішній системі, коли вся преса і телебачення контролюються Кремлем і виборці в цілому давно вже зомбовані прокремлівської пропагандою, більшість все одно проголосує за Путіна. Але ФСБ не може проводити безконтрольні заходи, особливо коли мова йде про такий великий "проект" як переобрання Путіна.

То з яким відсотком маєперемогти Путін? Звичайно, можна заявити, що Путін переміг з 99%. Але тоді всім буде ясно, що це фальсифікація. Можна заявити, що він переміг з 86%. Але це співпаде з відсотком тих, хто підтримував окупацію Криму. А якщо відсоток буде 51, то всі скажуть, що Путін ледве-ледве переміг. Так що основна проблема Кремля сьогодні - визначення відсотка перемоги.

- Є ще Ксенія Собчак, і західна преса зацікавилася нею як реальною опозиціонеркою. Чи може вона такою бути, з огляду на історію зв'язків її батька з Путіним? Які між ними були стосунки?

- Путін і Собчак (і батько, і дочка) - дуже складна тема. Путін починав свою політичну кар'єру як помічник Собчака. Тепер уже зрозуміло, що в 1991 році він був приставлений до Анатолія Собчака з боку ФСБ, щоб його контролювати. Собчак в ті місяці і роки вважався ймовірним демократичним наступником Єльцина на владу в Росії. Так що мати при Собчаку Путіна для ФСБ було дуже важливо.

Читайте: Россию атакуют

Владолюбний Єльцин не став наближати Собчака і робити з нього наступника. Він вибрав Путіна. 19 лютого 2000 року, незадовго до президентських виборів в Росії, тих самих, на яких переміг Путін, Собчак раптово помер. Смерть його до сих пір викликає багато питань, і одна з версій полягає в тому, що Собчак був убитий за вказівкою Путіна, щоб не перешкодити йому стати президентом. Ще одна версія, що Собчака, без участі і відома Путіна, прибрали ті, хто відповідав за "благополучний" результат виборів.

Ось в цьому контексті - можливу причетність Путіна до вбивства Собчак - слід розглядати питання про висунення Ксенії. Проблема полягає насамперед у тому, що робить це вона за погодженням з Путіним. Це те, що мене бентежить насамперед.

Ксенії Собчак, звичайно ж, не варто брати участь в організованому Кремлем фарсі під назвою "вільні вибори". Собчак намагається позиціонувати себе як "опозиціонер" і перетягнути на себе голоси недопущення на вибори Навального. Але по-перше, Собчак опозиціонеркою ніколи не була. По-друге, підміняючи собою Навального, вона підігрує Путіну, який стверджує, що на виборах 2018 року російська опозиція представлена. Реально це, звичайно ж, не так.

Собчак сподівається, що для неї це буде вдалою піар-акцією, яка дозволить їй і далі вважатися політиком-опозиціонером. Путіна це, звичайно ж, влаштовує, так як, на відміну від Навального, Собчак не представляє для нього загрози.

- Яким буде результат виборів? З яким саме відривом переможе Путін?

- У 2000 році він переміг у першому турі з невеликою перевагою. Представники Компартії згодом стверджували, що частину голосів у них вкрали на користь Путіна. Швидше за все, це твердження відповідало дійсності. Але очевидно, що при виборі між кандидатом від Компартії і Путіним більшість виборців дійсно проголосувало б за останнього.

Читайте: Выход России из Крыма? Вы что с ума сошли?

Після 2000 року вибори перетворилися на фарс, і обговорювати їх результати сенсу не має. Так само як і не варто обговорювати недільні вибори. Я впевнений, що різними способами Путін збере від 70 до 80% голосів.

- Вас що-небудь дивує в нинішніх президентських виборах в Росії?

- Якщо спочатку акції влади ділилися 50 на 50 між олігархами і ФСБ, то до чергового президентського терміну, 2004 році, велика частина акцій виявилася в руках ФСБ. Сьогодні ФСБ має 100% акцій, а колишні олігархи реально втратили будь-який вплив на політику і перетворилися просто в багатих громадян, вдячних Путіну за те, що він не забрав у них свободу і гроші, як у Ходорковського і деяких інших.

Так що в цих виборах Путін участі практично не бере, якщо не мати на увазі сказану ним агресивну промову про створення нових видів ядерних озброєнь, здатних завдати удару по США. Але навіть в цій промові основний мотив не про те, що Росія сильна, а про те, що керівники цивілізованого світу Путіна не чують, не розуміють і не хочуть з ним розмовляти. Звичайно, не хочуть, тому що розуміють, що розмовляти з Путіним безглуздо, оскільки уе розмова на різних мовах.

- Як думаєте, Путін втручався в американські вибори?

- Путін намагається досягти паритету зі Сполученими Штатами. Але наздогнати США (як і Євросоюз) Росія не може. В кінці кінців все, що РФ робить, це продає світові сировину. Цього не достатньо для того, щоб бути великою державою в буквальному сенсі цього слова.

Радянський Союз свого часу пробував наздогнати і перегнати Сполучені Штати. В результаті - надірвався і розвалився. Путін отримав з цього краху СРСР важливий урок. Він не намагається наздогнати США економічно, і навіть з військової точки зору це Путіну не вдається. Замість цього він намагається зруйнувати США і Євросоюз, опустивши їх до рівня Росії. Руйнувати - не будувати.

Читайте: Ждем ответа от России до конца дня

Найдешевший спосіб вести війну не зброєю, а різними "гібридними" способами. Однак це саме неоголошена Росією США і Євросоюзу війна. І чим швидше це зрозуміють на Заході, тим легше буде оборонятися від нової путінської агресії.

Російське втручання в американські вибори потрібно розбити на кілька складових блоків. Спочатку проект полягав лише в тому, щоб максимально нашкодити Хілларі Клінтон, з якою у Путіна були свої рахунки. Після того, як Трамп був номінований кандидатом від Республіканської партії, чисто піарна гра Кремля проти Клінтон прийняла серйозний характер. На чашу терезів було кинуто абсолютно все - і Трамп переміг, хоча з незначною перевагою і завдяки особливостям американської виборчої системи.

- Скільки Кремль міг витратити на допомогу Трампу?

- Не знаю, в скільки Росії обійшовся проект під назвою "Трамп - наш президент". Але я точно знаю, що це був найбільший і найуспішніший проект ФСБ за всі роки російської історії, і гроші ролі не грали. На такий проект "не шкода було" витратити "будь-які гроші".

- Які довгострокові цілі політики Кремля?

- У березні 2014 року Росія окупувала український Крим і вторглася в Східну Україну. Одночасно на кордоні з Україною були зосереджені 40-50 тисяч російських військових, готових вторгнутися в Україну. Тоді ж російські кораблі і літаки стали порушувати водні і повітряні кордони держав - членів НАТО, промацуючи їх готовність до опору.

Російська преса стала часто писати про те, що "за опитуваннями громадської думки" Європа не готова воювати з-за країн Балтії та України... Проте навесні і влітку 2014 року Росія не наважилася на велику війну з Україною, як і на вторгнення в країни Балтії, вважаючи, що це призведе до повномасштабної війни з НАТО.

Тоді з'явився проект "Трамп - наш президент". Одним з головних зовнішньополітичних пунктів якого став розпуск НАТО як застарілої організації. Ще одним зовнішньополітичним гаслом став заклик до дружби з Путіним. На початковому етапі все розвивалося добре. Трамп переміг. Російський агент генерал Флінн (бо в очах Путіна американський генерал, який одержує десятки або навіть сотні тясяч доларів російських грошей, є агентом РФ) став радником з національної безпеки. Рекс Тіллерсон, всією своєю кар'єрою зобов'язаний Росії, отримав орден "Дружби народів" з рук Путіна, був призначений Трампом на посаду держсекретаря.

Читайте: Мэй предъявила России ультиматум

Ця була блискуча і несподівана перемога Путіна, яка досить швидко змінилася фактичною поразкою. Флінн був знятий. Трамп опинився під пильним оком слідчих. Тіллерсон як людина більш розумна і обережна - зачаївся. Але і його тільки що зняв Трамп.

На нинішньому етапі президент США став пасивним заручником гри Путіна. А він свою гру тільки починає, і ходів у нього багато на шляху ескалації ситуації: в Сирії, в Північній Кореї, в континентальній Європі, в Великобританії (через постійне цькування ворогів) і навіть в США, якщо мати на увазі його останню промову про військову могутність Росії і ядерний шантаж.

Якщо у відповідь на цю промову він почує з США сигнали, які говорять про те, що Америка не має наміру ризикувати, захищаючи Європу, Москва, безумовно, вторгнеться не тільки в Україні і Молдову, де вже створені військові плацдарми для наступу. Не тільки формально анексує Білорусь, а й рушить до країн Балтії під приводом захисту там російськомовного населення від місцевих "націоналістів".

Продовження інтерв'ю читайте в найближчі дні.