Розв'язка настане дуже скоро: що говорять на Заході про переговори США-НАТО-Росія
У Європі завершився тиждень переговорів про безпеку. Незважаючи на погрози та ультиматуми, Росії так і не вдалося досягти головних вимог – нерозширення НАТО на схід та відмови від приймання України та Грузії до блоку. Західні країни дали зрозуміти, що не мають наміру обмежувати право інших держав вступати в альянс.
Що про минулі саміти пишуть західні видання та експерти – читайте в добірці OBOZREVATEL.
Більшого Росія не отримає
Глава російської програми в американському Центрі військово-морського аналізу Майкл Кофман у коментарі ВВС заявив, що риторика російських політиків на тлі того, що переговори зайшли в глухий кут, схожа на ультиматум. "Тому що вони згадують якісь невизначені військово-технічні заходи, до яких вони готові вдатися. І, по суті, вони тримають Україну в заручниках", – вважає він.
А експерт центру Карнегі Олександр Габуєв констатує, що Москва в рамках переговорів могла б отримати юридичні гарантії щодо розміщення ракет середньої та меншої дальності та інших ударних систем. Проте російська влада вибрала тактику "це наші червоні лінії, ми від них не відступимо".
"З таким настроєм домовитися про щось неможливо. Великих речей Росії, звичайно ж, ніхто не дасть. І мені здається, що це зрозуміло і це не сюрприз ні для Грушка, ні для Рябкова, ні для їхніх начальників", – зазначає він.
На думку експерта, навіть якщо Москва піде на повномасштабне вторгнення на територію України, це тільки згуртує членів НАТО і зробить присутність американських військових у Європі ще більш затребуваною.
"Відповідно, виникає питання, навіщо все це робиться, на яке ніхто з нас не має відповіді і відповідь на яке, боюся, ми всі дізнаємося незабаром", – резюмує Габуєв.
Переговори з Росією були помилкою
Колишній заступник держсекретаря США Девід Крамер вважає, що умовою для проведення переговорів НАТО-Росія мало стати відведення військ від українського кордону. А як наслідок, обговорення, що пройшли, дали можливість Кремлю посіяти розбіжності всередині Альянсу.
Експерт констатує, що Москва хотіла промацати, чи знайдуться члени НАТО, які погодяться "закрити двері" для України та Грузії "хоч би на якийсь час, щоб спробувати уникнути російського вторгнення".
"З боку президента Байдена було помилкою заявляти, що США не дадуть відповідь військовим шляхом. І хоча я не підтримую військове втручання Штатів, але я не думаю, що президент повинен був телеграфувати про це російському керівництву заздалегідь", – підкреслює Крамер.
Експерт додає, що Кремлю вдалося нав'язати Заходу російський інформаційний порядок денний. "Ми стали говорити про те, як ми можемо вирішити занепокоєння, що виникло в РФ, що ми можемо зробити, коли йдеться про ракети середньої дальності, розміщення і надання наступальних озброєнь? І чи можна виключити нові держави-члени НАТО з навчань? Усе це грає на руку Росії", – міркує він.
Путін не зважиться на повномасштабний військовий конфлікт
Аналітик з американської "Ради з міжнародних відносин" Чарльз Купчан упевнений, що глава Кремля не наважиться на повномасштабний військовий конфлікт із Києвом, оскільки бачить єдність, яку виявляють США та Євросоюз у питанні захисту України.
"Мені важко зрозуміти російську позицію, адже за відхід Києва від Москви відповідальна сама Росія. Причина, через яку сьогодні Україна має досить цілісну національну ідентичність і хоче вступити до НАТО та ЄС, значною мірою є наслідком того, що РФ незаконно окупувала Крим та сприяла сепаратистському повстанню на Донбасі", – зазначив він.
На думку експерта, "Путін був приголомшений і здивований єдністю трансатлантичного альянсу щодо України ще 2014 року, коли він вперше вторгся в Україну".
"Я думаю, він припускав, що зможе розколоти Штати та Європу, і сприяти внутрішнім розбіжностям усередині ЄС. Цього не сталося. США і ЄС виступили разом щодо питання санкцій. Вони стояли пліч-о-пліч, захищаючи Україну від російської агресії і прагнучи відновити суверенітет цієї країни", – підкреслив він і додав, що аналогічне єднання проявилося і в ході нинішніх переговорів.
Експерт сумнівається, що Путін зважиться на вторгнення в Україну – частково, тому що за нову війну доведеться заплатити дуже високу ціну. "РФ не переможе, Україна не переможе. Члени НАТО не виграють. Це було б втратою для всіх, і саме тому я думаю, що дипломатичні зусилля, які ми спостерігаємо цього тижня, є такими важливими", – резюмував експерт.
Останній козир Москви
Військово-політичний експерт Юрій Федоров також не вважає, що після переговорів Москва піде на якісь надто небезпечні дії. "Бо США ясно заявили, що, якщо Росія перейде "червоні лінії", вторгнеться в Україну, будуть наджорсткі санкції", – пояснив він.
Експерт наголошує: якщо Москва просто так відведе війська від кордонів України, то втратить останній козир у діалозі із Заходом. Отже, єдиний реальний інструмент "швидкої дії" у Росії – загроза війни, – констатував Федоров. За його оцінкою, нічого іншого у Кремля не лишилося.
"Які ще є козирі в Росії на руках? Рябков говорив, пославшись на Путіна, що будуть вжиті якісь військово-технічні заходи. Це насамперед розгортання в Калінінграді чи Білорусі додаткових "Іскандерів", крилатих ракет нового типу та, ймовірно, "Цирконів", коли ті будуть створені. Але це все у перспективі. Ба більше, це не змінить принципово стратегічний баланс у Європі".
Федоров додає, що російські військові добре розуміють, що до чого. Але кремлівські дипломати продовжують "бити в барабани і в дудки дудіти". Мабуть, тому, що вони заварили кашу, а тепер не знають, як її розхльобувати.
Кремлівська операція прикриття
Політолог Іван Преображенський, який проживає в Празі, вважає, що Москва з самого початку планувала зустрічі в Женеві, Брюсселі та Відні як камуфляж, тому консультації зі США, НАТО та ОБСЄ не мали шансів завершитися успіхом.
"Яка реальна мотивація російського керівництва, стане ясно вже найближчими тижнями. Дорогувато і складно місяцями тримати в бойовій готовності стотисячне угруповання військ біля кордону з Україною", – зазначає експерт.
Преображенський припускає, що Кремль затіяв ці переговори просто, щоб довести всьому світу і російським громадянам, що зробив усе можливе, щоб запобігти початку війни.
"Щоб нова війна була підтримана населенням, вона повинна виглядати як вимушена відповідь на підступи ворожого Заходу, який за 30 років після розпаду СРСР підібрався до самих російських кордонів. Тому Кремль фактично ігнорує здорові проєкти, що явно відповідають інтересам безпеки Росії, на кшталт запровадження нової заборони на розміщення в Європі ракет середньої та меншої дальності", – каже політолог.
Неясна позиція Кремля
Західні дипломати, з яким поспілкувалися журналісти Wall Street Journal, відзначають неясність позиції Росії у переговорах. З одного боку, нова агресія проти України обернеться для Кремля безпрецедентними санкціями. З іншого, двосторонні переговори між Вашингтоном і Москвою, обговорення в НАТО та консультації в ОБСЄ дають можливість знайти виходи з кризи.
Дипломати зазначають, що Москва побоюється бути втягнутою у тривалі переговори в рамках ОБСЄ, які можуть завести в глухий кут. Водночас вона не готова відкидати переговори в принципі, принаймні зараз.
CNN: Росія готує провокацію
Тривожний прогноз уже після переговорів у Женеві та Брюсселі зробив американський телеканал CNN. Він повідомив, що Росія підготувала групу спеціально навчених диверсантів для здійснення провокацій на Донбасі з метою виправдання подальшого вторгнення в Україну.
"Наша розвідка має інформацію про те, що Росія готує ґрунт, щоб мати можливість сфабрикувати привід для вторгнення. Ми спостерігали цей сценарій у 2014 році. Вони знову готують той самий сценарій, і наша адміністрація матиме додаткові подробиці, якими ми поділимося зі ЗМІ у найближчі 24 години", – сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Пізніше цю інформацію підтвердила прессекретарка Білого дому Джен Псакі. За її словами, "російські чиновники розповідатимуть про погіршення ситуації з правами людини в Україні та зростання войовничості українських лідерів. Усе це – поширення дезінформації. У цих повідомленнях ітиметься, що відповідальність за ескалацію напруженості несе Захід, а втручання Росії нібито дозволить вирішити гуманітарні проблеми в Україні", – сказала вона.
Війна розпочнеться за 7 днів?
Турецький телеведучий та оглядач Ардан Зентюрк вважає, що через сім днів розпочнеться повномасштабна війна між Росією та Україною. За його словами, на це натякнув міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, говорячи про те, що "Москва чекає на письмову відповідь США і НАТО на російські пропозиції щодо "гарантій безпеки". А рішення, як уточнив Лавров, американці обіцяли дати протягом тижня.
"Країни НАТО, зокрема Туреччина, домовилися про те, що "ніхто не може вирішувати за будь-яку країну, має вона право або не має входити до складу Північноатлантичного альянсу". Тобто таким чином блок відкинув пропозицію Москви. І тому Росія востаннє дала строк", – вважає він.
Також експерт назвав хакерську атаку на державні сайти України "кіберокупацією всієї країни" з боку Росії.
Що в підсумку? Як бачимо, західні експерти розходяться у думках щодо переговорів США, НАТО і Росії. Проте все ж таки в одному вони згодні: обговорення важко назвати успішними, оскільки Кремль відмовляється йти на діалог і продовжує ставити ультиматуми щодо нерозширення альянсу. Просто так Москва відступати не збирається, а війська на кордоні з Україною стали свого роду її останнім козирем.
Ба більше, існує ризик, що Кремль організує провокацію як привід для початку військових дій. Але все ж таки якщо Захід згуртується і вдасться до реальних санкцій, то Путіну нічого не залишиться, як відступити.