Путін боїться виглядати слабким? Що говорять на Заході про можливе визнання "Л/ДНР" у Росії

15 лютого російська Держдума проголосувала за звернення до президента Володимира Путіна із закликом визнати так звані "ЛНР" та "ДНР" – квазіреспубліки на окупованому Донбасі.

Думки іноземних експертів і політиків щодо цього розділилися. Одні вважають, що у такий спосіб глава Кремля вирішив перевести фокус уваги з невдалого шантажу із вторгненням; інші впевнені – саме факт визнання стане початком повномасштабної війни Росії з Україною.

Що ще пишуть західні ЗМІ – читайте у добірці OBOZREVATEL.Фактична відмова від "Мінська"

Колишній посол США у Києві Стівен Пайфер наголошує, що Держдума "ніяким чином" не могла ініціювати звернення до Путіна самостійно. А якщо російське керівництво таки піде на визнання терористів, це означатиме фактичний вихід країни-агресора з "Мінських угод".

"Безперечно, Кремль організував цю резолюцію – як частину кампанії з тиску на Україну", – вважає дипломат.

The Washington Post також називає рішення російського парламенту "кроком, який фактично зірве мирні домовленості 2015 року, що зайшли в глухий кут". А The Guardian вважає, що Держдума "дала змогу підняти ставки у... кризі без нападу на Україну". Видання передбачає, що хоча Путін навряд чи негайно визнає "Л/ДНР", але "скористається цим варіантом як козирем, продовжуючи вимагати гарантій безпеки від Заходу".

Politico зазначає, що резонансне рішення Держдуми "може поставити під загрозу дипломатичні зусилля, спрямовані на запобігання ширшій війні" між Росією та Україною. "Визнання незалежності двох областей на сході України по суті анулювало б Мінський процес – набір угод, які були підписані у 2014 та 2015 роках та гарантували, що ці області залишаться частиною України", – нагадують західним читачам журналісти.

Американський журнал Fortune констатує, що "російські законодавці надали Путіну ще один спосіб ескалації напруженості у відносинах із Україною". Видання також вважає, що крок Держдуми "вб'є цвях" у "Мінські угоди", хоча поки "незрозуміло, що Путін робитиме далі".Росія все ще готова розв'язати війну

New York Times оцінює рішення Держдуми як "знак того, що Росія готова продовжувати чинити тиск на Україну – навіть усупереч повідомленням про відведення частини військ із прикордонних районів". Журналісти впевнені, що визнання бойовиків ще більше підвищить ризик повномасштабної війни між РФ та Україною.

"Сепаратисти заявляють про свої претензії на всю територію Донецької та Луганської областей України, проте контролюють лише близько третини цих земель... Резолюція [Держдуми] фактично дає Путіну ще один козир у переговорах із західними лідерами та ще один важіль впливу на Україну", – пише видання.

Колишній посол США у Києві Майкл Макфол аналізує й інші нещодавні події, пов'язані з ескалацією. Зокрема, демонстративне рішення Путіна продовжити переговори на зустрічі із Сергієм Лавровим 14 лютого, відведення частини російських військ від українського кордону та заяву глави Кремля про "геноцид" на Донбасі.

"Ми всі шукаємо ознаки того, що Путін схиляється до переговорів, а не до війни, тому що всі ми хочемо уникнути війни. Але ми маємо бути обережними... Як може Путін стояти осторонь і спостерігати за "геноцидом" етнічних росіян (його твердження, не моє)? Ця репліка Путіна мене лякає", – визнає дипломат.

Макфол прогнозує, що звернення Держдуми до президента може стати початком повномасштабної війни між Росією та Україною. "Оскільки підтримувані Путіним сепаратисти не контролюють усі ці території [Донецьку та Луганську області]", – пояснює Макфол політичний сенс можливого визнання квазіреспублік.

The Guardian вважає, що зайшовши в глухий кут переговорів із Заходом, "Путін загрожує зруйнувати статус-кво". "Це може означати, що, крім війни, Росія розглядає й інші варіанти для досягнення своїх цілей, але також свідчить і про те, що Кремль втрачає терпіння", – робить висновок газета, нагадуючи про нещодавні слова Путіна: "Ми хочемо вирішити це питання зараз – ось просто зараз, найближчим часом, під час переговорного процесу".

Політичний аналітик Іван Преображенський нагадує, що у "конституції" псевдореспублік проголошено суверенітет над усією територією Луганської та Донецької областей. Але за фактом терористи контролюють лише половину від цього.

"У результаті для Росії таке визнання, враховуючи її реальну, зокрема військову, роль у житті "ДНР"/"ЛНР", може стати шляхом до нової війни як мінімум за частину Донецької та Луганської областей, що залишилася під юрисдикцією України. Навіть якщо це не буде автоматично за визнанням, загроза нового масштабного військового конфлікту збережеться", – вважає експерт.

З огляду на недавні переговори Путіна з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, аналітик сумнівається, що Кремль піде на визнання псевдореспублік. "Він поки чітко готовий ще спробувати домовитися. Ну а якщо не вийде, то ось тоді на нас може чекати другий тур загострення, аж до визнання "ЛНР" і "ДНР" та боїв за їхню "територіальну цілісність", – пише Преображенський.Спроба зберегти обличчя

Російський журналіст Костянтин Еггерт дотримується протилежної думки, хоча й підтверджує, що визнання українських окупованих територій цілком реальне. Особливо після відмови США та НАТО надати Кремлю так звані "гарантії безпеки".

"Сказати: "Вибачте, не розрахував наслідки!" і відвести війська Путін не може. Це буде виглядати безглуздо і безпорадно. А от "взяти під захист від "українських націонал-радикалів" так звані "ЛНР" та "ДНР" – тобто фактично легалізувати російську військову присутність у Луганську, Донецьку та навколо – цілком реально. Для початку не зовсім зрозуміло, чи вважати таку акцію "вторгненням" і чи вводити санкції. Багато європейців будуть за те, щоб не вважати. І тоді Москва зможе вимагати від Києва нової угоди замість Мінських, у якій зобов'язання України будуть прописані чітко, і виконувати їх потрібно буде швидко та в односторонньому порядку", – зазначив журналіст.

"Це означає, що спроба залякати Україну та Захід концентрацією збройних сил не виправдалася, і тепер переходимо до спроби залякати приєднанням. Водночас приєднувати ніхто не поспішатиме, як і у випадку з концентрацією збройних сил", – говорить політолог Дмитро Орєшкін.

Подібної думки дотримується і політолог Аббас Галлямов. За його словами, факт ігнорування ультиматуму свідчить про те, що Кремль може не мати іншого виходу з ситуації крім визнання терористичних формувань.

"Головний мотив Путіна – небажання виглядати слабким. Росія виставила ультиматум, а та сторона взяла і ці ультиматуми проігнорувала. А якщо не відреагувати, то ти виглядаєш слабаком. Ти погрожуєш, замахнувся, а вдарити боїшся. Це старий кримінальний закон: дістав ніж – бий. Треба щось зробити, а що робити?" – міркує він.

А німецький військовий експерт Вольфганг Ріхтер взагалі вважає, що постанові Держдуми не варто надавати надмірне значення, визнання "ДНР" та "ЛНР", на його думку, – не тема для Путіна, навіть якщо депутати цього й вимагають. "Це суперечило б наміру вести діалог", – говорить він, вважаючи, що головне для Москви – стратегічна рівновага, насамперед із США, домовленість про нерозміщення ракет та іншу військову інфраструктуру поблизу російських кордонів.

Що зрештою? Західні видання та експерти розійшлися в оцінці рішення російських депутатів. Проте більшість схильна вважати, що визнання терористів "ЛДНР" Путіним означатиме відмову Росії від "Мінських угод" – єдиного документа, на якому має бути заснований мирний процес на Донбасі.