Президент Росії Володимир Путін запропонував на розгляд Державної думи законопроект, який наділить його Національну гвардію повноваженнями щодо захисту губернаторів і важливих регіональних підприємств.
Про це повідомляє "Апостроф", посилаючись на звіт приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який опинився у розпорядженні видання.
У регіонах РФ можуть з'явитися нові спецгрупи охорони, які будуть захищати і уважно стежити за главами суб'єктів і місцевою бізнес-елітою. Якщо закон буде прийнятий, він поставить особисту армію Путіна - яка підпорядковується йому безпосередньо - над лідерами і підприємствами для їхнього захисту, але також для стеження за ними і потенційно для їхнього затримання. При цьому регіонам доведеться самим платити за цей захист із місцевих бюджетів.
Читайте:
У Путіна заявили про серйозну розмову з США щодо України
Причиною такої ініціативи президента Росії стали недавні політичні та економічні потрясіння, які змусили Путіна засумніватися у лояльності глав російських регіонів, бізнес-класу і служб безпеки. Через складні податкові вимоги федерального уряду багато хто з суб'єктів потонули в боргах, а кілька регіональних урядів перебувають на межі банкрутства. Проблема боргів змусила багатьох лідерів суб'єктів РФ відмовитися від виконання вимог бюджетного кодексу.
У відповідь Кремль позбувся низки губернаторів через невиплату податків, погані економічні показники і потурання регіональним протестам опозиції. Крім неприємностей із регіональним керівництвом, застій в економіці призвів до закриття або націоналізації сотні проблемних регіональних банків.
Путін створив Росгвардію у 2016 році на противагу впливовим силам безпеки країни, зокрема ФСБ. У сили Росгвардії, що налічують 400 000 осіб, залучили прихильників Кремля, вирваних із МВС, спеціальних поліцейських сил та інших органів.
Читайте:
Боїться України? Військовий експерт пояснив, навіщо Путіну армія у Криму
Нещодавно Національна гвардія спробувала розширити свій вплив, запропонувавши застосовувати її власні підрозділи кіберрозвідки в рамках міжнародного блоку безпеки під керівництвом Москви - Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ об'єднує шість країн - Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії і Таджикистану).
Такі зусилля по розширенню впливу - ще одна ознака зростаючої недовіри Путіна до спецслужбівРосії, які можуть потенційно стати суперниками його режиму або посилити конфлікт регіонів із Кремлем.
Як повідомляв "Обозреватель", екс-розвідник та однокурсник Путіна розповів, коли глава Росії натисне ядерну кнопку.