Пашинян – заручник Кремля? Як поразка в Карабаху спровокувала кризу в Вірменії
У Вірменії триває політична криза після закінчення бойових дій у Нагірному Карабаху. Ще з листопада минулого року в країні періодично відбуваються протести проти уряду та прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, а три тижні тому проти нього виступили навіть військові. Пашинян назвав такі дії спробою військового перевороту й оголосив про звільнення глави Генерального штабу Оніка Гаспаряна.
Що і чому відбувається у Вірменії, чи можливий там держпереворот і на чиєму боці головний союзник Єревана Росія – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Криза у Вірменії: з чого все почалося?
Протести охопили Вірменію після 10 листопада, коли було офіційно оголошено про припинення війни в Нагірному Карабаху. Тоді Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і глава РФ Володимир Путін підписали угоду про повне припинення вогню в регіоні.
Згідно з документом, війська Азербайджану та Вірменії залишилися на раніше займаних ними позиціях. Але під контроль Баку відійшли три райони – Агдамський на сході та Кельбаджарський і Лачинський на заході.
Такі умови розцінили як поразку Вірменії. Опозиція країни, яка залишалася у владі до 2018 року й була "повалена" внаслідок протестів, заявила про капітуляцію керівництва країни.
Відтоді у Вірменії проходять протести з вимогою відставки уряду на чолі з Пашиняном, які окрім опозиції тепер підтримують і військові Генерального штабу. Але сам прем'єр поки що погодився лише на дострокові парламентські вибори, які заплановано на осінь.
Протягом конфлікту 25 лютого президент Вірменії Армен Саркісян за пропозицією Пашиняна звільнив першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. За даними ЗМІ, військовий нібито висміював слова прем'єра про те, що ракети комплексів "Іскандер" вибухали лише на 10%, що могло стати однією з причин поразки боїв за Карабах. У Міноборони потім заявили, що журналісти вирвали з контексту слова Хачатаряна.
У відповідь Генштаб (близько 40 офіцерів) почав вимагати відставки команди Пашиняна, заявивши, що "вони не в змозі ухвалювати адекватні рішення". Прем'єр розцінив цю заяву як натяк на військовий переворот і оголосив про звільнення глави відомства, генерала Оніка Гаспаряна, звинувативши його в зраді. Хоча реальних спроб захопити владу військові не робили.
Президент Вірменії не підписав указ про звільнення, проте не став його й оскаржувати, саме через це Гаспарян автоматично втратив свою посаду. Але конфлікт не вичерпаний і лише набирає обертів: генерал має намір і далі домагатися відставки Пашиняна й уже звернувся до суду, відстоювати його позицію продовжують інші військові.
Чи винен Пашинян у підсумках війни?
Опитані OBOZREVATEL експерти вважають, що конфлікт між Пашиняном і військовими стався не тільки через поразку в боях за Карабах, у якій сторони звинувачують одна одну, а й загалом через політичну боротьбу за владу.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначив, що в Пашиняна залишається підтримка Міністерства оборони й навіть частини Генштабу.
"Проблема в тому, що всі шукають винних у програші у війні за Карабах. Генштаб намагається перекласти провину на Пашиняна, тому що він ухвалював політичне рішення, виходячи, до речі, з доповіді Генштабу. Все-таки відомство відповідальне за оперативну діяльність військових і за організацію оборони, тому більше провини все-таки за Генштабом", – вважає він.
Його колега Іліа Куса, експерт із питань Близького Сходу й Кавказу, вважає основною причиною політичної турбулентності в Вірменії саме конкуренцію між представниками нової влади та попередньої. Мовляв, Пашинян почав "чистити" Генштаб від ставлеників попередників – представників уже нинішньої опозиції, і тому конфлікт виник знову.
"Опозиція намагалася зіграти на чутливій темі війни за Карабах. Мовляв, Пашинян зрадник, розвалює армію, звільняє професійних військових і офіцерів, ганьбить їх, тому давайте виходити на вулиці. Але в них нічого не вийшло. Сам Пашинян зумів досить швидко мобілізувати контрпротести. Все-таки він найбільш популярний політик у Вірменії і за всіма соціологічними дослідженнями має 30% рейтингу. Йому немає альтернативи. Опозиційні кандидати, які є ставлениками старих і корумпованих еліт, не влаштовують людей. Більшість вірмен на стороні Пашиняна", – говорить експерт.
Опозиції не вистачить підтримки проти прем'єра
Експерти впевнені, що зараз загрози військового перевороту у Вірменії немає з кількох причин:
Градус конфлікту між Генштабом і Пашиняном останнім часом знизився;
Більшість населення в разі гострої кризи підтримає прем'єра та його уряд.
"Після бою кулаками не махають. Вірменія вже програла війну. Всі ці організації за звільнення батьківщини – це добре, але хто піде воювати? Яка альтернатива в умовах, коли Вірменія, об'єктивно кажучи, програла Другу карабаську війну? Немає інших варіантів, окрім як визнати свою поразку", – вважає Семиволос.
З таким твердженням погодився і Куса. За його словами, зручний момент для маневрів минув, військові не зможуть мобілізувати навколо себе необхідної підтримки. Хіба що ескалація конфлікту призведе до загиблих, але такий сценарій малоймовірний.
"Момент, коли опозиція могла використовувати останній аргумент, армію, мовляв, Пашинян – зрадник, який розвалює її, вже пройшов. Вони не збирають стільки людей, як хотіли. Єдиний варіант реанімації – якщо на вулицях виникне ескалація з жертвами. Але з огляду на те, що відбувається, опозиція програла й не змогла мобілізувати сили. Пашинян може зараз зачистити армію від нелояльних кадрів", – резюмував Куса.
Пашинян став заручником Кремля?
Росію, яка є одним із основних союзників Вірменії, теперішня ситуація в цій країні цілком влаштовує. За словами експертів, у Москві не хотіли б відставки Пашиняна, адже це може перешкодити виконанню мирного договору з Азербайджаном. За умовами угоди, Росія змогла розширити свою військову інфраструктуру, завести миротворців і повністю розгорнути миротворчу місію не тільки на території Нагірного Карабаху, а й у самій Вірменії.
"Плюс Росія посилила свій вплив і контроль над Єреваном. У сутності, Пашинян тримається зокрема і на підтримці Москви", – вважає Куса.
"Він заручник обставин і політики Вірменії. Частина вірменської громади занадто покладається на Росію, як на єдиного гаранта їхньої безпеки. Тому в Пашиняна не багато можливостей для маневру", – додав Семиволос.
Експерти розраховують, що вирішити політичну кризу в Вірменії зможуть дострокові парламентські вибори. Проте поки неясно, чи дійсно вони відбудуться, адже до осені ще чимало часу. Але якщо все ж вірменам нададуть заново позначити свій вибір, то в Пашиняна досить хороші шанси на перемогу та закріплення своїх політичних позицій.