Ігор Айзенберг
Ігор Айзенберг
Блогер, Professor of Computer Science

Блог | Політичний удар по Трампу: у США проголосували за "Закон про підтримку України". Що далі?

2,9 т.
Політичний удар по Трампу: у США проголосували за 'Закон про підтримку України'. Що далі?
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Слава Україні!

Слава захисникам України та всієї сучасної цивілізації!

Новини зі США. Четвер, 4 червня 2026 року

  • Палата Представників проголосувала за ухвалення законопроєкту H. R. 2913 "Закон про підтримку України": як ухвалювали законопроєкт, що може статися далі, та про основні положення законопроєкту

* У четвер надвечір Палата Представників проголосувала за ухвалення законопроєкту H. R. 2913 "Закон про підтримку України".

"За" проголосували 226 депутатів (207 демократів, 18 республіканців і 1 незалежний, який вийшов у березні з республіканської партії). "Проти" проголосували 195 депутатів (194 республіканці та 1 демократка – ультраліва конгресвумен Омар). 5 республіканців і 4 демократи були відсутні.

Цей законопроєкт, поданий 14 квітня конгресменом-демократом Грегорі Міксом із Нью-Йорка, було включено до порядку денного і розглянуто всупереч спікеру Майку Джонсону, який відмовлявся включати законопроєкт до порядку денного. Конгресмен Мікс ініціював підписання петиції за його розгляд. Регламент Палати дозволяє розглянути законопроєкт всупереч бажанню спікера, якщо цього вимагають принаймні 218 депутатів (50% конституційного складу Палати плюс один). 218 підписів було зібрано до середини травня. Цілий місяць довелося шукати чотирьох республіканців, які погодилися б підписати петицію. Разом з усіма 214 демократами петицію підписали три республіканці й один незалежний (колишній республіканець). У цей момент, у середині травня, демократів у Палаті Представників було вже 212, а не 214, але підписи депутата, який раптово помер, та іншого депутата, який подав у відставку, залишалися дійсними. Зібрані 218 підписів дозволили розглянути законопроєкт всупереч спікеру. Згідно з регламентом, він мав бути розглянутий протягом семи сесійних днів.

Спікер Джонсон відправив Палату у відпустку на 10 днів. Потім тягнув до останнього, сьомого сесійного дня. У середу він зібрав усю республіканську фракцію і переконував своїх колег по партії проголосувати проти законопроєкту, мотивуючи це тим, що законопроєкт ускладнює для президента ведення переговорів із Росією.

Вмовляння спікера не допомогли. 18 республіканців проголосували всупереч бажанню Джонсона і, звісно ж, всупереч бажанню Трампа. Законопроєкт ухвалено.

Ця подія сама по собі є серйозним політичним ударом по президенту і по спікеру. Це рідкісний випадок, коли частина фракції більшості йде проти президента, який представляє їхню партію і проти спікера від їхньої ж партії, даючи в сумі з голосами опозиційної фракції меншості достатньо голосів, щоб законопроєкт, проти якого виступають президент і спікер, було ухвалено.

Перед тим, як розповісти коротко про зміст законопроєкту, необхідно пояснити, що з цим законопроєктом може відбуватися далі.

Для того, щоб він став законом, його має ухвалити в тій самій редакції Сенат і підписати президент. Якщо його ухвалить Сенат, а президент ветує законопроєкт, необхідно 2/3 голосів у кожній із палат для подолання вето.

Кожна з палат Конгресу працює відповідно до свого власного порядку денного. Сенат формально не зобов'язаний розглядати законопроекти, які ухвалює Палата Представників, і навпаки, Палата Представників не зобов'язана розглядати законопроекти, які ухвалює Сенат. Якщо одна з палат ухвалює законопроєкт, а інша його не розглядає, то такий законопроєкт не може стати законом.

Порядок денний Сенату, згідно з його регламентом, визначає лідер фракції більшості. Сьогодні це лідер республіканців Джон Тун. Він вирішує, які законопроєкти і коли розглядати, а які не розглядати. Механізму збору підписів за розгляд законопроєкту в Сенаті всупереч лідеру більшості не існує (на відміну від Палати Представників).

Таким чином, чи буде цей законопроєкт розглядатися в Сенаті, залежить від того, чи включить його лідер республіканців Тун до порядку денного. Відтоді як Тун став 3 січня 2025 року лідером республіканської більшості в Сенаті, він не включав до порядку денного Сенату жодного законопроєкту, ухвалення якого не хотів Трамп.

Тому легко зрозуміти, що варіантів подальшого розвитку подій може бути три.

Перший (скажімо так, найімовірніший). Тун не дає ходу законопроєкту тому, що Трамп не хоче його ухвалення.

Другий (скажімо так, істотно менш імовірний). Тун включає законопроєкт до порядку денного всупереч бажанню Трампа, і законопроєкт ухвалюють, якщо знайдеться достатньо республіканських голосів.

Третій (практично неймовірний, але, як то кажуть, ніколи не кажи "ніколи", навіть якщо ймовірність близька до нуля). Трамп не заперечує проти розгляду законопроекту, його розглядають і ухвалюють.

Чи можна домогтися розвитку подій за другим варіантом?

США, поки що принаймні, залишаються електоральною демократією. А в електоральній демократії депутати парламенту залежать від своїх виборців. Для того, щоб спробувати змусити Туна включити законопроєкт до порядку денного, необхідно писати і дзвонити республіканським сенаторам. Якщо таких дзвінків і листів буде дуже багато, це працює. Особливо це діє в рік виборів на тих, хто переобирається. Праймеріз закінчуються. І республіканці в Конгресі, які бояться Трампа, бояться того, що він виставить проти них на праймеріз своїх прихильників, якщо вони його не послухаються, боятимуться його менше. І що ближче вибори, то більше вони будуть змушені рахуватися зі своїми виборцями, які можуть вказати їм на двері. Особливо з огляду на те, що політика Трампа призвела до того, що на всіх виборах, чергових і позачергових, які проводили протягом останнього року, незалежно від того, в "червоних" чи "синіх" штатах, республіканські кандидати набирали на 12-15% голосів менше, ніж у 2024 році.

Якщо навіть 3-4 місяці тому важко було собі уявити, щоб Конгрес ухвалював законопроєкти чи резолюції, противником яких є Трамп (був єдиний виняток – закон про публікацію файлів Епштейна, який, проте, був розглянутий через той самий механізм – петицію зі збором підписів), то наразі частина республіканських членів Конгресу змушена зважати на своїх виборців. Ще кілька республіканських законодавців не зможуть переобиратися, оскільки програли праймеріз прихильникам президента. Ще скількись республіканців самі відмовилися від переобрання через те, що не хотіли опинитися переможеними на праймеріз.

Найпоказовішим прикладом того, як змінюються настрої частини республіканських законодавців, є законопроєкт про підтримку України. Лише три республіканці погодилися підписати петицію про його розгляд. Але минуло три тижні після її підписання і вже 18 республіканців проголосували в Палаті Представників за цей законопроєкт. Ще один приклад – голосування цього тижня чотирьох республіканців у Палаті Представників разом з усіма демократами за резолюцію, що забороняє президенту подальші військові дії проти Ірану без згоди Конгресу. І цю резолюцію було ухвалено.

А тепер про зміст законопроєкту. Він дуже великий, складається з багатьох розділів.

– Ключове його положення – відновлення дії закону про ленд-ліз для України з моменту набрання законом чинності і до 30 вересня 2028 року. Що дає право президенту продавати Україні зброю і боєприпаси в борг з укладенням відповідних контрактів про відтерміновану оплату за кожним таким продажем.

– Законопроєкт передбачає виділення для України та союзників по НАТО $8 мільярдів кредиту на придбання американської зброї та боєприпасів.

– Відновлюється щорічне фінансування Ініціативи допомоги Україні в галузі безпеки - $300 мільйонів на рік до 31 грудня 2027 року. З цих грошей з 2016 року оплачувалися замовлення на виготовлення для України нової зброї, збройових систем і боєприпасів.

– Законопроєкт вимагає від адміністрації безперервного продовження надання Україні необхідної розвідувальної інформації зі звітом про надану інформацію перед комітетами з розвідки обох палат Конгресу

– Законопроєкт зобов'язує президента, у разі якщо через 15 днів після набрання чинності законом Росія продовжує війну проти України або відмовляється вести реальні переговори про мир з Україною чи порушує можливу мирну угоду з Україною, - запровадити санкції

  •  проти головних банків Росії, включно з її центробанком;
  • проти всього нафто- і газо-видобувного сектора російської економіки,
  • проти вуглевидобувного сектора і всього видобутку корисних копалин у Росії.
  • проти "росатома" та інших відповідних структур за захоплення й окупацію Запорізької АЕС.

– США зобов'язані в координації з країнами G7 підтримувати стелю ціни на російську нафту і піддати санкціям усі виявлені судна російського тіньового флоту.

– США зобов'язані заблокувати всі транзакції для російських фінансових інститутів

Окремі пакети санкцій передбачені за викрадення Росією українських дітей і військову співпрацю Росії з Північною Кореєю.

– За будь-який імпорт у США з Росії імпортер має заплатити мито 500%

– Законопроєкт встановлює відновлення фінансування в повному обсязі та діяльності (мовлення) також у повному обсязі корпорації Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа.

– Окремий розділ законопроєкту присвячений підтримці країн Балтії.

– Законопроєкт передбачає широку участь США у післявоєнному відновленні України, створення урядом США відповідного фонду.

– Спеціальний розділ законопроєкту встановлює, що

"(1) Сполучені Штати знову підтверджують свою повну і непохитну прихильність НАТО;

(2) НАТО відіграє життєво важливу роль для інтересів національної безпеки Сполучених Штатів, і США зберігають повну прихильність захисту своїх союзників відповідно до Статті 5 Північноатлантичного договору;

(3) політика "відкритих дверей" НАТО має ключове значення для європейської безпеки, і кожна суверенна держава, включно з Україною, має право самостійно визначати механізми забезпечення своєї безпеки;"

Нагадаю – у середу спікер Джонсон умовляв своїх республіканських однопартійців на спеціально скликаних зборах фракції голосувати проти цього законопроєкту. З однієї реальної причини – робити все відповідно до бажань Трампа. Але 18 осіб зі своєї фракції він не вмовив. А що може бути далі, ми вже проаналізували вище.

До кінця історії під назвою "Страх: Трамп у Білому Домі" (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої 2018 року) залишився 961 день.

Дякую всім, хто прочитав. Бережіть себе і своїх близьких. Бережіть один одного, допомагайте один одному. Здоров'я всім.

Зрештою те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремося ми зі злом, чи робимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи чекаємо пасивно і віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремося зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро.

Ми не повинні допустити того, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.

Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.

Україна є і буде завжди.

А зло буде переможено і покарано. І це неодмінно.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...