Блог | Перш, ніж пророкувати катастрофу в Китаї...

Не те, щоб я був дуже обізнаний в тонкощах поточних китайських політичних реалій, але, виходячи із відомої мені регіональної специфіки закину свої два центи…

Перш, ніж пророкувати катастрофу в Китаї у зв’язку із скасуванням обмежень на строк перебування Сі Цзіньпіна на посаді, я вважаю за потрібне зважити на деякі важливі особливості національного державного будівництва.

Справа в тому, що той модернізаційний ривок, свідками якого ми в останні десятиліття є, далеко не першим і далеко не найпотужнішим в історії Китаю. І завжди вони закінчувалися приблизно однаково: критичним виснаженням суспільства, кризою управління та занепадом країни. Дослідники – історики, соціологи та антропологи – вказують на кілька причин такого становища: і на хронічну запозиченість моделей модернізації, і на нездоланну століттями регіональну і соціальну нерівність, і на очевидну різницю ціннісних моделей керівної еліти і суспільства, яка спостерігається і проявляється у поведінці і прийнятті рішень вже багато століть.

Читайте: 15 яскравих фото, після яких ви захочете поїхати в Китай

Мабуть, є сенс припустити, що поточний – доволі тривалий - період модернізації дозволив сформувати впливовий прошарок еліти, якій намагається вийти за межі "китайської матриці" і якщо не уникнути, то принаймні пом'якшити історично передбачений пост-модернізаційний занепад. І всі ці реформи способів правління є не стільки боротьбою за нескінченну особисту владу, скільки спробою уникнути історичного вироку, не стрибнути в черговий раз на ті ж самі "китайські граблі". За останні кілька століть цього китайським елітам не вдавалося, як буде цього разу – побачимо. Так чи інакше, одномірні і спрощені інтерпретації тут явно недоречні…