Перемир’я між Ізраїлем і "Хезболлою": як призупинення бойових дій на Близькому Сході вплине на ситуацію в Україні

26 листопада президент США Джо Байден заявив у своєму акаунті Х, що наступного дня з 4 години ранку за місцевим часом бойові дії на лівансько-ізраїльському кордоні припиняться. Згодом факт угоди про перемир’я між Ізраїлем та ліванським угрупованням "Хезболла" підтвердила американська преса.

Перемир’я з "Хезболлою" може стати прологом до перемир’я із ХАМАС

Деталі угоди передбачають, що протягом 60 днів Ізраїль поступово виводитиме війська з території Лівану, а Джо Байден зауважив, що США разом із Францією та іншими країнами "нададуть необхідну для реалізації мирної угоди допомогу" сторонам конфлікту. За словами американського президента, "це має стати постійним припиненням бойових дій. Тому, що залишилося від "Хезболли" та інших терористичних організацій, не буде дозволено, наголошую, не буде дозволено знову загрожувати безпеці Ізраїлю". Також очільник Білого дому окремо зазначив, що "американські війська не будуть розміщені на півдні Лівану. Це відповідає моїм зобов'язанням перед американським народом не залучати американські війська до бойових дій у цьому конфлікті".

Крім того, президент Байден зазначив, що ліванський народ заслуговує на безпечне майбутнє, так само як і населення в секторі Гази, адресувавши це звернення керівництву ХАМАС. За словами американського президента, "зараз перед ХАМАС стоїть вибір. Їхній єдиний вихід – звільнити заручників, зокрема американських громадян". Вже наступного дня з’явилась інформація, що ХАМАС готовий на припинення вогню у секторі Гази. Про такі наміри заявив представник керівництва ХАМАС після припинення вогню між Ізраїлем та "Хезболлою". Пряма мова: "Ми повідомили посередникам у Єгипті, Катарі та Туреччині, що ХАМАС готовий до угоди про припинення вогню та серйозної угоди щодо обміну полоненими".

Оточення Трампа намагається приписати успіх перемовин своєму лідеру

У таборі новообраного президента Дональда Трампа досить специфічно відреагували на інформацію про майбутнє перемир’я. Так, за повідомленням деяких ЗМІ, призначений Дональдом Трампом радник з національної безпеки Майк Волтц заявив, що перемир'я між Ізраїлем та "Хезболлою" відбулося внаслідок перемоги Трампа на виборах. Зокрема, він зазначив: "Усі сідають за стіл переговорів через президента Трампа. Його гучна перемога надіслала чіткий сигнал решті світу, що хаос терпіти не будуть. Я радий бачити конкретні кроки щодо деескалації на Близькому Сході".

Призупинення бойових дій на Близькому Сході позитивно вплине на ситуацію в Україні

Однак найбільшої актуальності набувають питання впливу майбутнього перемир’я на перебіг війни в Україні. Необхідно зазначити, що інтенсивні бойові дії між Ізраїлем та "Хезболлою" впливали на загострення відносин між Ізраїлем та Іраном, що зі свого боку створювало передумови зростання світових цін на нафту. Пролонгація збройного протистояння Ізраїлю та угруповань ХАМАС і "Хезболла" ризикує розростанням війни на весь Близький Схід. Загалом будь-яке значне військове загострення навколо Ізраїлю веде до відволікання сил, ресурсів і можливостей західних партнерів, передусім США, від ситуації в Україні. Прикладом тому є події осені 2023 року, коли вторгнення ХАМАС призвело до перерозподілу військової допомоги на користь Ізраїлю, значно погіршивши ситуацію на фронті для України.

Залежно від доброчесності виконання угоди з обох сторін, можна очікувати на мінімізацію передусім економічних ризиків (адже ця сфера найбільш чуттєво реагує на спалахи військової\мирної активності). Тому якщо світові ціни на нафту будуть знижуватись, це негативно вплине на доходи російського бюджету, як військового, так і державного загалом. Відповідно, є можливість того, що Сполучені Штати зможуть вивільнити хоча б частку своїх військових ресурсів (першочергово йдеться про 155-мм артилерійські снаряди та БК для засобів ППО) на допомогу Україні.

Близькосхідне врегулювання може стати прикладом для дипломатичного вирішення української війни

Однак найголовнішим позитивним фактором можна вважати успішність самого прецеденту укладення перемир’я між такими непримиренними супротивниками, як Ізраїль та "Хезболла". У світлі того, що навколо української війни також впевнено формується переговорний трек, цей досвід має сприяти зусиллям всіх сторін для досягнення як припинення вогню на українському фронті, так і подальших мирних перемовин. Тому можна зробити висновок, що адміністрація американського президента Джо Байдена досить непогано готує підґрунтя у сфері зовнішньої політики для нової адміністрації Дональда Трампа. Зрештою, 60 днів на виведення військ сплинуть, коли новий президент США офіційно вступить на свою посаду (відбудеться інавгурація), відтак подальші рішення щодо мирного регулювання на Близькому Сході буде в компетенції саме Дональда Трампа.

Цілком можливо, що схожу послідовність дій може бути застосовано і щодо української війни, адже нині майбутня адміністрація Трампа вважає завершення бойових дій в Україні одним зі своїх найбільш пріоритетних зовнішньополітичних завдань.