ПАРЄ ухвалила першу резолюцію, яка стосується українських цивільних та військових полонених і зниклих безвісти
Резолюцію, у якій Рада Європи вперше порушила питання звільнення та подальшої реабілітації українських полонених, було одноголосно ухвалено у середу, 2 жовтня, на осінній сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Також від Росії вимагається дотримуватися положень міжнародного гуманітарного права.
Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко. Він додав, що резолюцію "Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок агресивної війни Російської Федерації проти України", підтримали одностайно усі 74 депутати, присутні в залі.
Передусім ПАРЄ закликає Раду Європи забезпечити пріоритетність цієї теми в міжнародному політичному порядку денному всіх держав-членів, закликає тиснути на Росії щодо належного поводження з полоненими, відповідно до міжнародного гуманітарного права, а також докласти зусиль до їх якнайшвидшого звільнення, соціально-медичної реабілітації та притягнення до відповідальності Російської Федерації.
"Асамблея заохочує до створення більш постійного механізму для обміну або звільнення українських військовополонених і цивільних осіб, які перебувають у Російській Федерації або на тимчасово окупованих територіях України, за активної участі Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших відповідних зацікавлених сторін", – йдеться в тексті резолюції.
За словами генерального прокурора Андрія Костіна, Росія вчиняє злочини, які мають постійний характер.
"Систематичне катування, позасудові страти та жорстоке поводження з українськими військовополоненими та цивільними, яких незаконно утримує Росія. Це злочини, які мають постійний характер. Вони сплановані та організовані на рівні російського державного керівництва", – сказав він.
Він наголосив, що це жахливе явище вимагає колективної реакції для:
– Пошуку та звільнення кожного українського військовополоненого чи утримуваного цивільного.
– Притягнення до відповідальності винуватців цих злочинів.
– Забезпечення належного догляду та реабілітації постраждалих.
Окрім того, асамблея підтримує ідею всеосяжного обміну, тобто "всіх на всіх".
У документі наголошується, що "катування, які застосовуються російською владою в Російській Федерації та на тимчасово окупованих територіях України, є широко розповсюдженими та систематичними".
Документ також нагадує Комітету міністрів РЄ, що "держави-партнери, включно з державами-членами Ради Європи, можуть запроваджувати пакети міжнародних цільових санкцій проти російських посадових осіб, відповідальних за незаконне позбавлення волі українських цивільних осіб".
Асамблея закликає Інтерпол, інші міжнародні організації та всі держави сприяти пошуку та переслідуванню воєнних злочинців.
ПАРЄ вважає, що "Рада Європи та її держави-члени могли б відіграти важливу роль у наданні експертної та фінансової підтримки реабілітації звільнених полонених, створивши спеціальну програму, яка могла б фінансуватись із заморожених активів РФ".
Окремим пунктом у резолюції згадано незаконне утримання РФ українських журналістів, які перебувають у жахливих умовах, а також ув’язнених кримських татар.
"Асамблея підкреслює, що ситуація в тимчасово окупованому Криму залишається особливо складною, і закликає своїх членів залучати свої уряди, громадянське суспільство та медіа-мережі для підвищення обізнаності про важке становище українських журналістів", – йдеться в резолюції.
У ній також наводяться останні дані, згідно з якими станом на вересень 2024 року загалом 65 956 військовослужбовців та цивільних осіб зареєстровані як зниклі безвісти або захоплені в полон РФ. Лише 3672 особи були повернуті з російського полону з початку повномасштабного вторгнення, серед них третина вважалася в Україні зниклими безвісти, оскільки Росія, всупереч міжнародним зобов'язанням, не надавала інформації про них.
Резолюцію було подано за терміновою процедурою. Доповідачкою виступила голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко.
Раніше стало відомо про наймасовіший випадок страти українських військовополонених на лінії фронту – окупанти вбили 16 наших захисників на Покровському напрямку. Україна розпочала слідчі та розшукові дії, аби встановити всі обставини скоєного загарбниками воєнного злочину.
Як повідомляв OBOZ.UA, аналітики американського Інституту вивчення війни зазначили, що російські окупанти дедалі частіше страчують українських солдатів, які здаються в полон. Командування загарбників, схоже, схвалює поширення таких воєнних злочинів.
Генеральний прокурор України Андрій Костін повідомляв, що станом на початок вересня Офіс генпрокурора розслідував 28 справ, пов'язаних зі стратами росіянами полонених українських воїнів: загалом було відомо про вбивства 62 українських військовослужбовців.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!