Ослаблену Європу охоплює нестабільність, Путін відчуває "запах крові" – The Guardian
Європа сьогодні вступає в епоху нестабільності та виглядає найбільш уразливою перед ворожими силами з часів розпалу холодної війни із Радянським Союзом. Слабкості ЄС сьогодні оголюють зовнішні загрози і внутрішні розбіжності.
Про це йдеться у матеріалі The Guardian. Наголошується, що деякі європейські лідери, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, розуміють усі загрози, що стоять перед Європою, проте "довгострокові політичні рішення вислизають від них".
Як приклад, видання наводить мігрантів, які використовуються білоруським диктатором Олександром Лукашенком для тиску на ЄС, що, звичайно, обурливо. Проте це спрацювало, в тому сенсі, що канцлер Німеччини Ангела Меркель зателефонувала йому для розмови. Це була поступка бандиту, а не довготривале рішення, вважає автор матеріалу.
А ось залякування України російським президентом Володимиром Путіним, що триває, загрожує ескалацією конфлікту.
"Останнє нарощування чисельності російських військ на кордоні на 90 тисяч осіб може бути "шаблею", подібно до провокацій на Донбасі та в Чорному морі навесні минулого року", – зазначили в матеріалі.
Відносини Європи з Туреччиною, ключовим "брамником", теж не найкращі, частково завдяки Реджепу Тайіпу Ердогану. Коли минулого року він погрожував членам ЄС – Греції та Кіпру, Макрон направив військово-морські сили до східного Середземномор'я. Решта Європи сиділа склавши руки, нагадало видання.
Ердоган також втручається у справи України та азербайджано-вірменський конфлікт, який знову спалахнув минулого тижня. Проте Брюссель платить йому за те, щоб він не пускав біженців із Близького Сходу, тому навряд чи наважиться кинути йому виклик, пише The Guardian.
Видання наголошує, що якщо європейці не відстоюватимуть західні демократичні цінності у світі, то цього більше ніхто не зробить. Нині вони навіть не можуть розраховувати на Велику Британію, яка перетворилася на ще одну периферійну зону конфлікту для ЄС, і більше не є союзником.
"Епоха нестабільності в Європі також багато в чому зобов'язана подіями, що перебувають поза її контролем. Мало хто припускав, що Трамп спробує підірвати те, що Франклін Рузвельт називав "арсеналом демократії". Так само мало хто передбачав, як зараз визнає Меркель, що Китай стане таким домінуючим, економічно агресивним, антидемократичним глобальним конкурентом", – зазначається у матеріалі.
Зі свого боку Путін бачить ослаблення Європи та розбіжності всередині неї та "відчуває запах крові". Газопостачання – це одна точка тиску. Приховані кібератаки – інша. Безрозсудне випробування Росією протисупутникової ракети, нехтуючи європейськими міркуваннями безпеки, стало першим зафіксованим актом "хуліганства" у космосі, наголошує The Guardian.
"Нездатність Європи змусити Путіна заплатити серйозну ціну за агресію в Грузії та Криму, знищення російської демократії, втручання у вибори за кордоном та вбивства Олексія Навального та інших опонентів на європейській землі – посилює відчуття занепаду", – упевнений автор.
"Зараз, коли Франція готується прийняти головування в ЄС, чи зрозуміють інші лідери цей критичний момент і чи підтримають Макрона? У світі акул, змій та страшних монстрів незалежність, згуртованість та цінності Європи поставлені на карту, як ніколи раніше", – підсумували у матеріалі.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
раніше прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що міграційна криза на польському кордоні, створена Білоруссю за підтримки Росії, покликана дестабілізувати Європейський Союз, а все, що відбувається, є гібридною війною, яку Олександр Лукашенко та Володимир Путін оголосили Європі.
Жозеп Боррель заявив, що у разі загострення ситуації біля кордонів Україна може й надалі розраховувати на політичну, дипломатичну, економічну та фінансову підтримку від Європейського Союзу. А ось про військову допомогу не йдеться.