Непрості часи для Грузії: вибори можуть спричинити Майдан, кровопролиття та "допомогу" РФ у придушенні народних виступів

Заплановані на 26 жовтня парламентські вибори в Грузії можуть виявитися найдраматичнішими в новітній історії країни та багато в чому визначать її подальшу долю.

Протягом багатьох років ЄС був упевнений, що його демократичний порядок денний зрештою виведе Грузію, а також Молдову з орбіти Кремля у бік Заходу. Цю впевненість підкріплювали опитування, які свідчать, що в обох країнах більшість населення виступає за вступ до ЄС. Однак вибори, які відбулися в Молдові і мають бути в Грузії, підтверджують, що це оптимістичне бачення стає все менш реалістичним. Молдова хоча й проголосувала за членство в ЄС, але з мінімальною перевагою, а партія "Грузинська мрія", яку не безпідставно звинувачують у тісній співпраці з Кремлем і яка, як очікується, переможе 26 жовтня, має намір проводити політику, що унеможливить членство в ЄС.

Грузинська опозиція вважає, що країна швидкими темпами рухається до диктатури, а правляча партія та її "господар" Іванішвілі, який сколотив статки в РФ, дедалі сильніше втягують її в орбіту Кремля.

Про те, що сьогодні відбувається в Грузії, – у матеріалі OBOZ.UA.

За російським сценарієм

"Грузинська мрія" (далі – ГМ. – Ред.) ніколи не відрізнялася поміркованістю у своїй передвиборчій агітації, але нинішня кампанія затьмарює всі минулі і заснована на трьох посилах: страх війни, погрози знищення опонентів і заяви про повернення територій, що відкололися.

Правляча партія вже зазначила, що якщо вона отримає конституційну більшість у парламенті, то заборонить "колективний Національний рух". Пізніше прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе уточнив, що до цього поняття влада включає не лише партію Саакашвілі, але, по суті, всі основні опозиційні партії в країні, зокрема ті, які не входять до коаліції з "Єдиним національним рухом". За словами Кобахідзе, нинішню владу цілком влаштує, якщо в Грузії залишиться однопартійний парламент.

Бідзіна Іванішвілі прагне за прикладом Путіна "залишити у країні опозицію", але лише якщо місце "зовнішньої агентури" займуть "здорові, патріотичні сили". Однак такими грузинська влада не вважає жодну із серйозних політичних сил, що беруть участь у нинішніх виборах. Тобто виходить, що усі опоненти ГМ потраплять під заборону.

Перші кроки зі знищення своїх опонентів Іванішвілі зробив ще у квітні, коли уряд оголосив про ухвалення закону про "іноземних агентів", знову за прикладом РФ. Закон зобов'язує організації, які отримують фінансування з-за кордону, зокрема ЗМІ та антикорупційні групи, реєструватися як агенти іноземної держави. Інакше їхню діяльність буде заборонено. Після того, як закон набув чинності, ЄС заявив, що припиняє розгляд заявки Грузії на вступ до союзу. При цьому близько 80 відсотків грузинів виступають саме за вступ до ЄС.

В опозиції вважають, що Іванішвілі або отримує накази безпосередньо від Кремля, або навмисно прагне зруйнувати зв'язки Грузії із Заходом, щоб зміцнити свою владу. Те саме говорить і президентка країни Саломі Зурабішвілі, яка заявила, що Росія веде в Грузії "гібридну війну", а Іванішвілі піддався тиску Москви і тепер намагається зірвати "шлях країни до Європи".

Рух на зближення з агресором

Росія контролює п'яту частину Грузії: Абхазію та Південну Осетію. Попри це, між Москвою та Тбілісі останніми роками спостерігається потепління. Росія скасувала візи для грузинів, відновила авіасполучення та часто наголошує на "поміркованій політиці чинної грузинської влади".

Активний курс на зближення з Москвою було взято саме з приходом до влади "Грузинської мрії". Цей не дивно, адже згідно з даними грузинської опозиції, Іванішвілі володіє кількома компаніями в Росії та управляє своїм бізнесом та активами через довірених осіб. Його родичі також займаються там "активною підприємницькою діяльністю". Що, звісно, неможливо без дозволу російської влади.

Лідер "Грузинської мрії" та чинний прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе відомий антизахідною та антиукраїнською риторикою. Саме він у 2019 році, будучи спікером парламенту, запросив до зали засідань прокремлівську організацію – Міжпарламентську асамблею православ’я. На його запрошення голова асамблеї, російський православний комуніст (у Росії і таке буває) Гаврилов, сів у крісло спікера. Тоді все скінчилося скандалом, але як бачимо, не поставило хрест на політичній кар’єрі Кобахідзе.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, коментуючи заяви представників ГМ, зауважувала, що вони "дуже часто лунають в унісон із російськими наративами". Наприклад, Грузія не бажає дотримуватися резолюції Європарламенту, яка закликає запровадити санкції проти Росії.

"Мрія" Путіна

Москва зацікавлена ​​у перемозі "Грузинської мрії" на парламентських виборах, адже це продемонструє збереження хоч якогось її впливу на пострадянському просторі та особливо в Закавказзі, де триває експансія Туреччини. Для Кремля важливо також призупинити інтеграцію Грузії з Євросоюзом та не допустити в НАТО. Очевидно, що Кремль, незважаючи на війну в Україні, як і раніше, готовий вливати великі гроші в кампанії з купівлі голосів та дезінформації, щоб знову затвердити свою владу.

І в Молдові, і в Грузії Москва просуває пропагандистську ідею, що країни, які виступають за ЄС чи НАТО, грають із вогнем, рекомендуючи нейтралітет як протиотруту від конфліктів. Те саме транслює і "Грузинська мрія", яка заперечує свою проросійську орієнтацію та звинувачує таємничу "глобальну партію війни" в тому, що вона намагається втягнути Грузію у конфлікт з РФ.

Чи буде Майдан?

Російська служба зовнішньої розвідки звинуватила США у підготовці заколотів у Грузії на чолі з президенткою країни. Нібито Вашингтон готує повторення "Революції троянд" після парламентських виборів 26 жовтня.

У "Грузинській мрії" також розганяють хвилю про "державний переворот". "СЗР РФ лише повторила те, про що ми говоримо вже три роки", – сказав кінорежисер Георгій Хаїндрава, який вважається одним з ідеологів ГМ. За його словами, певні кола "демократичного істеблішменту" США намагатимуться влаштувати у Тбілісі "державний переворот".

Здається, Росія готова допомогти "Грузинській мрії" зберегти владу, якщо Тбілісі звернеться до Москви з цим проханням – за повідомленням телеканалу "Пірвелі", таку заяву зробив заступник голови Ради Федерації РФ Андрій Клімов на зустрічі "Клубу друзів Росії" у Москві. Клімов також обіймає посаду голови тимчасової комісії Ради Федерації із захисту державного суверенітету та запобігання втручанню у внутрішні справи РФ, але, схоже, поряд із цим він займається "втручанням" у внутрішні справи сусідніх держав.

Протиставлення Україні

Якщо до повномасштабної війни українсько-грузинські відносини були абсолютно дружними, партнерськими, у багатьох випадках робилися кроки заради того, щоб разом прискорювати вступ до Європейського Союзу і НАТО, то після початку війни все це різко змінилося. Це проявилося в тому, що Грузія, як неодноразово заявляли керівники цієї країни, зайняла позицію нейтралітету. Виходячи з того, що, на їхню думку, керівництво Грузії мало б зробити все і робить все для того, щоб не дати втягнути себе у війну проти Росії. Саме це гасло стало одним із пріоритетів у передвиборчій кампанії ГМ.

Грузинські користувачі в соціальних мережах навіть припускають, що у виборчій кампанії "Грузинської мрії" беруть участь російські політтехнологи. Все через те, що основний наголос правляча партія зробила на необхідності ревізії відносин із Росією та протиставляла себе Україні. Наприклад, використовувалася теза, що якщо до влади прийде опозиція – на Грузію чекає доля українських міст, тобто війна та розруха. Для більшої наочності "Грузинська мрія" розповсюдила агітаційні матеріали, у яких використано зображення зруйнованих українських міст.

У МЗС України засудили такі дії керівництва Грузії, заяви назвали "недружніми", а використання в політичній рекламі зображень зруйнованої країни – "ганебним". У відповідь на цю заяву з Грузії посипалися звинувачення у бік української влади. Спікер тамтешнього парламенту Шалва Папуашвілі заявив, що офіційні особи України, зокрема, намагалися втягнути Грузію у військовий сценарій.

Чого чекати?

Заяви про можливі народні виступи "інсценовані ззовні" ГМ робить не просто так. Нинішні вибори справді доленосні. "Грузинська мрія", яка не випускає владу з рук з 2012 року, сама перетворила їх на питання життя та смерті. У правлячої партії та її засновника Іванішвілі мотивація велика – надто багато нажито ворогів усередині країни та недругів на Заході. Втрата влади може призвести до того, що Саакашвілі опиниться на волі, а Іванішвілі займе його місце за ґратами. Тому потрібна перемога, причому така, яка б дозволила утримати владу одноосібно. Схоже, для цього буде застосовано не лише адмінресурс, але й масштабні фальсифікації. Адже згідно з опитуванням, ГМ набирає 35%, а чотири основні проєвропейські опозиційні партії – 52%. Іванішвілі та його команда, розуміючи, що суспільство не прийме таку їхню "перемогу", заздалегідь і розганяють історію з переворотом.

Саломе Зурабішвілі вже звинуватила правлячу партію у підготовці фальсифікації парламентських виборів. За її словами, влада чинить тиск на держслужбовців, змушуючи їх голосувати за ГМ, нападає на активістів опозиції, погрожує журналістам та ускладнює можливість проголосувати грузинам за кордоном. Зурабішвілі навіть представила план дій на випадок перемоги опозиційних сил. Вона називає його формулою вирішення політичної кризи та повернення на шлях інтеграції до Євросоюзу.

"Іванішвілі доведеться фальсифікувати вибори, щоб зберегти владу, але грузинський народ не ухвалить результатів вкрадених виборів", – каже й голова "Єдиного національного руху" Бокучава.

Стосовно долі Грузії після виборів: якщо знову переможе партія Іванішвілі, то буде продовжуватися подальше сповзання Грузії в орбіту Москви з усіма негативними наслідками для євроатлантичної співпраці. Перемога прозахідної опозиції – відкат у відносинах з Росією, зближення із Заходом, а також переслідування нинішніх національних еліт через антикорупційний порядок денний.

Вибори і дадуть відповідь на запитання – куди рухатиметься Грузія

"Вибори дійсно важливі, адже дуже конкретно і жорстко стоять запитання – чи буде Грузія далі йти європейським шляхом, чи перетворюватись на авторитарну, а потім тоталітарну державу за зразком Білорусі чи Росії? Чи буде Грузія йти відповідно до волі народу до Європи, чи країна відповідно до волі Іванішвілі відходитиме від європейських ідеалів та рухатиметься у бік Москви? Ось те, що сьогодні потребує відповіді" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Грузії (2017-2022) Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України з питань європейської інтеграції.

За словами Ігоря Долгова, перед виборами ситуація виглядає так: є "Грузинська мрія" і є опозиція, яка була традиційно дуже розрізнена, необ'єднана, але під тиском обставин і загрози для майбутньої країни знайшла в собі сили і зробила певні кроки для того, щоб об'єднатися. Якщо не в єдину якусь силу, то принаймні в чотири об'єднання, які все ж таки разом, як опозиція, йдуть на ці вибори.

Велику роль у цьому процесі відіграла президентка Грузії Зурабішвілі, яка свого часу обиралася як негласний представник ГМ, але зрозуміла весь трагізм ситуації та відійшла від правлячої партії, розуміючи, що європейське майбутнє Грузії більш важливе, ніж ідеї Іванішвілі. Адже якщо плани "Грузинської мрії" вдасться реалізувати, це означатиме, що ще одна країна підпаде під вплив Москви.

"Стосовно заяв щодо можливих протестів, то треба розуміти, що для Грузії масові події у цьому напрямку не є чимось унікальним. Ми пам'ятаємо велике зібрання грузинів, які нещодавно виводили на вуличні протести проти закону про іноагентів не як представники партій, а просто як громадяни. Ми пам'ятаємо також, що було, коли Росія напала на Україну. Як стихійно мешканці Грузії в багатьох містах виходили, аби продемонструвати солідарність і підтримку з Україною. Все це частина політичного життя сьогоднішньої Грузії", – відзначає Ігор Долгов.

На думку дипломата, як саме буде проходити післявиборчий процес, сказати важко, але залишається тільки сподіватися, що все відбудеться мирним шляхом. І залишається сподіватися, що можливості для фальсифікацій з боку влади обмежуються з кожним кроком.

Чи можна очікувати жорстких дій влади проти народних виступів, то для грузинської влади немає меж. Але, по-перше, ці сили обмежені, оскільки йдеться про поліцію і спецназ, армія навряд чи буде задіяна. По-друге, все ж таки є ефект зворотної сили, коли спротив може охопити не тільки Тбілісі, а піти по всій країні і тоді у влади просто не вистачить ресурсів, щоб це зробити, вважає Долгов.

Щодо звернення по якусь допомогу до Росії у випадку початку протестів і неможливості їх погасити, то Ігор Долгов не виключає такого розвитку подій, але це було б ганьбою для Грузії як країни, як для нації.

"Насправді, якщо подивитися на те, які аргументи зараз має партія влади, а всі роки повномасштабної війна в Україні у них проходять під гаслом: "Не дамо втягнути Грузію у війну та відкрито другий фронт проти Росії". І на цьому вони будували свою політику. Але це не дуже спрацювало та вичерпано себе і нинішня грузинська влада переходить до того, що обіцяє поновити територіальну цілісність і повернутися до спільного існування з Абхазією і Північною Осетією. Хоча цього не буде. Тобто у бій йдуть усі важелі, навіть такі, які на грані фолу і які межують або насправді є брехнею, що свідчить про відчутну невпевненість у майбутніх результатах виборів", – зазначив Ігор Долгов.