Навчання Тихоокеанського флоту Росії: Кремль намагається довести Китаю свою військову спроможність

З 13 по 16 квітня відбувся візит міністра оборони Китайської Народної Республіки Лі Шанфу до Росії, де, зокрема, відбулись його зустрічі з колегою Сергієм Шойгу та президентом країни Володимиром Путіним. За підсумками візиту Лі Шанфу наголосив, що співробітництво обох держав "розвивається дуже добре і робить внесок у забезпечення регіональної безпеки, а відносини двох країн перевершують військово-політичні союзи холодної війни", і цю роботу "буде продовжено на користь процвітання всього світу".

Навчання Тихоокеанського флоту Росії – спроба покращити зіпсований імідж в очах Китаю

Цей візит відбувся на тлі раптової перевірки боєздатності сил Тихоокеанського флоту Росії (ТОФ), в ході яких було відпрацьовано висадку десанту та низку інших дій. Варто згадати про повну неефективність десантних операцій у Чорному морі, де російська сторона втратила великий десантний корабель "Саратов", декілька десантних катерів, а також контроль над раніше захопленим островом Зміїний, на якому російська морська піхота намагалась закріпитись протягом перших місяців війни, але була вибита Силами оборони України. Проте вище військове керівництво РФ, схоже, продовжує вірити в можливості свого флоту в Тихому океані, де потенційними супротивниками є великі військово-морські держави – США і Японія. Отже, можна припускати, що ці навчання ТОФ Росії є намаганням покращити вельми зіпсований імідж російських збройних сил в очах китайських партнерів.

Російська "гра м'язами" в регіоні дасть привід Японії посилювати збройні сили та флот

Можна погодитись із висновками західних експертів про те, що перевірка боєздатності Тихоокеанського флоту РФ є нічим іншим, як спробою Кремля виставити Росію оборонним партнером на одному рівні із КНР, сигналом Пекіну, що Москва підтримує його архітектуру безпеки в Тихоокеанському регіоні. Також можна пояснити таку активність намаганням залякати Японію перед самітом G7 19-21 травня у Хіросімі та змусити її утриматися від підтримки України, однак це, найімовірніше, буде мати зворотний ефект. Наразі Японія є одним із лідерів світової економіки та технологічного прогресу. Однак за підсумками Другої світової війни має недостатньо потужну армію, яка зветься Сили Самооборони, і має цілу низку обмежень за кількістю та наступальним озброєнням. Тим часом японський флот у рази переважає російський у Тихому океані. Тому "гра м'язами" з боку Росії в цьому регіоні може призвести до подальшої мілітаризації Японії та перетворення її на самостійного військового гравця.

Китай продовжує відмовляти Росії у військовій підтримці

Російська пропаганда продовжує переконувати свою аудиторію, що Китай нібито є їхнім найбільшим союзником і буде підтримувати подальші дії Кремля, однак офіційний Пекін робить зворотні заяви. Зокрема, Associated Press повідомляє про те, що Китай не продаватиме зброю жодній зі сторін російсько-українського військового конфлікту, а також контролюватиме експорт продукції подвійного призначення, цитуючи слова міністра закордонних справ КНР Цінь Ган. "Що стосується експорту військової продукції, Китай дотримується обережної та відповідальної позиції", – сказав він за підсумками візиту до КНР глави МЗС Німеччини Анналени Бербок, а також вкотре підтвердив готовність КНР допомогти сторонам знайти мирне вирішення конфлікту. Тому можна сподіватись, що китайське керівництво вибере найбільш раціональний шлях поведінки в цьому питанні, який, безсумнівно, буде полягати у максимально нейтральному ставленні до сторін "конфлікту", як Пекін зазвичай називає війну в України.

Китай готує підґрунтя до операцій проти Тайваню

Посилена дипломатична активність Китаю останніми тижнями яскраво свідчить про збереження багатовекторності зовнішньої політики країни. Візит Сі Цзіньпіна, а потім і міністра оборони КНР до Москви, з одного боку, а з іншого – зустрічі із президентом Франції Емануелем Макроном і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн демонструє ймовірну підготовку до розв'язання тайванського питання. Французький лідер за підсумками візиту вже натякнув на небажання колективної Європи йти на загострення навколо Тайваню і підтримувати різку риторику США щодо цього приводу.

Тому не виключено, що китайське керівництво хоче заручитися потенційною підтримкою Росії в разі майбутньої військової ескалації навколо Тайваню. Це може бути стримування японських збройних сил і флоту шляхом активізації територіальних суперечок навколо Курильських островів або просто відволікання сил засобів антикитайської коаліції на цьому театрі ймовірних бойових дій.

Отже, з’являється все більше свідчень планування керівництвом Китаю стратегічної операції із возз'єднання із Тайванем, тому Пекін активно шукає підтримки своїх намірів або хоча б обіцянок не втручатись. Тому не виключено, що найближчим часом ситуація буде загострюватись та наближатись до межі переходу від засобів "холодної війни" до справжнього воєнного конфлікту.