Росія комусь пряник дасть, а у когось переворотик влаштує – Пристайко

Це інтерв'ю OBOZREVATEL з нинішнім міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком було записано ще в лютому, коли він керував українською місією при НАТО.

У ньому він розповів про перспективу України стати членом НАТО і ЄС, про конфлікт з угорською стороною, про ризик відновлення нової гонки озброєнь поміж Заходом і Росією.

У четвер, 29 серпня, під час подання своєї кандидатури на пост міністра у Верховній Раді Пристайко сказав, що буде вимагати від українських дипломатів нового рівня роботи. Пообіцяв, що Україна стане ще сильнішою, і запевнив: наші пріоритети залишилися незмінними – це рух в ЄС і НАТО.

– Через блокування угорцями прямих зустрічей України з членами НАТО, наші міністри оборони два роки не могли зустрітися з колегами країн-союзників. У чому проблема?

– Угорці не розуміють, що воююча країна, яка не зустрічається з країнами-членами НАТО – це загроза в тому числі і для них. Але ми прийшли до дипломатично-гібридного варіанта, коли наш міністр зустрівся зі своїми колегами у форматі робочого сніданку.

Цього року НАТО збільшить свою присутність у Чорноморському регіоні, не виходячи за межі дії певних доктрин.

Усі ці заходи є досить серйозними і відправляють правильні сигнали. Ніхто не хоче ескалації і напруженості, але якщо ми не будемо цього робити, то Росія в цьому регіоні відчуватиме себе більш вільно.

– Чи намагалися переконати угорців працювати з Україною?

– Постійно і на всіх можливих рівнях. Організовувались зустрічі, які відвідували президенти, міністри закордонних справ, я постійно зустрічався з моїм колегою, також це робив наш посол в Угорщині.

Позиція Угорщини, на жаль, досить короткозора і дуже прямолінійна. Що поки не буде вирішене їхнє питання щодо Закону про освіту – вони блокуватимуть наші зустрічі з країнами НАТО. Тому доводиться вигадувати різні формати, щоб такі зустрічі мали місце.

Читайте: Агресія проти України: в НАТО послали жорсткий сигнал Росії

Угорська влада неодноразова заявляла, що не бачить перспектив обговорення свого питання з нинішнім режимом в Україні (малось на увазі президентство Петра Порошенка. - ред). Але така позиція з точки дипломатії – це втручання в наші внутрішні справи. Адже якщо в результаті виборів залишиться той же президент, то угорці вже зафіксували свою позицію.

– Справа саме в Законі про освіту чи є ще щось?

– Завжди є більше, ніж обговорюється. Але Закон про освіту – це проект, заради якого намагаються консолідувати націю і пояснити людям ідею протистояння зрозумілою мовою. Тут ідея проста, що всі угорці мають бути разом, а отже, повинні захищати їх навіть на українському Закарпатті, тому що вони там нібито страждають.

Але природа угорського режиму не зрозуміла не тільки нам. У них є проблеми зі словаками. Ті навіть прийняли закон, який дозволяє відбирати у словаків громадянство, якщо з'ясується, що у них є угорське. В румунів з ними теж проблеми. А Україна в цьому плані – прут, який легше зірвати. Ми не є членами НАТО, не члени Європейського Союзу. Крім того, у нас війна і виборчий процес.

Читайте: "Це не ми! Нас там не було!" У НАТО впіймали Росію на гучній брехні

– Були розмови з угорцями, що їхня точка зору нагадує позицію російської сторони, а саме втручання у внутрішні справи України?

– Були і не раз. Але угорці відповідають, що нічого не знають про російську позицію, у них є своя. І те, що вона збігається...

– То це збіг?

– Збіг є, але рівно до того моменту, поки російський депутат не переводить книгу на англійську, що на українському Закарпатті угорці борються за свою гідність. Або коли Путін каже, що з режимом Порошенка домовлятися не буде і в той же вечір подібну заяву робить угорський лідер... Ми не стверджуємо, що темник пишеться в Кремлі. Але те, що інтереси сторін в певних речах збігаються...

Або коли угорці кажуть, що візит Путіна для нас важливий, тому що після візиту Помпео нам варто збалансувати нашу політику. Це те ж саме, що в обід зустрітися з афганським урядом, а ввечері з "Талібаном", щоб збалансувати політику. Або ви член Альянсу, де США відведена провідна роль, тоді ви захищаєте одне одного, а не балансуєте з потенційним ворогом.

Дивіться відео за темою:

– Чи надасть НАТО в цьому році Україні якусь військову допомогу?

– Ця допомога є, до того ж регулярна. Не скажу, що вона легко йде. Якби це дійсно було, то ми вже давно були б озброєні так, як цього потребуємо.

– Тобто в НАТО досі вірять, що Росію можна приборкати такою позицією?

– Не так в НАТО, як у національних урядах. Німеччина і Франція нам досі нагадують, що обидві сторони повинні виконувати Мінські домовленості. Або коли в Керченській протоці обстріляли наших моряків, були заклики до обох сторін по деескалації. А які обидві сторони? Ті, кого обстріляли, і ті, хто стріляв? А як нам ще захищати своє море?

– Після припинення дії Договору про ракети малої і середньої дальності, який підписали ще у 1987-му році, є загроза нової Холодної війни?

– Якщо угода розпадеться, то в Європі розмістять ракети відповідних дальностей, чого в НАТО робити не хочуть. У росіян своя логіка. Мовляв, протиракетну оборону Румунії та Польщі можна модифікувати для ракет середньої дальності. Хоча ця система побудована для перехоплення ракет. Загалом небезпека нового витка озброєнь існує. Але Трамп нещодавно заявив: "Якщо ви збираєтеся з нами змагатися економічно, то ми розірвемо вас новою гонкою озброєнь".

Незважаючи на різні випади російської сторони, НАТО не збирається нападати і починати нову гонку озброєнь. Зокрема тому, що це дуже дорого і у більшості країн є інші проблеми, окрім викидання грошей на розробку нового озброєння.

– Ну якщо НАТО не збирається починати нову гонку озброєнь, то, зробити це грозиться Росія. Що в такому випадку?

– Система контролю над озброєннями, якщо не розвалилася, то щонайменше страждає. Звичайно, це турбує Альянс, який є найбільш потужною силою на планеті. Тому вони дають Росії часу на роззброєння. Спочатку був термін до 2 лютого, тепер дали ще 6 місяців. Може, за цей час росіяни одумаються і покажуть ракету, яка відповідає ДРСМД.

НАТО намагається представити Росії консолідовану позицію країн-членів. Тому що Росія може комусь пряничок дати, комусь пригрозити, а у когось переворотик в країні влаштувати. Різні їхні традиційні штуковини. Консолідація позицій серед країн НАТО не дозволяє Росії цього робити. Якщо в НАТО скажуть, що ми рухаємося в одному напрямку, то в РФ отримують сигнал, що не все йде за їхнім планом.

Читайте: Замішана Україна: генсек НАТО заявив про нову російську загрозу

Насправді Росії не дуже й потрібні ці ракети середньої і малої дальності. У них є балістичні ракети і засоби доставки. Але завжди є можливість заявити з великого екрану, що ось ми створили ракету з ядерним двигуном. А скільки сил вони витратили на цю ракету, куди вона падає після випробування і що на цьому місці відбувається після такого – не розповідають.

– На початку року українські політики говорили, що НАТО готовий за прискореною процедурою прийняти до свого складу Україну.

– На вищому рівні президент Словаччини сказав: "Я дуже шкодую, що Україна зараз сидить за столом як запрошена країна. Ми, словаки, вважаємо, що Україна повинна перебувати тут як член НАТО".

Це означає, що в НАТО є сили, які вважають, що Україна повинна сидіти разом із ними. Всі розуміють, що війна колись пройде і Україна буде більш стабілізуючим фактором, ніж дестабілізуючим. Є думки такі, що може вже закінчимо боротися з Росією і скажемо – це наше, а це ваше.

Дивіться відео за темою:

– Тобто більшість країн НАТО готова надати Україні членство в Альянсі?

– Якщо можна було б провести опитування, сказати тільки так чи ні і в якому році, то в принципі більшість країн скажуть вам, що так, але з виконанням домашнього завдання. Це те саме, що і ми говоримо: ми готові стати членом Альянсу, у нас є потреба в захисті й давайте чесно говорити – нас багато. Що нас турбує? Фізичне виживання як нації. Ніякого іншого механізму, ніж членство в Альянсі або підписання двосторонньої угоди, ми не бачимо. Ми не можемо в якомусь найближчому майбутньому стати сильнішими за Росію і вирішити наші питання раз і назавжди.

– П'ятий президент України Петро Порошенко перед виборами казав: якщо залишиться на другий термін, то в 23-му році Україна може подати заявку на ПДЧ.

– Таку заявку ми можемо подати хоч сьогодні. Заявка на ПДЧ – це прохання, яке виражається генеральному секретарю бути запрошеним в програму з підготовки до членства. Ми як цивілізована країна говоримо, що були б готові, якби нас запросили. До речі, коли в НАТО пропонували Януковичу ПДЧ, той відповів: "Спасибі, нам не треба". Повна фраза була такою: "Ми плануємо продовжити взаємодію з НАТО в боротьбі з тероризмом, реформі збройних сил..." Тобто йому запропонували, була абсолютно готова ідея, але він відмовився.

Тому з наданням ПДЧ може виникнути проблема, мовляв, ми вас колись запрошували, а ви відмовилися. Тож зараз Альянс, швидше за все, буде спостерігати за Україною і її подальшим курсом.

– Але нині інша ситуація, ніж була за Януковича.

– Ми дуже багато уваги приділяємо цьому ПДЧ, але цей вислів не згадується в Північноатлантичному договорі. Там написано: що "кожна країна європейської демократії, яка відчуває можливість і може вносити свій вклад у безпеку регіону, може стати членом Альянсу". Ніяких ПДЧ там немає. Цей термін придумали на якомусь етапі для того, щоб готувати і фільтрувати країни. Те, що ми досі не можемо отримати навіть запрошення до ПДЧ – це фільтр перед фільтром. І якщо наші союзники скажуть, що ми нормальна стабільна держава, то формально кажучи, заявка на ПДЧ може відбутися ще до 23-го року. Це якщо буде створений консенсус. Але якщо ми не вирішимо нашу проблему з угорцями, то консенсус не сформується.

Інтерв'ю записане на прес-брифінгу з Вадимом Пристайком у рамках зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО в лютому 2019-го року.