Найбільші оборонні компанії світу нарощують виробництво для задоволення попиту, спричиненого війною в Україні – WSJ
Найбільші у світі виробники зброї нарощують виробництво ракетних установок, танків і боєприпасів у міру того, як галузь змінюється, щоб задовольнити стійкий попит, спричинений війною в Україні. Значною мірою це відбувається в Європі, де кілька компаній, що давно зарекомендували себе, звикли до скромнішого попиту на свою продукцію в мирний час і тепер намагаються впоратися з очікуваним потоком замовлень.
Акції багатьох із менш відомих міжнародних гравців ринку озброєнь почали збільшуватися, європейські виробники низькотехнологічних систем і боєприпасів, таких як міномети й снаряди, теж загорілися сподіваннями на великі замовлення. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Німецька компанія Rheinmetall (AG RHM), яка є одним із найбільших виробників зброї та боєприпасів у Європі, минулого тижня погодилася купити іспанського конкурента, щоб збільшити свої потужності з виробництва боєприпасів. ЇЇ виконавчий директор сказав, що очікує на нові великі контракти наступного року.
"Ви повинні ухвалити підприємницьке рішення. Клієнти укладатимуть контракти з компаніями, які мають потужності", – пояснив Армін Паппергер.
Прагнення збільшити виробництво також проявляється у США та Азії. Пентагон виділив Україні зброю та послуги на суму понад 17 млрд доларів, більша частина яких отримана з наявних запасів. Він також уклав нові контракти на суму близько 3,4 млрд доларів для поповнення внутрішніх запасів, а також запасів союзників.
Експерти зазначають, що по обидва боки Атлантики зростаючий попит збігся з перегинами ланцюжка поставок, нестачею робітників і запчастин. Деякі з найбільш затребуваних у війні видів зброї, такі як зенітні ракети Stinger, що запускаються з плеча, були практично зняті з виробництва, що змушувало компанії швидко знаходити обхідні шляхи.
Так, Raytheon Technologies Corp розібрала старі "Стінгери" і повернула співробітників, які вийшли на пенсію, щоб збільшити виробництво, яке скоротилося до мінімуму. Адже США не замовляли ракети з 2008 року. А L3Harris Technologies Inc., яка отримала замовлення на обладнання для України на суму 200 млн доларів, заявила, що витягує комп'ютерні чіпи зі старих радіоприймачів, щоб зробити нове обладнання зв'язку і не пропустити будь-які поставки, пов'язані з Україною. Зі свого боку, корпорація Lockheed Martin подвоює виробництво протитанкових ракет Javelin, які вона виробляє спільно з Raytheon, а також на 60% збільшує виробництво ракетних установок HIMARS і ракет GMLRS.
Водночас Південна Корея планує продавати артилерійські снаряди, призначені для українських Збройних сил, у межах конфіденційної угоди щодо постачання зброї між Сеулом та Вашингтоном.
"Оборонні бюджети в Європі, які скорочувалися протягом десятиліть, поступово збільшувалися після анексії Криму Росією в 2014 році. Вторгнення Москви в Україну в лютому дало швидший імпульс. Акції Rheinmetall зросли на 115% з 1 січня, акції Saab та британської PLC – на 30 і 44% відповідно", – пояснили аналітики.
Вони наголосили, що у США виробники вже давно постачають спорядження на експорт і для наземних воєн у всьому світі. А війна в Україні надала їхнім акціям імпульсу: у Lockheed вони виросли на 36% з початку року, у General Dynamics – на 22%, а в Raytheon піднялися на 12%.
Сьогодні Польща збільшує свій оборонний бюджет до 3% від валового внутрішнього продукту у 2023 році порівняно з нинішніми 2,1%. Литва, Естонія та Латвія наближаються до 2,5%, за даними лондонського Міжнародного інституту досліджень у галузі безпеки. Швеція, Фінляндія та Велика Британія також взяли на себе зобов'язання щодо збільшення бюджетів.
Зі свого боку, Німеччина створила оборонний фонд у розмірі 100 млрд євро після вторгнення військ РФ в Україну. Країна пообіцяла приступити до виконання давно пропущеної мети НАТО з витрачання 2% ВВП на оборону, а також переглядає правила оборонних закупівель для прискорення нових.
Виробники закликають уряди оформити нові контракти, щоб підтримати їхні зусилля щодо нарощування виробництва. Європейська оборонна фірма KMW+Nexter Defense Systems NV, що спеціалізується на боєприпасах і виробляє військову техніку та інше обладнання, все ще чекає на реалізацію цих контрактів, щоб розширити свою діяльність.
"Зі збільшенням кількості замовлень KNDS зможе адаптувати свої виробничі потужності". Але, ґрунтуючись лише на виступах та оголошеннях, ми не можемо цього зробити", – сказав її генеральний директор Франк Хаун.
За словами гендиректора Saab Мікаеля Йоханссона, компанія вже розширювала свої виробничі потужності останніми роками на тлі загострення напруженості у відносинах із Росією. Окрім додавання 500 співробітників по всьому світу для підтримки цього зростання, вона інвестує у нові виробничі технології для підвищення ефективності. Компанія може ще більше підвищити продуктивність, збільшивши кількість робітничих змін.
Німецька Rheinmetall, що базується в Дюссельдорфі, подвоїла річний обсяг виробництва боєприпасів для танків з приблизно 70 тис. до 140 тис. одиниць на рік. Цьогоріч вона виробляє 110 тис. одиниць іншої артилерії порівняно з 70 тис. торік. Окрім того, компанія подвоїла свої потужності з виробництва мінометних боєприпасів, збільшила потенційний випуск набоїв середнього калібру з 1,2 млн до 2,2 млн на рік, а також виробничі потужності для своїх військових вантажівок – з 2,5 тис. до 4 тис.
Минулого тижня Rheinmetall заявила, що досягла угоди з американською інвестиційною компанією Rhone Group про купівлю іспанського конкурента Expal Systems SA за 1,2 млрд євро, щоб отримати доступ до бездіяльних виробничих потужностей.
"Війна в Україні стала дуже чітким сигналом про те, що в найближчі 10-15 років мають бути інвестиційні програми для гарантування безпеки всієї Європи", – сказав гендиректор Rheinmetall Армін Паппергер.
Як повідомляв OBOZREVATEL, у жовтні зазначалося, що Данія, Німеччина та Норвегія профінансують виробництво 16 нових 155-мм САУ Zuzana 2 у Словаччині. Цю новітню зброю потім передадуть Україні.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!