Купувати зараз чи відкласти? Українцям дали прогноз щодо кредитів і розстрочок
Режисер, який жив в окупованому Луганську, спростував один із головних міфів російської пропаганди
Гіо Пачкорія навів низку фактів із життя довоєнного Луганська

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Росії зомбування населення відбувається за всіма напрямками, це і телевізійні репортажі, і так звані тролі в соцмережах, і "традиція стукачів".
Таку думку висловив народний артист Росії, композитор і кінорежисер Володимир Назаров.
"Крім телевізійних репортажів, які звісно ж вмикаються на повну потужність, підключаються Соловйов, Кисельов та інші мерзотники. Але існують ще такі організації як пригожинські тролі, які в соціальних мережах працюють дуже активно. І існує ще стара добра традиція стукачів, які йдуть в народ і їх неймовірна кількість. І вони шепочуть у вуха під виглядом друзів, під виглядом сусідів, під виглядом колег по роботі і т.д.", - розповів Назаров в інтерв'ю InfoResist.
Він пояснює, що в такому соціумі людина раптом відчуває себе оточеним з усіх боків однодумцями.
"І вже сама починає так думати, вона уже сама починає так говорити. І його думки стають для нього комфортними, тому що так думає більшість", - вважає Назаров.
Читайте: Макаревич висловився про пропаганду Кремля, порівнявши росіян зі "злісними д*білами"
На його думку, така більшість десятиліттями і навіть століттями створюється дуже професійно.
"Ще в імператорській Росії двірники завжди були стукачами і помічниками городових, вони туди доносили. Ця славна традиція була підхоплена НКВД, ЧК і т.д., вона продовжує працювати досі. У кожному будинку, в кожному ЖЕКу, на кожній лавочці знайдеться обов'язково той, кому дали інструкцію, що говорити і як говорити", - резюмує Назаров.
Він привів у приклад жінку-провокаторшу, яка кричала на мітингу в Кемерово про те, що "не треба питати начальство, скільки загинуло, не будемо радувати америкосів!".
Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!
Гіо Пачкорія навів низку фактів із життя довоєнного Луганська