Мовчазне спостереження за російським ядерним шантажем: співучасть чи байдужість
Росія вкотре доводить, що для неї не існує жодних червоних ліній. Якщо не виходить шантажувати Україну і світ прямими погрозами застосування ядерної зброї, росія завдає ударів по об'єктах, пов'язаних з ядерною безпекою. Удар по об'єкту в зоні Чорнобиля — це не просто атака по Україні. Це демонстративний виклик усьому цивілізованому світу.
Кремль уже давно веде політику ядерного терору. Захоплення Запорізької АЕС, обстріли енергетичної інфраструктури, постійні погрози ядерною зброєю, а тепер і удари по об'єктах Чорнобильської зони, вже другий. Росія намагається тримати світ у страху, використовуючи атомну загрозу як інструмент війни. І кожен раз міжнародна спільнота висловлює "глибоку стурбованість", після чого російські ракети летять далі.
Друзі, давайте чесно: Це вже давно не лише українська проблема.
Якщо станеться катастрофа на будь-якому ядерному об'єкті, радіація не питатиме паспортів і не зупиниться на державних кордонах. Наслідки відчують і Європа, і Азія, і Білорусь, і весь світ. Саме тому мовчазне спостереження за російським ядерним шантажем стає співучастю в створенні глобальної загрози.
І чим довше світ дозволяє Росії діяти безкарно, то ближчим стає момент, коли Україні доведеться відповідати жорсткіше. Не тому, що ми цього хочемо. А тому, що кожна держава має право на самозахист і захищати своїх громадян будь-яким чином. Коли Москва роками б'є по житлових будинках, школах, лікарнях, дитячих садках, енергетичних об'єктах і навіть об'єктах ядерної безпеки, рано чи пізно виникає питання дзеркальної відповіді. І на жаль рано чи пізно така відповідь буде.
На території Росії достатньо критичних об'єктів, ядерних об'єктів і звичайних соціальних об'єктів, щоб там також зрозуміли значення слова "небезпека". Достатньо місць, де можна відчути те, що щодня відчувають українці. І якщо світ не змусить агресора зупинитися, історія показує: агресор зупиняється лише тоді, коли ціна його дій стає неприйнятною для нього самого.
Україна не починала цю війну. Україна не погрожувала світові ядерною зброєю. Україна не перетворювала атомні об'єкти на військові плацдарми. Усе це робить Росія. Саме тому відповідальність за подальшу ескалацію лежить виключно на Кремлі.
Світ має нарешті зрозуміти просту річ: російський ядерний терор — це не проблема України. Це проблема всього людства. І чим довше її ігнорують, тим дорожчою буде ціна такої сліпоти.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...