Меркель мстить Україні? Навіщо Німеччина запропонувала провести саміт із Путіним
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель запропонувала провести саміт разом із російським лідером Володимиром Путіним. Тепер у Євросоюзі назріває розкол – багато країн-учасниць виступили категорично проти цієї ініціативи, нагадавши про окупацію Криму та війну на Донбасі.
OBOZREVATEL з'ясував, чим така пропозиція обернеться для України.
Що сталося?
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час свого виступу в Бундестазі 24 червня публічно заявила, що Євросоюз повинен спробувати безпосередньо поговорити з Володимиром Путіним, щоб поліпшити відносини.
Причиною такої пропозиції, ймовірно, став саміт президентів США і РФ. За словами Меркель, Євросоюзу необхідно "створювати формати для розмов" із Путіним, адже це єдиний варіант вирішення конфліктів.
Французький лідер Еммануель Макрон також указав на недавній саміт у Женеві. А канцлер Австрії Себастьян Курц зазначив, що Євросоюз, який географічно перебуває ближче до РФ, не може просто "дивитися, як США і Росія ведуть діалог".
"І багато тем, наприклад, Україна або інші, стосуються нас ще більше, ніж США", – додав глава австрійського уряду.
Росія привітала пропозицію
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ініціативу Меркель Росія "оцінює позитивно".
"Ми завжди говорили про те, що готові до діалогу, й особливо в нинішніх умовах, коли потрібно єднання зусиль з багатьох напрямів, за тими проблемами, які хвилюють усі країни, розвиток предметної розмови", – прокоментував також заступник голови російського МЗС Олександр Грушко.
В ЄС назріває розкол
Більшість країн-учасниць Євросоюзу виступили проти ініціативи Меркель. Ідею назвали проявом слабкості і спробою "переконати ведмедя не потикатися до меду".
Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що зустріч із Путіним може спровокувати послаблення тиску на Москву і пом'якшення покарання за агресію в Криму і на Донбасі.
"Ініціатива відновити саміт із Росією без прогресу з російської сторони буде небезпечним відхиленням від політики санкцій ЄС. Це може тільки підірвати політику невизнання й ефективність режиму санкцій і, що ще більш небезпечно, відбити охоту в Росії імплементувати Мінські угоди", – сказав він.
Дружні Україні країни вже відреагували:
Президент Литви Гітанас Науседа: "Якщо без жодних позитивних змін у поведінці Росії ми почнемо взаємодіяти, це направить дуже непевний і поганий сигнал нашим партнерам, наприклад, Східному партнерству".
Прем'єр-міністр Латвії Кріш'яніс Каріньш: "Діалог припинився в 2014 році на тлі незаконної анексії Криму. На Донбасі тривають бойові дії. Це проблеми, які слід вирішити, і тоді ми можемо говорити з Росією".
Прем'єр Естонії Кає Каллас: "Росія входить лише настільки далеко, наскільки ми їй дозволяємо, і ми повинні чітко усвідомлювати, яка наша мета".
У підсумку після переговорів лідери країн ЄС відмовилися від ідеї проведення саміту за участю Путіна. Меркель дискусію назвала "дуже ґрунтовною і непростою". За її словами, тепер слід шукати "формати та умови, за яких можна вести діалог".
"Ми не змогли домовитися про те, що ми негайно зустрінемося на найвищому рівні. Але для мене важливо, що формат діалогу залишається і над ним працюють. Я особисто хотіла б більш мужнього кроку, але й так добре", – заявила канцлер.
Водночас стратегічна дискусія щодо Росії не закінчилася, тому що в заключному комюніке йдеться, що лідери ЄС ще повернуться до цього питання.
Небезпечний прецедент для України
Пропозиція Меркель може виявитися політично вибухонебезпечною. Уся річ у тому, що до 2014 року саміти ЄС-Росія проводилися регулярно. Після окупації Криму та війни на Донбасі Брюссель заморозив співпрацю з країною-агресором, включно з самітами. Зараз же стратегія Німеччини щодо РФ та України стає дедалі більш прагматичною.
"Це небезпечний прецедент, який особливо неприємний для України. Він руйнує все те, що будувалося з 2014 року, – коли Росію вивели з кола цивілізованих держав. Спочатку почався певний реванш на рівні ПАРЄ, а зараз це вперше прозвучало на рівні ЄС. Поки що заява Меркель більше схожа на пробний камінь – як відреагують, які будуть варіанти..." – зазначив український політик Тарас Чорновіл.
За його словами, на дії канцлера Німеччини вплинули почасти й випади з боку української влади, зроблені раніше:
Глава МЗС Дмитро Кулеба: "Німеччина не надала нам ніякої військової допомоги, але вона могла б це зробити... Цей уряд вже не змінить свою позицію, але вже восени за результатами виборів у кінці вересня в Німеччині буде новий уряд..."
Секретар РНБО Олексій Данилов: "Німеччина та Франція в 2008 році відмовили, коли майже все було готово, Грузії та Україні в отриманні Плану дій щодо членства в НАТО... Після цього в Україні виникла ситуація з окупованим Кримом. Чи повинні за це якось відповідати Німеччина і Франція? Я вважаю, що повинні".
Такі заяви Чорновіл назвав грубим порушенням дипломатичних норм і плювком в обличчя німецької дипломатії.
"Можна було розуміти, що бажання підтримувати Україну після цього просто зникне. Це й стало однією з причин – Меркель зробила показовий меседж: більше в неї немає зобов'язань щодо України. Вона це робить перед своїм відходом, щоб зняти зобов'язання з наступного уряду. Тобто нова коаліція буде вже без тих принципів, які були закладені Меркель і Олландом. Канцлер, у сутності, помстилася наостанок", – додав він.
У п'ятницю, 25 червня, МЗС України відзвітував про розмову з послами Франції та Німеччини. В кінцевому підсумку сторони домовилися, що запрошувати Путіна на саміт ЄС не будуть. Також дипломати запевнили, що в майбутньому подібні ініціативи не будуть обговорюватися без відома офіційного Києва.