Лукашенко хотів сісти у кремлівське крісло після Єльцина — аналітик з Білорусі

Російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв практично прямо заявив про можливість приєднання Білорусі до Росії, назвавши це "тіснішою інтеграцією". "Шантажувати Білорусь і намагатися її нахилити, роблячи нахабні заяви щодо "інтеграції" держави, — марно", — відповів йому білоруський президент Олександр Лукашенко.

Чим закінчиться конфлікт між двома країнами і чи зможе Кремль наважитися на анексію білоруської території — в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів білоруський експерт Ігор Тишкевич.

— Судячи із заяв російського прем'єра Медведєва, Росія накинула оком тепер уже на Білорусь?

— Між Росією і Білоруссю триває криза відносин на тлі давніх газових і нафтових суперечок. Інша річ, чому Росія активізувалася саме сьогодні. По-перше, переговори не дають результату, а по-друге, росіяни бачать, що білоруський уряд починає реалізацію зокрема таких програм, як урівноваження впливу Російської Федерації на процеси у Білорусі.

Є урядова програма розвитку до 2030 року, в якої є плани перевести зовнішню торгівлю на три частини. Перша — торгівля з державами СНД, куди входить і Україна, незважаючи на те, що з СНД вона вийшла.

Читайте: Лукашенко непокоїться за своє життя. А росіяни тим часом наступають

Друга — це ЄС, США й інші розвинені країни. Третя — держави далекої дуги, куди входять Індія, Китай, африканські країни. І якщо відкинути відверту контрабанду, яка пов'язана із російськими санкціями, т. зв. "білоруські креветки", то в принципі це зростання торгівлі навіть між Білоруссю і Україною, Білоруссю і Китаєм.

Колись Білорусь значною мірою кредитувалася в РФ. Станом на 13-й рік на Росію припадало 87-89% зовнішнього державного боргу. А вже на початок 17-го року кредитний портфель виглядав інакше. Чиста частка РФ складала 62-67%. Тобто країна змінила структуру зовнішнього боргу на користь того, щоб не залежати від Росії. Звісно, за один рік таке зробити неможливо, але його зменшення навіть на 23% — достатньо велика сума.

— В кого ж білоруси почали позичати гроші?

— В ЄС, Китаю, почали випускати євробонди. Часто ці кредити не йдуть на підтримання макрофінансової стабільності, а перенаправлені на розвиток інноваційної економіки. До 16-го року була кредитна лінія від КНР на модернізацію білоруської промисловості або створення нових підприємств до $ 15 млрд. Кредит навіть не вичерпали, бо білоруська економіка виявилася не готовою до таких обсягів.

— Попри те, існує думка, що саме Росія контролює білоруську економіку.

— Це міф. Якщо брати загальні обсяги закордонних інвестицій, то на Росію припадає близько 60%. Але якщо брати структуру російських інвестицій, то ці обсяги приблизно $ 8,8-8,9 млрд. 90% — це білоруська газотранспортна система. Це означає, що Білорусь фактично продала газову трубу, але в інші ключові галузі своєї економіки вона Росію не впускає. І так триває останні 15 років.

Були спроби росіян створити спільні підприємства на базі білоруських НПЗ з переробки відходів від нафтопереробки на заводі. Була створена нова структура, але "Лукойл" не отримував жодної акції.

— В чому ж тоді полягають інтереси РФ?

— Росія хоче отримати контроль над республікою Білорусь. Але політично росіяни не мають структур, які могли б забезпечити транзит влади. Недарма ж Лукашенка називають диктатором. Спроби створити такі структури, наприклад, з боку православних, натикаються на опір. За останні півтора року в Білорусі посадили чотирьох журналістів, які працювали на російські ЗМІ і пропагували "русскій мір". Ще посадили трьох священиків РПЦ, а четвертому дали умовний термін. Разом з тим зростає мережа структур, яка працює на гроші росспівпраці, але вона не може забезпечити контроль влади для росіян. На жаль для Кремля, на щастя для Білорусі.

Читайте: Александр Лукашенко серьезно занервничал

Є ідеї забезпечити контроль над ключовими галузями білоруської економіки. Повернутися до ситуації 2011 року, коли Білорусь, потрапивши під санкції, змушена була позичати гроші в росіян. Це призвело до підписання Угоди про Митний союз.

Тепер росіяни апелюють до Договору 99-го року про створення Союзної держави. Він був підписний в період, коли Лукашенко активно вів політику з ліквідації білоруської незалежності, бо думав, що завдяки об’єднанню держав зможе сісти у кремлівське крісло після Єльцина. Але не так сталося, як гадалося — до влади прийшов Путін.

Зараз росіяни спробують запустити цей механізм знову, щоб отримати контроль над фінансовими ринками і приватизацією. Таким чином вони хочуть отримати контроль над Білоруссю через її економіку.

— Білоруси піддадуться?

— Ні, чинитимуть опір. Діятимуть достатньо різко. В першу чергу опиратимуться на Китай. Не на ЄС чи США. Лукашенко все ж таки диктатор. А Китаю все одно, хто очолює ту чи іншу державу. Він не ставить дурних, з точки зору Лукашенка, запитань про демократію.

Так от, за нормальної роботи з Китаєм Лукашенко може утриматися при владі. Вже у першому кварталі 19-го року буде зрозумілим, чи входять китайці до білоруського пасьянсу, щоб утримати Лукашенка. Тоді Білорусь має випустити так звані "панда-бонди". Це суверенні боргові зобов'язання, але в китайських юанях. Якщо це станеться у двох перших кварталах наступного року, це означатиме, що Китай як гравець входить до білоруського політичного альянсу. На цьому фоні Олександр Лукашенко швидше за все перенесе з 20-го року або президентські, або парламентські вибори.

Президент захищатиме не стільки незалежність Білорусі, як свою власну владу і своє життя. Він розуміє, що втрата влади для нього — це зокрема і втрата життя. Але якщо вона зацементується, не знаю, як його опоненти протидіятимуть йому протягом найближчих років.

Читайте: ''Чого ти язик засунув?'' Повсталий проти Путіна Лукашенко раптово підіграв главі РФ

— Є теза, що Кремль може окупувати Білорусь.

— Це можливо лише у форматі повномасштабного наступу. Наразі це така сама вірогідність, як похід російських військ із Криму до Києва. Теоретично Росія може розглядати такий варіант. Вони можуть прораховувати навіть певні плани з точки зору військової потуги. Але наступне питання — а що далі? Річ навіть не у посиленні санкцій, а в тому, що у росіян нема людей, які могли б контролювати захоплену білоруську територію.

На відміну від Криму 14-го року у Білорусі немає проросійських партій. В Криму можна було знайти Аксьонова або ще якихось кримінальних фріків. Там Росії знадобилося 2-3 тис. виконавців. А у Білорусі таких немає. Не забувайте, що таке окупація іншої держави, якщо вона чинить опір. Це ж не гібридний конфлікт, а військовий.