Країни Перської затоки виступили проти ударів Ізраїлю по нафтових об'єктах Ірану: у чому причина і які загрози для світу

Країни Перської затоки виступили проти ударів Ізраїлю по нафтових об'єктах Ірану: у чому причина і які загрози для світу

Держави Перської затоки закликали США зупинити можливий удар Ізраїлю по іранських нафтових об'єктах. Причиною цього стало те, що вони стурбовані тим, що їхні власні нафтові об'єкти можуть зазнати обстрілу з боку довірених осіб Тегерана у разі ескалації конфлікту.

Про це агентству Reuters повідомили три джерела у Перській затоці. У спробі уникнути перехресного вогню держави Перської затоки, включаючи Саудівську Аравію, Об'єднані Арабські Емірати та Катар, також відмовляються дозволити Ізраїлю пролітати над своїм повітряним простором для будь-якої атаки на Іран і повідомили про це Вашингтону.

Ізраїль пообіцяв дати відповідь Тегерану після іранського обстрілу ізраїльської території 1 жовтня. У той же час Тегеран заявив, що будь-який удар у відповідь спричинить величезні руйнування, що посилило побоювання з приводу більш масштабної війни в регіоні, яка може вдарити по Сполучених Штатах.

Дії країн Перської затоки пішли за дипломатичними зусиллями неарабського шиїтського Ірану, спрямованих на те, щоб переконати своїх суннітських сусідів по Перській затоці використати свій вплив на Вашингтон на тлі побоювань, що Ізраїль може націлитися на іранські нафтовидобувні об'єкти.

Як повідомили агентству Reuters високопоставлений іранський чиновник та іранський дипломат, під час зустрічей цього тижня Іран попередив Саудівську Аравію, що не зможе гарантувати безпеку нафтових об'єктів королівства Перської затоки, якщо Ізраїлю буде надано будь-яку допомогу у проведенні атаки.

Джерело у Вашингтоні, знайоме з перебігом обговорень, підтвердило, що офіційні особи країн Перської затоки пов'язувалися з американськими колегами, щоб висловити стурбованість можливим масштабом відплати, яку очікувала Ізраїль.

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), яку фактично очолює Саудівська Аравія, має в своєму розпорядженні достатні резервні нафтові потужності, щоб компенсувати будь-яку втрату іранських поставок, якщо дії Ізраїлю у відповідь виведуть з ладу деякі об'єкти країни.

Однак значна частина цих резервних потужностей знаходиться в регіоні Перської затоки, тому якщо, наприклад, нафтові об'єкти в Саудівській Аравії або ОАЕ також зазнають атак, світ може зіткнутися з проблемою поставок нафти.

Саудівська Аравія побоюється іранського удару по своїх нафтових заводах з того часу, як у 2019 році атака на її нафтове родовище Aramco зупинила понад 5% світових поставок нафти. Іран заперечує свою причетність.

В останні роки Ер-Ріяд досяг зближення з Тегераном, але довіра залишається під питанням. Бахрейн, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ приймають у себе військові об'єкти чи війська США.

Ще три джерела в країнах Перської затоки заявили, що ізраїльський удар по нафтовій інфраструктурі Ірану матиме глобальні наслідки, особливо для Китаю – найбільшого споживача іранської нафти, а також Камали Харріс напередодні президентських виборів 5 листопада, на яких вона балотується проти Дональда Трампа.

"Якщо ціни на нафту зростуть до 120 доларів за барель, це завдасть збитків як економіці США, так і шансам Харріс на виборах. Тому вони (американці) не допустять розширення нафтової війни", – сказав перший джерело в Перській затоці.

Зазначається, що забезпечення безпеки всіх нафтових об'єктів, як і раніше, залишається складним завданням, незважаючи на наявність сучасних систем протиракетної оборони та систем оборони Patriot, тому основним підходом залишається дипломатія: подати Ірану сигнал про те, що держави Перської затоки не загрожують.

Нагадаємо, міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант заявив, що відповідь ЦАХАЛ на ракетну атаку Ірану на початку жовтня буде "смертоносною, точною і несподіваною". Глава оборонного відомства сказав, що атака у відповідь військових Ізраїлю буде такою, що в Тегерані "нічого не встигнуть зрозуміти".

Як повідомляв OBOZ.UA, 30 вересня Ізраїль розпочав наземне вторгнення на південь Лівану. Операцію аргументували тим, що Хезболла планувала повторити торішній теракт ХАМАС.

4 жовтня стало відомо, що внаслідок ізраїльського авіаудару підземним бункером у передмісті Бейрута було ліквідовано нового лідера "Хезболли" Хашим Сафі ад-Дін. Він встиг покерувати організацією лише кілька днів після ліквідації свого двоюрідного брата Хасана Насралли.

До цього в ЦАХАЛ заявили про ліквідацію в Бейруті командира повітряних сил "Хезболли" Мухаммеда Хусейна Срура, а також керівника штабу матеріально-технічного забезпечення "Хезболли" Сухейла Хусейна Хусейні.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber . Не ведіться на фейки!