Успішна евакуація українських громадян із Гази, участь у ній ГУР та українці в ХАМАС. Інтерв'ю з Корнійчуком

Надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук розповів OBOZ.ua деталі надскладної евакуації українських громадян з Гази, про участь у ній ГУР та причини, через які ізраїльська та єгипетська влади не випустили кілька українських громадян.

– Рятувальна операція з евакуації громадян України із сектора Гази завершилася. Скільки було евакуйовано наших співвітчизників? І хто безпосередньо займався цим?

– Евакуація відбувалася в складних умовах. Попередня рятувальна операція на моїй пам’яті проводилася 2,5 роки тому, проходила вже після наземної військової операції в Газі, а не під час. Тому вона відбулася в один етап і досить швидко.

Та що дивно: тоді ми евакуювали, наскільки пам’ятаю, 250 наших громадян, 20 молдаван і 5 болгар. Тоді всі наші громадяни хрестилися і казали, що більше ніколи туди не повернуться і будуть жити в Україні. Тепер я із здивуванням помітив, що ми працювали з тими самими сім’ями, яких ми евакуйовували 2,5 роки назад, але в набагато складніших умовах, під час широкомасштабної війни, під час ракетних обстрілів, авіаційних ударів, наземної операції тощо. Підтвердженням того є велика кількість загиблих і поранених: під час терактів в Ізраїлі загинули 22 громадяни України. У Газі загинуло 4 громадянина України і 6 отримали поранення різного ступеня.

– Коли розпочалася і завершилася евакуаційна операція?

– Ми почали 9 жовтня і працювали до 7 грудня: до нас звернулися приблизно 430 наших громадян. Евакуація відбувалася в три етапи, 11-12 листопада, 18-19 листопада і 7-8 грудня остання. Нашою допомогою скористалися 304 громадянина України, тобто 72% від загальної кількості звернень. З них 98 осіб – жінки, чоловіків – 79, діти молодші за 18 років – 127. Тобто переважна більшість – жінки і діти.

Ізраїльською і єгипетською сторонами нам було відмовлено в евакуації 29 громадянам України. Відмовлено зазвичай з однієї причини, коли представники ізраїльської чи єгипетської влади вказували на наявність інформації про участь цих громадян у збройних формуваннях чи в ХАМАС, чи в "Братах-мусульманах", що перебувають на території сектора Гази і які є недругами уряду Єгипту. Відповідно, подібний відсоток відмов був і по громадянах інших країн. Скажу, що нам вдалося попрацювати щодо деяких "відмовників" і їх перевезти.

Багато жінок та дітей скаржилися, що їхніх чоловіків та батьків не пропустили. Але коли наші дипломати чи місцеві військові починали з ними розмовляти, то вони самі казали, що "батько працює в місцевій поліції" чи в "місцевих правоохоронних органах" у Палестині. Зрозуміло, чому людину не пустили.

– Тобто українські громадяни, маючи друге – палестинське – підданство, служили в поліції або в ХАМАС?

– Так.

– До українського посольства звернулося 430 наших громадян, але допомогою скористалися 304 громадянина України. Ще 29 було відмовлено. Куди ділись решта?

– З узгодженого списку близько 20% громадян сектор Гази все ж таки не покинули. Хоча не виключаю, що якась частина з тих людей вийшла самотужки, просто доїхали до Каїра і далі скористалися літаками. Ще якась частина відмовилась, враховуючи те, що залишилися літні батьки, наприклад, які не могли переміщатися вільно, чи чоловіка не пустили і дружина відмовилася виїжджати окремо. Хтось не зміг виїхати з півночі сектора Гази на південь, незважаючи на паузи та перемир’я.

Нагадаю цифру: ми евакуювали всього 313 осіб, серед яких – 304 наших громадян і 9 громадян Молдови. З цієї кількості 199 українців скористалися нашою допомогою і евакуювалися безпосередньо до України. Тобто вилетіли до Кишинева за рахунок держави, вони не оплачували квитки, і далі автобусами за сприяння нашого посольства в Молдові були доправлені до Одеси, звідки розʼїхалися по країні.

Я окремо хотів би подякувати нашим військовим з Головного управління розвідки, які виділили окрему групу, що нам допомагала. Завдяки їм нам цього разу було набагато легше, тому ми швидше і якісніше відпрацювали це завдання.

Варто згадати, що дуже відчутною була підтримка президента, який особисто в щоденному режимі тримав на контролі це питання, дуже допомагав і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, особливо з логістикою. Питання було на контролі вищого політичного керівництва держави з першого дня.

– Яку роль відіграло Головне управління розвідки?

– Звичайно, ГУР мало причетність, але я не можу пояснювати деталі. Воєнна розвідка України відіграла суттєву роль, і ми їм дуже вдячні за це.

Специфіка цієї евакуації в умовах війни відрізнялася від попередніх і була набагато жорсткішою і складнішою. Я знаю, що наші колеги з держав-партнерів свою евакуацію не закінчили. Сполучені Штати, Велика Британія і Німеччина продовжують рятувальну операцію.

У наших громадян було декілька можливостей скористатися шансом евакуюватись: проводилось цілих 3 тури, і переважна більшість громадян зголосилися з першого разу.

Тут треба належне віддати нашим громадським активістам, самій громаді в Газі. Тому що вони не тільки самоорганізувалися, вони ще допомагали країнам-партнерам, до нас зверталися по допомогу і болгари, і молдавани, і швейцарці, і угорці, і нікому не було відмовлено, всім надавалася щонайменше інформаційна підтримка, деколи транспорт. Тому робота була узгоджена і нормальна.