Блог | Китаю не сподобалося: США підтвердили, що мають космічну зброю

США вперше відкрито підтвердили, що вже володіють космічною зброєю безпосередньо на навколоземній орбіті.

Про це заявив міністр Повітряних сил США Трой Мейнк, повідомивши, що їхні орбітальні засоби контролю за космосом здатні атакувати ворога безпосередньо на орбіті.

Після цієї заяви стало трохи зрозуміліше, навіщо вони ось уже роками запускають у космос свій секретний космічний безпілотний шатл X-37B Космічних сил США.

Просто нагадаю, що про його місії майже нічого не відомо.

Далі ще більше: після того як США підтвердили розміщення на орбіті бойових систем, Китай закликав утриматися від підготовки до бойових дій у космосі.

МЗС КНР виступило із застереженням щодо "мілітаризації космосу".

"Ми закликаємо американську сторону припинити нарощування військового потенціалу та підготовку до війни в космосі", – заявив офіційний представник відомства Го Цзякунь.

На відео – рекрутинговий ролик Космічних сил США.

Справжня гонка між США та Китаєм – це навіть не штучний інтелект, це космос, що видно з дедалі більшої кількості запусків, поспіху та самих програм.

Хто надбає станції та розмістить війська на Місяці, Марсі й, що найголовніше, станції в точках Лагранжа, той отримає у свої руки контроль над Сонячною системою на століття вперед.

Доктрина Космічних сил США прямо розглядає cislunar space – простір Земля-Місяць, включаючи точки Лагранжа, – як майбутню операційну зону.

Earth–Moon L1 прямо називають "природними воротами" між Землею та Місяцем.

Американські космічні офіцери не просто так відзначають точки Лагранжа – як місця для довготривалої присутності.

Це, зокрема, одна з причин, чому Китай терпить і не втручається у справи Венесуели чи Ірану.

Адже він і так відстає від США в космосі, а розбазарювати ресурси та сили на якісь іранські витівки – це програшна затія.

У Пекіні це чудово усвідомлюють.

Саме тому Пекін помірковано підтримує Росію, щоб російсько-українська війна не закінчувалася, оскільки вона відволікає ресурси та увагу Заходу.

ШІ, звичайно ж, безсумнівно важливий, і гонка в цій галузі теж є.

Але в кінцевому підсумку це все-таки значною мірою обслуговування космічної теми.

Навіть якщо ми відкинемо американо-китайські інтриги, то ж очевидно, що зірки в підсумку підкорить не м’ясна зла мавпа, яка живе зовсім недовго і гине від будь-якої срачки.

Далекі зірки врешті-решт підкорить ШІ і принесе туди те, чого ми його навчимо, що в нього вкладемо.

М’ясних до того часу, можливо, вже й не залишиться.

У цьому сенсі, якщо дивитися на неминучість глобальних процесів, то теза й антитеза США та Китаю зрештою покликані породити новий синтез.

Якусь нову якість, яка продовжить шлях поширення інформації по Всесвіту.