У Пекіні демонструють небажання ризикувати економічними відносинами з Заходом. Це стосується не лише того, що китайські банки значно ускладнили процедуру оплати товарів, що купуються на російських маркетплейсах, внаслідок чого найбільші російські онлайн-магазини спорожніли. Згідно з нещодавніми повідомленнями світових спеціалізованих ресурсів, Китай скасував постачання в Росію модулів скрапленого природного газу (СПГ) для проєкту "Арктик СПГ-2" всього за кілька днів до прибуття обладнання в Мурманську область. Про те, чому Китай готовий позбавити Кремль технологій, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Як відомо, у червні російські проєкти "Арктик СПГ-1", "Арктик СПГ-2" та "Мурманськ СПГ" потрапили під нові санкції США. Показово, що до них увійшли компанії з Китаю, яких було викрито у фінансових зв'язках із Росією. Це дало результат: на початку липня цього року китайський виробник установок для зрідження газу Wison New Energies офіційно оголосив, що припиняє роботу з Росією.
Як відзначається, судно, що доставляло китайське обладнання Wison у Мурманську область, вже було в дорозі й подолало велику частину маршруту – пропливло Південно-Китайське море, Індійський океан та велику частину Атлантичного океану. Ситуація для російської компанії НОВАТЕК, яка є виконавцем означених вище проєктів СПГ, стає критичною, адже для транспортування скрапленого газу потрібні спеціалізовані кораблі, які фактично неможливо купити або побудувати через санкції. Саме з цієї причини російський проєкт "Арктик СПГ-2" не може почати постачання газу і був змушений свого часу зупинити видобуток. Китай був останнім шансом для росіян врятувати цей проєкт.
Можна констатувати, що Китай поступово втілює рішення щодо часткових обмежень на економічну взаємодію з підсанкційною Російською Федерацією. Необхідно нагадати, що ще на початку травня цього про це заявляв радник міністерства іноземних справ КНР Ван Венбінь, який офіційно оголосив, що експорт продукції, шо належить до критично важливої для військово-промислового комплексу РФ, буде припинено.
Крім того, стало відомо, що у 2024 році китайські виробники вперше з кінця 2022 року скоротили прямі постачання у РФ машин, механізмів та електричного обладнання. Зокрема, у березні експорт таких товарів скоротився на 15 відсотків і становив 2,9 мільярда доларів США у грошовому еквіваленті, що випливає з даних, опублікованих Головним митним управлінням КНР. Також зниження експорту відзначається весною 2024 року на 14,2% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Тенденція, яка демонструє зміни у діях Пекіна, намітилася після квітневого візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китайської Народної Республіки. Там було заявлено, що Сполучені Штати можуть запровадити санкції проти Китаю, якщо той продовжить постачати товари подвійного призначення до Росії, зміцнюючи цим її оборонно-промисловий комплекс. Зокрема, Блінкен висловив "серйозне занепокоєння з приводу постачання КНР компонентів, які підживлюють агресію Росії проти України", додавши: "Ми повністю готові вживати заходів, якщо з китайського боку не буде дій".
Отже, для Китаю у сфері обмежень на торговельні операції з Росією існують і поки що вельми успішно діють так звані червоні лінії, тобто обмеження, які відкрито не наважуються порушити жодні серйозні китайські компанії, адже мало з хто з них має оборот тільки з Росією. А втрачати значно більші ринки Європи, США та інших країн, у тому числі в Азії, для них абсолютно невигідно.
Яскравим прикладом стала описана вище ситуація з обладнанням для російських СПГ-проєктів. Дещо схоже відбувається в багатьох інших галузях економіки, зокрема у сфері банківських платежів. Загалом все це цілком логічно вкладається в концепцію Китаю як великої торгової держави, яка розуміє, де насправді є найперспективніші ринки. Наприклад, одним з найбільших торгових партнерів Китаю був і залишається Тайвань, який в риториці китайського керівництва є найбільшим ворогом КНР. Тому позиція Пекіна цілком проста: Росією – і деякими важливими для Кремля проєктами – цілком можна знехтувати заради того, щоб далі спокійно працювати із Заходом.