Блог | Кирило благословив ядерку, а Орбан – тероризм: обидва заслуговують на Путіна

Що спільного між російським патріархом Кирилом і прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном? Не релігія, бо Кирил православний, а Орбан – протестант. І не релігійність. Обидва чоловіки наочно показали, що їм мало користі від моралі, етики, хороших і дурних речей, – написав Олександр Мотиль для The Messenger, перекладає Gazeta.ua.

Єднають їх три речі: обидва захоплюються нелегітимним президентом Росії Володимиром Путіним, обидва зневажають лібералізм і його терпимість до різноманітності, обидва захоплюються авторитаризмом. Обидва, очевидно, мають слабкість до масштабного руйнування. Звичайно, вони ніколи б не сказали цього прямо, але їхні останні заяви та дії спростовують будь-які заперечення.

Ось як Кирило красномовно розповідає про ядерну зброю під час нагородження орденом Сергія Радонезького, російського святого XIV століття, фізика Радія Ілкаєва, академіка Російської академії наук: "Я б впевнено сказав, що Ілкаєв великий російський вчений. Він керує ядерним центром, тим самим, який створив фізик і керівник проєкту радянської ядерної бомби Ігор Курчатов. Якби не робота Курчатова, Ілкаєва та їхніх колег, важко сказати, чи існувала б сьогодні наша країна. Вони створили зброю під заступництвом преподобного Серафима Саровського, тому що за невимовним промислом Божим ця зброя створена в монастирі преподобного Серафима. Завдяки цій силі Росія залишилася незалежною і вільною, і, звичайно, всі ми повинні берегти в своїх серцях і пам'яті цей видатний подвиг наших учених, які практично врятували країну".

Отже, Кирило не тільки замішує святого Серафима, ченця-аскета XVIII століття, який нібито творив чудеса, у виробництві зброї масового ураження, а й втягує в сюжет Божий промисел, Бога. За версією Кирила, Бог – розпалювач війни і російський націоналіст, який допоміг врятувати країну!

Як би абсурдно це не звучало, це не нове й не дивне. Як писав проєкт Next Generation Nuclear Network у 2019 році: "Крім простого зміцнення російського військового духу та захисту Росії як ядерної держави, РПЦ також наповнила ядерний істеблішмент Росії святими. Подібно до того, як папа Урбан II проголосив середньовічні хрестові походи виконанням волі Божої, РПЦ проголосила програму ядерної зброї Росії благословенною Богом і святими. Серце комплексу ядерної зброї Росії колись було старим монастирем і домом для ченця-відлюдника Серафима Саровського… Саме в залах цього монастиря радянські вчені розробляли ядерний арсенал Росії… Церква та атомна промисловість назвали цей збіг ознакою того, що ядерна програма Росії божественно благословенна".

Страшно подумати, що будь-яка ядерна програма може бути божественно благословенною хоча б тому, що руйнівна сила ядерної зброї така велика. Чи справді Бог хоче, щоб людство було знищено російською або американською ядерною зброєю? Чи може Бог справді підтримувати масове насильство такого роду? Навіть якщо російський патріарх, який стверджує, що має прямий зв'язок із Богом, каже таке.

Тим часом, Орбан недавно оголосив, що його уряд заборонить мітинги на підтримку "терористичних організацій", мабуть, маючи на увазі ХАМАС. Проте через кілька днів авторитарний прем'єр Угорщини полетів до Пекіна, де поспілкувався з Путіним, нібито не помічаючи того, що його хороший друг очолює терористичну державу.

Можливо, Орбан вважає державний тероризм нормальним, а організаційний – ні? У будь-якому випадку, це відмінність, яку фактично робить Орбан. Отже, коли збройні сили Путіна бомблять цивільні цілі в Україні – лікарні, дитячі садки, театри, школи, церкви, супермаркети, автобусні зупинки, вокзали і вбивають сотні невинних чоловіків, жінок і дітей, то, на думку Орбана, це явно не тероризм, а щось інше. Можливо, це прояв любові?

Цілком можливо, що Орбан не усвідомлює, що він робить і говорить, хоча, як колишній студент політології Пембрук-коледжу в Оксфорді, має знати. Як антикомуніст, бідний Орбан навіть не може звинувачувати свої погляди в магічній силі марксистської діалектики. На жаль, неможливо уникнути того факту, що легко бути проти тероризму, коли він далеко. Але потрібні справжні етичні принципи, щоб критикувати його, коли відбувається поруч, а злочинець поділяє ваші неліберальні цінності.

Зрештою, як зазначалося вище, спільним між Кирилом і Орбаном є повна зневага до моралі, християнської чи світської. Обом має бути соромно. Вони заслуговують один одного і заслуговують на Путіна.