Казарін попередив Лукашенка про повторення долі Януковича
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, намагаючись придушити протест в своїй країні, повторює шлях українського експрезидента-утікача Віктора Януковича за часів Майдану.
Про це написав на своїй сторінці у Facebook український журналіст Павло Казарін. Він упевнений, що у білоруського лідера вже не вийде змусити людей повернутися до колишнього світогляду і способу життя.
"Олександр Лукашенко став архітектором національного повстання. Віктор Янукович міг би багато чого йому розповісти. Наприклад, про те, чим загрожує поразка. Про те, як вуличне повстання робить маргінальні раніше гасла новою нормою. Як напівзабуті герої минулого повертаються в національний пантеон. Про те, як особиста поразка вождя стає колективною поразкою його етики і естетики. Кому, як не Віктору Януковичу про це знати", – зазначив журналіст.
Казарін нагадав, що Янукович був головним інгредієнтом обох Майданів. Проти нього на одних барикадах об'єдналися люди різного віку, географій і професій. У всіх них було різне уявлення про те, чого вони хочуть, і одне спільне – про те, чого вони не бажають. Тепер така ж роль дісталася Лукашенку в історії Білорусі.
"На пострадянському просторі у будь-якого протесту заздалегідь визначені ролі. Вулиця стає "майбутнім", яке б'ється з обридлим "минулим". А тому естетика вуличного повстання, його гасла і прапори – це контури майбутньої Білорусі. Олександр Лукашенко може думати, що йому під силу кийками загнати цю естетику знову в підпілля. Але, насправді, він її лише легітимізує. В рамках старої, як світ, логіки, що будь-яке насильство сакралізує конфлікт і прапори", – пише журналіст.
Крім того, він акцентував увагу на тому, що президент Білорусі зумів максимально полегшити задачу своїм противникам. Адже цілих 26 років будував у своїй країні "СРСР зі 40 сортами ковбаси", боровся з історичною пам'яттю і символами. В результаті політик отримав громадянський протест, який естетично і етично виглядає як національне повстання.
"Навіть український Майдан не міг похвалитися такою стилістичною різницею протилежних барикад. Шість років тому прапор в країні був один – так само, як і герб. А в Білорусі ми стежимо за тим, як радянське полотнище намагається протистояти біло-червоно-білому прапору. Контраст підсилює протистояння і змушує думати про те, що Білорусь проживає свій власний 1991 рік. Нехай і з тридцятирічним запізненням", – вважає Казарін.
За його словами, неважливо, чим вважає те, що відбувається, сам Лукашенко і неважливо, як ці події бачать в Москві та Києві. Адже головне те, що Білорусь зараз отримує досвід національного повстання, який не вийде обнулити, навіть якщо повстання програє або повсталі опиняться у меншості у порівнянні з байдужими.
"Тому що національний міф кується не тільки з перемог, а й з поразок. Не тільки з досвіду переможців, а й з досвіду тих, хто програв. Кому як не Україні про це знати... Зрештою, майбутнє завжди перемагає минуле, навіть якщо програє йому якісь тактичні битви. Запитайте у Віктора Януковича", – резюмував журналіст.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
журналіст Віталій Портников вважає, що головний інтерес України в акціях протесту в Білорусі – перетворення сусідньої країни в невід'ємну частину демократичної Європи.
На його думку, тільки такий результат революційних настроїв білорусів дозволить говорити про цивілізаційну перемогу над російською залежністю і додаткові гарантії безпеки для нашої держави.