Блог | Карта, що показує театр війни

Під таким заголовком-рекомендацією американська газета "Los Angeles Times" запропонувала читачам власне бачення європейського конфлікту у недільному випуску 10 вересня 1939 року. 58-річний штатний ілюстратор видання Чарльз Оуенс наочно зобразив для американців політичну ситуацію в Старому світі. Тривав десятий день Другої світової війни. Напевно, робота над картою розпочалася трохи раніше і врахувати останні зведення з поля бою вже не було можливості. Втім, ця газетна ілюстрація є цікавим свідченням для нас: про що думали у ті вересневі дні сучасники, хай навіть у далекій нейтральній Америці.

Передчуття глобального конфлікту прочитується вже у коментарі поруч з югославським містом Сараєво: "вбивство тут австрійського ерцгерцога та його дружини було іскрою, з якої почалася минула Світова війна". Про те саме говорить увага до Середземномор’я та Атлантики, де бойові дії ще не почалися, але вже очікувалися.

На карті показані відстані авіаційних перельотів від Берліна до Лондона (600 миль), до Парижу (532 миль) і до Варшави (320 миль). Також зазначена відстань по прямій між Парижем та Лондоном – 250 миль. Схоже, що це натяк на очікувану роль бомбардувальної авіації. На континенті позначені основні перевали через Альпи і Карпати – шляхи, якими мають просуватися сухопутні армії. На морі бачимо важливі для військово-морських сил порти, протоки та канали.

Досить багато подробиць міститься у Польщі. "Польський коридор" та контур колишнього кордону Німеччини до 1919 року – гадані межі територіальних зазіхань Гітлера. З іншого боку кордон Польщі з СРСР нанесений пунктиром.

Читайте: Войны могло бы и не быть

Передбачалося, що Польща буде утримувати оборону промислового району в трикутнику Краків-Люблін-Львів (німецька армія захопила Краків вже 6 вересня). У цілому це перегукується з реальним планом Ридза-Сміглого триматися на "румунському плацдармі" (приблизно теперішня Івано-Франківська область) в очікуванні підмоги франко-британських союзників. Тут зазначений навіть такий компонент плану, як постачання до Польщі з порту Констанца румунською залізницю. (Польсько-румунський союз підтримувався з 1919 року, і ніхто не думав, що Варшава і Бухарест врешті опиняться по різні боки глобального протистояння).

Дивують кордони Литви: на око – із Клайпедою та Вільнюсом. Першу Литва віддала німцям у березні, другий отримає від совєтів у жовтні. У купі з пунктирним кордоном Польщі на сході якось дуже все схоже на аспірації московських товаришів. Натомість показ Словаччини невіддільною від Німеччини не дивує. Багато міжнародних оглядачів сприйняти "захисний договір" між Берліном та Братиславою як форму протекторату. Тільки от чого Закарпаття словакам віддали? Напевно не встигав автор карти слідкувати за всіма буремними подіями 1939 року.

Читачі газети можуть побачити і роль англо-французьких союзників Польщі. Ось британський флот демонструє готовність прийти на допомогу Данцигу. Правда 10 вересня було вже запізно рятувати героїчних службовців польської пошти Данцига та оборонців Вестерплатте. Зате британський флот, як у Першу світову, заблокує німців у Північному морі. Хто б міг тоді подумати, що дуже скоро Гітлер захопить Данію з Норвегією, а потім розіб’є і Францію.

Читайте: Что, Россия готова вступить со странами НАТО в войну?

Щось серйозне назріває на франко-німецькому кордоні, де паралельно до лінії Мажино пролягає лінія Зігфріда. Тут позначена Саарська область з коментарем, що це великий промисловий центр, який раніше контролювала Франція. Плебісцит 1935 року, повідомляє "Los Angeles Times", став першим безкровним тріумфом Гітлера з повернення втрачених німецьких територій. Можливо, автор запізно почув, що французька армія 7 вересня перетнула кордон Німеччини і почала просуватися вглиб Саарської області. Попри те, ніякої сенсації читачі газети не пропустили. Офензива швидко захлинулася і вже 12 вересня було вирішено згорнути наземну операцію.

Цікаві події очікуються у Середземному морі. Схоже, що каудильйо Франко – вдячний за допомогу в громадянській війні – приєднається до країн Осі і надасть у розпорядження агресору іспанські території. Балеарські острови позначені як база італійського флоту. Розмови про це і справді були, однак ні до чого не призвели. Сеута в Іспанському Марокко – можливе місце, звідки німці обстрілюватимуть британський Гібралтар. Зазначається, що деякі експерти припускають існування секретної бази німецьких підводних човнів на Канарах. Про це свідчить поява субмарин Крігсмарине в Атлантиці. (Між іншим, пошуки слідів цієї таємничої бази не припинились і в наші дні, тобто в 2017 році).

З приводу Франко експерти помилилися: Іспанія залишилася нейтральною (ну, майже). Натомість, Румунія, Болгарія та Югославія були втягнені у війну, попри те, що на карті згадані їхні наївні декларації про нейтралітет. Загадкою для експертів "Los Angeles Times" залишався Радянський Союз. Він вже підписав договір про ненапад з Німеччиною, але ще не напав на Польщу. Поруч зі Швецією та Норвегією СРСР згаданий як місце життєво важливих для Німеччини стратегічних матеріалів: їжі, заліза, сталі та нітратів.

Читайте: Невыученные уроки великой войны

Зазначається, що СРСР (в оригіналі чомусь РРФСР), який володіє безмежними людськими та іншими ресурсами, щоправда погано організованими, може відіграти ключову роль у ситуації, що склалася. Пакт Гітлера-Сталіна про ненапад, переконує "Los Angeles Times", ще може втратити значення у складних реаліях цієї війни. Чомусь особливо акцентується на проблемах СРСР з комунікаціями: і залізниці мають широку колію та перебувають у незадовільному стані, і мореплавство на Балтиці (між Швецією та Латвією) досить проблематичне без криголамів у період з грудня до квітня.

На карті позначені Транссиб та залізниця від Москви до Севастополя. Наголошено на Одесі – великому незамерзаючому порту України. Загалом же, чим далі на схід, тим гірше у пана ілюстратора з географією. Ленінград анахронічно названо Петроградом, а Севастополь потрапив на Тарханкутський півострів.

Знизу (в районі Магрибу) розписана ціла інструкція як зберегти карту: вирізати і наклеїти на тверду основу. Докладно роз’яснюється чим і як клеїти, щоб не змазалися друкарські чорнила. Редакція "Los Angeles Times" чомусь вирішила, що створена Чарльзом Оуенсом карта зберігатиме актуальність протягом тривалого часу. Напевно, орієнтувалися на досвід Першої світової з її майже статичними фронтами (в усякому разі Західним фронтом, на якому "без перемін").

Мабуть, хтось із читачів дослухався до рекомендацій, бо карта справді дуже добре збереглася. Але застаріла вона значно швидше, ніж очікували американські журналісти.