Блог | Чи є в звільненні Джона Болтона молдавське коріння?

Причиною звільнення Дональдом Трампом свого радника з питань національної безпеки Джона Болтона називають розходження з президентом по Афганістану, КНДР і Ірану.

Але якраз напередодні Болтон здійснив тур по Молдові, Україні і Білорусі. І його позиція по Молдові також могла йти всупереч позиції Трампа, який останнім часом все частіше демонструє бажання порозумітись з Росією.

Молдова в цьому переліку пострадянських країн є державою, де США і Росія стали союзниками – тут вони дійшли (що здивувало багатьох) порозуміння щодо політичної конфігурації влади. Тому візит американського чиновника такого високого рівня в Молдову 29 серпня міг бути спробою провести аудит раніше прийнятого рішення про створення урядової коаліції з європейсько-проросійських сил.

Що, звісно, не сподобалось Москві.

Інтереси США

В ході свого приїзду в Кишинів радник президента США з національної безпеки Болтон зустрівся з керівниками двох політичних таборів: прем’єр-міністром Майєю Санду та президентом Ігорем Додоном.

Основними темами розмов стали:

1. підготовка нового індивідуального плану дій Молдова-НАТО;

2. перехід до другого етапу забезпечення обороноздатності країни, при якому роль США в цьому процесі має зрости;

3. участь США у процесі утилізації боєприпасів у н.п. Колбасна. Звісно, це завдало б серйозного удару по позиціях РФ в регіоні: у такому разі вийшло б, що Росія не одноосібно (як має намір) вирішує придністровську проблему, а разом зі своїм головним геополітичним противником. Тому саме ця ініціатива США була повністю проігнорована МЗС та міноборони Росії. Вашингтон же вирішив заручитись підтримкою Молдови;

Читайте: Названий новий радник із нацбезпеки США після гучного звільнення Болтона

4. підтримка блоку ACUM в його заявлених проєвропейських прагненнях. Правда, побачене в Кишиневі не викликало особливого ентузіазму у досвідченого американського функціонера, який розпочинав власну кар’єру ще за часів Рональда Рейгана. У зв’язку з цим Болтон досить стримано відгукнувся щодо перспектив блоку ACUM в майбутньому. Не виключено, що саме думка Болтона могла відіграти вирішальну роль у скасуванні запланованого візиту прем’єр-міністра Молдови Майї Санду до США.

Наразі ж можна очікувати, що США будуть переглядати оцінки діяльності правлячої коаліції в Молдові та її подальші перспективи. І лише після того, як буде створено певну концепцію відносин з Молдовою та її керівництвом, пропозиція Санду щодо проведення візиту до США буде направлена повторно.

Російський інтерес

Такі наміри США активізувати діалог з урядом Молдови (у першу чергу – з безпекових питань) викликали тривогу в Кремлі. Одразу після від’їзду Болтона з Кишинева президента Молдови Ігоря Додона та новопризначеного секретаря Ради безпеки Молдови Віктора Гайчука викликали (2 вересня) в Москву на зустріч з секретарем Совбеза Росії Миколою Патрушевим.

Там Патрушев висловив стурбованість можливим “зміщенням” політики керівництва Молдови в сторону Вашингтону. У відповідь він отримав запевнення у тому, що під час перебування при владі Ігоря Додона та Партії соціалістів молдовська влада орієнтуватиметься на Росію.

Читайте: Патрушев: в Криму можлива "антиросійська" дестабілізація ситуації

Гайчуку ж рекомендували взяти на особистий контроль підготовку трирічного плану двостороннього співробітництва між міністерствами оборони Росії і Молдови. А також не допустити блокування підпису цього документа проєвропейським прем’єр-міністром Молдови Санду. Патрушев підтвердив зацікавленість Кремля в укладенні подібних документів також між МВС, а також спецслужбами РФ та Молдови.

Український інтерес

Проросійська риторика Додона і його Партії соціалістів – для України зовсім не новина. Але їх курс на Москву в попередні роки стримувався політичними опонентами з Демократичної партії (голова Влад Плахотнюк) – в тому числі через усунення впливу проросійських сил на безпековий сектор Молдови. Зараз же, зі створенням проєвропейсько-проросійської коаліції, Додон повернув собі контроль над більшістю силовиків – над СІБ (аналог українського СБУ), міноборони та Радбезом. І точно не припинить нарощувати свою політичну вагу.

Тому Молдова для України мимоволі знову стає черговим джерелом військової небезпеки – процеси придністровського врегулювання та виведення російських військ з Придністров’я ще довго залишатимуться у “замороженому” стані.